10 питань про судака

Повязаних із задовольняй судака питань, відповіді на які могли б бути цікавими не тільки тим, хто їх безпосередньо задаючи, у моєму «досьє» можна відшукати з півсотні, але ми змушено підбудовуватися під шаблон нашої рубрики… У нас виникла принципова суперечка: яким повинен бути верхній тест спінінга, щоб без проблем просікти «ікластого»? Унції досить? Памятається, як у Московський клуб спінінгістів зайшов дідусь, який хіба що слиною не бризкав, доводячи, що спінінг із тестом менш 40 г для лову судака категорично не годиться… Спінінгісти старших поколінь і справді були привчено ловити судака шваброподобными спінінгами. Але потім зявилися плетені лісочки, і раптом зясувалося, що багато «ціпки» з лайтовыми ( до 20-25 г) тестами просікають судака не гірше, чим «ціпка» більш важких категорій. І багато чого тут устало на свої місця – тест вудлища ми стали підбирати, відштовхуючись у першу чергу не від риби, а від ваг принади. І якщо на Волзі ми при лові судака працюємо вагами 25-40 г, те й спінінг беремо з тестом до півтора унцій. А на «Можайке» – вистачає й тесту до трьох чвертей. Тут варто зробити одну лише застереження. Якщо лайтовая «ціпок» має ще й відносно повільний лад, то нею без особливих проблем можна ловити судака на воблеры, а от підлога джиг варто побрати з тієї ж серії вудлище більш високої тестової градації. Наприклад, Black Panther тесту 5-25 г нас чи ледь повністю влаштує, краще скористатися аналогічним вудлищем тесту 20-40 г. Якщо ж у спінінга «злий» лад (що досить типово для лову судака), те трьох чвертей унції буде досить, і для таких характерних спінінгів легкого класу, як St. Croix Avid або CD Blue Rapid, проблема твердих судачьих щелеп майже позбавлена своєї актуальності. Звичайне положення двійника в поролоновій незацепляйке – жалами нагору. На риболовлі якось зустрів мужика, який ставить жалами вниз. Говорить, так судак краще просікається. Невже? Років десять назад Володимир Андрюничев звернув мою увагу от на який момент. Коли він оснащував свої поролонки трійником, надійніше всього сідали ті судаки, що чіплялися тем гачком трійника, який спрямований униз. Цей гачок так входив у язик судака або просто в нижню щелепу, що витягати його майже щораз вдавалося нс без праці, тоді як з верхньої щелепи гачки іноді навіть самі вивалювалися. Незацепляйка – це трохи інше, але дуже може бути, що тут те ж саме – входячи в нижню щелепу, гачки тримаються в ній краще. І це тій людині вдалося зясувати дослідним шляхом. Принаймні, іншого пояснення в мене немає. Сам же я майже завжди ставлю незацепляйку з поролону жалами нагору. Можливо, це й насправді не кращий варіант. У книзі «Практика лову судака» є глава, у якій говориться про лов на голе свинцеве грузило. Невже, якщо замість поролонки поставити на ушастый грузик голий двійник, дійсно буде ловитися? У випадку високої активності судака дійсно буде, хіба що поклевок на голе грузило все-таки поменше. Це якщо ловити традиційним джиговым методом у традиційні для того місцях. У книзі ж описана інша техніка лову на менш характерні для лову судака ділянках водойми. Літо, невеликі прибережні приямки (глибини до 2,5-3 м), плин, оснащення з обертової або легкою коливною блешнею, у якій між нею й грузилом іде півметровий повідець, проводка – повільна рівномірна зі зносом. Саме при такій комбінації всіх елементів і супровідних обставин судак найчастіше попадається на грузило. Значно, до речі, частіше, чим на саму блешню. Зрозуміла справа, що оснащенням з винесеним уперед грузилом зараз мало хто користується, але вона, як працювала, так і продовжує працювати. Минулим улітку я заради інтересу до неї повернувся й у тому переконався. «Їсть» судак голий свинець, як і два десятки років тому. Цього року захопився воблерами «минноу». Щуки на них переловив багато. Знаю, що судака теж на минноу ловлять, і ловлять успішно. Відрізняється чи «судачья» проводка таких воблеров від «щучої»? Щуку й окуня на воблер класу «минноу» в абсолютній більшості випадків ловлять методом «твичинг». Проводка з посмикуваннями набагато більш ефективна, ніж рівномірна. Із судаком -картина скоріше зворотна: ті ж самі воблеры предпочтительней вести рівномірно або ж із затримками, але без ривків. Різниця тут не тільки в базовій техніці, але й у виборі місця й часу. Якщо щуку на минноу ловлять в основному на «жабовниках» і у світлий час доби, то от судака – уночі й на зорях на прибережнім мілководді більших рік і водоймищ. Іноді на класичний минноу судака вдається піймати в самому верхньому шарі води над термоклином, але все-таки тут більш доречні тро
хи інші воблеры – з більшою робочою глибиною. Знаю на ріці місце, де під водою – суцільно повалені дерева. Судака там – море, але чим побрати, якщо чи не будь-яка принада «засаджується»? Такі місця дуже характерні для середнього й нижнього плину Волги, Ками, Клязьми й багатьох інших рік, а на деяких водоймищах можна зустріти вартий під водою на корені ліс. Судаки, буває, збираються в деревах у величезних кількостях, причому іноді – ближче до дна, іноді – у верхній частині крони. Якщо судак тримається високо (це іноді можна зрозуміти по ехолоту), то має сенс запропонувати йому воблер із трійниками з тонкого дроту. При досить міцній плетінці втрати принад майже виключені. Я дуже успішно ловив у такий спосіб на воблеры C’ultiva із трійниками Owner, які примітні саме тим, що допускають багаторазові розгинання й відновлення форми гачків без втрати міцності. Помітимо, що тут слід усе ж вибирати моделі воблеров з такими робочими обріями, щоб вони лише епізодично натикалися на гілки, а не заривалися в саму їхню гущавину. Однак чаші судак у деревах коштує ближче до дна, і тут замість воблера треба ловити на джиговые принади того або іншого типу. Звичні більшості з нас поролонові незацепляйки, або «гума», насаджена із прихованням жала на джиг-голівку, – усе це працює, але невразливість таких принад має межі, і тому серед накопичення стовбурів і гілок втрати принад однаково бувають дуже значними. Що губиться в кілька раз рідше, це хробак на класичнім техаськім оснащенні. Це, мабуть, кращий варіант для таких умов. Хіба що захист від щучих зубів у вигляді повідця того або іншого виду варто передбачити. Нарешті, досить перспективним для таких умов може виявитися спиннер-бейт. Хоча він і не вважається судачьей принадою, у цьому випадку його застосування дуже мотивоване. Тільки от вага спиннер-бейта повинен бути трохи більшим, ніж звичайно.
Років двадцять назад я ловив судака в основному на «вертушку». А тепер, як я помітив, на обертові блешні його практично не ловлять. Вони просто з моди вийшли або як? Скоріше, з тих пор у моду (якщо, звичайно, це можна назвати «модою») увійшов джиг… У значній більшості характерних ситуацій, де в колишні роки ми ловили (і, як нам видалося, успішно) на блешні, у тому числі й на обертові, тепер ловимо на джиг або на воблеры. Для «вертушки» же залишилася дуже вузька сфера застосування. Де однозначно має сенс ловити судака на «вертушку», це на неглибокі (2-2,5 м) ділянках ріки із хрящуватим (камянистий^-камянистим-піщано-камянистим) дном. Кращий період для такого лову в середній смузі – із середини травня по кінець червня. Оптимальна блешня – типу «Лонг» (або щось схоже) третього номера. Забросы – поперек плину, далі – заглубление блешні до дна й повільна, на грані зриву, рівномірна проводка. Особливо виправдана тут «вертушка» у тих випадках, коли паралельно із судаком ловлять головня й великого окуня. На нашій ріці долають судачки вагою до 300 г. Більші попадаються, але дуже рідко. І така картина – протягом декількох років. У чому причина? Дійсно, картина дуже характерна, причому для самих різних водойм. Причини тут можуть бути різні. Саме банальне – прояв « демографічної піраміди». Адже молодих ( у цьому випадку – дворічних) особин майже завжди більше, ніж риб старших віків. Багато хто з них просто не доживають навіть до наступного року, «відсіваючись» по природніх причинах. На Клязьмі у Владимирської області судака регулярно «ловлять» динамітом. Більша частина риб- виробників гине, ті ж, що залишаються, устигають дати потомство, яке на гарній кормовій базі начебто б починає швидко набирати вага, але отут знову на яму приходять «шлюби» і влаштовують рибі «Хіросіму»… Як наслідок, на ріці багато дрібного судака, а великого майже немає. Нарешті, буває й так, що ми просто не там ловимо, гаї реальніше всього зустрітися з великим судаком. Одна справа -обкидати на ріці прибережну зону, де судак як би по визначенню більш дрібний, і де набагато вище пресинг, інше – шукати його на фарватерних свалах. Крім того, дуже корисно буває знати особливості конкретної акваторії. Наприклад, знавці Ахтуби непогано інформовані про час і шляхи проходу т.зв. «морського» судака, який крупніше місцевого, осілого. І тому їм попадаються «монстри» – на тлі того, що інші ловлять пересічних судачков. Якщо збільшити розмір поролонки, чи вдасться відітнути судака-недомірка? Питання перегукується з попереднім. Недавно, до речі, і в Інтернеті було обговорення цієї теми. Якщо коротко, то відітнути в такий спосіб недомірка не вдається. Це з «вертушкою» таке можливо – напр