15 фактів про карася

1. Існує 2 основних виду карася – золотий (червоний) і срібний (білий). Червоний – це той самий, з якого японці вивели першу акваріумну золоту рибку, а згодом і всі її численні різновиди. Схрещуючись, білий і червоний карасі дають потомство, у якім життєздатні тільки самки; ікру їх запліднюють червоні самці, а іноді – самці-коропи й самці-лини, якщо вони сусідять із карасем у водоймі.

2. У карася чудово розвинений нюх: він здатний уловлювати мільйонні частки хімічних речовин, які виділяють усе без винятку водні організми

3. Помісь червоного карася з білим називають гібридним карасем: зараз у підмосковних районах це найпоширеніший вид. Від свого червоного родича він перейняв здатність виживати в тяжких умовах ставків з низьким змістом у воді кисню, а від білого – уповільнену реакцію на сезонне зниження температури води: восени, коли червоний карась готується до спячке (перестає годуватися, лягає на ями й заривається в іл), гібридний щосили «гуляє» і харчується як ні в чому не бувало

4. Карась – самий примхливий видобуток: сьогодні він прекрасно бере, скажемо, на опарыша, а завтра без усяких видимих причин відвертає від нього ніс, будь-якій наживці воліючи шматочок білого хліба. Але наступного дня, знов-таки незрозуміло з яких причин, картина знову міняється: білий хліб його вже не цікавить, зате на чорний він ловиться превосходно. Тому навчений досвідом рибалка-карасятник ніколи не приходить на водойму тільки з 1 видом насадки

5. Коли карась неактивний і майже не бродить, рибалки часто користуються таким прийманням: беруть довгий ціпок і кілька раз проводять нею по дну в крапці лову, збаламучуючи іл. До цього місця розраховуючи на легкий видобуток живого донного корму, наприклад, обожненого всіма рибами мотиля, незабаром починають підтягуватися зграйки дрібних карасів – а трохи пізніше, зацікавившись їх поведінкою, нерідко підходять і більш солідні екземпляри

6. Учені-Іхтіологи довго не могли встановити, яким образом карась «бачить» живий корм, що опускається на дно за межами його «сектору огляду». Зясувалося, що допомагає йому в цьому так звана бічна лінія – вона є у всіх риб і схожа на акуратне стьобання, що йде уздовж тіла, від голови до хвоста. За допомогою цього органа мозок карася реєструє характерні коливання, створювані у воді дрібною їстівною живністю. Притім карась точно знає, яка саме різновид живності їх створює

7. Л. П. Сабанеев (1844 – 1898) у своїй монументальній праці про риб Росії вказує, що « по млявості клювання й малому опору, надаваному пійманим карасем, ужение цієї риби не дуже цікаво». Можливо, у ті часи карась був якимось іншим, тому що багато сучасних рибалок відзначають незвичайну завзятість і скажений опір карася, що попався на вудку. Підтвердити це може й сам автор даного поста: будучи засічений гачком, карась ( у всякому разі гібридний) робить усе можливе й неможливе, щоб звільнитися. Він перекидається, кидається в зарості водяних трав, намагаючись заплутати лісочку, намагається підрізати її гострим променем спинного плавця, а будучи все-таки витягнутий з води, уміло причиняється виснаженим і в кінець знесиленим. І це останнє приймання рятує йому життя особливо часто: коштує довірливому рибалці злегка розслабитися – і слизький трофей уже на іншому краї водойми. Мені не раз попадалися карасі (навіть і невеликі) з розірваними губами, що й засіли в них іржавими гачками з обривками волосіні, що зайвий раз підтверджує факт незвичайної сили, з якої ця риба пручається виведенню

8. Карась – справжній токсикоман: до того він небайдужий до всяких незвичайних пахучих речовин, які, видалося б, не мають ніякого відношення до його звичайного раціону. Найбільш популярні в рибалок такі ингридиенты для готування карасиных привад і підгодовувань, як ганусові й валеріанові краплі, кріп, часник, соняшникове масло, тертий сир самих пахучих сортів, екстракт малини, корвалол і навіть гас

9. У Німеччині карася називають «селянським коропом».

10. Одних тільки видів поклевки в карася не менше пяти. Іноді він, як окунь або ротан, сходу топить поплавець; іноді, попередньо трохи «потюкав», повільно веде його убік, не занурюючи; буває, відразу піднімає наживку із дна й кладе поплавець на воду. А трапляється, водить і смикає наживку хвилин по 10, після чого выплевывает її йде по інших справам

11. Коли в підмосковних ставках у величезній кількості розплодився далекосхідний ротан, карасеві пророкували швидку погибель: мол, цей ненажерливий хижак виїсть усю молодь, або як

Дата: 15 Июн 2011 | Категории: наживка для пресноводных рыб
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архивы

Лучшее видео: