Алгоритм далекого заброса

Далекий заброс із погляду вченого – фізика Раніше або пізніше, з необхідністю збільшення дальності заброса зустрічається кожний спінінгіст. Основні рецепти загальновідомі: намотати на шпулю побільше тонкої волосіні, побрати довге вудлище й важку блисну

Однак мало хто зможе виразно сказати, який виграш ви одержите перемінивши 2-х метрове вудлище на “трешку” або мононитка 0.25 мм на “плетінку” 0.12 мм. Ще більш не очевидний вплив другорядних факторів: тесту й ладу вудлища, діаметра й форми шпулі, кілець і т.п. Мене, як фізика-експериментатора за професією й фанатичного спінінгіста, ці питання хвилювали давно, у результаті чого й зявилася на світло ця науково-рибальська дослідження^-дослідження-дослідження-стаття-дослідження. Сподіваюся, що численним шанувальникам спінінга вона допоможе аргументовано підійти до побудови гармонічної снасті, комусь – розвіяти деякі міфи, а хтось дійсно стане кидати далі.

Діаметр волосіні

Практично кожному з нас траплялося зі смутком спостерігати, як далеко летить улюблена блешня, коли по якийсь із причин, найчастіше це перехлест лісочки в районі тюльпана, при забросе обривається волосінь. Дальність цього “вільного польоту” – це і є межа, перевищити який з даною снастю неможливо. Вона визначається початковою швидкістю й кутом вильоту, а також, аеродинамікою принади. Однак, реальний заброс, якщо прагнемо не тільки закидати, доводиться завжди виконувати з волосінню. При цьому дальність заброса скорочується в середньому на половину. Енергія заброса витрачається на опір волосіні при проходженні через кільця, на тертя волосіні про шпулю, опір волосіні про повітря, придбання волосінню кінетичної енергії. Зменшити ці втрати можна насамперед вибираючи лісочку меншого діаметра. На малюнку 1 показана дальність заброса свинцевих грузиков різних ваг однієї й тою же снастю ( вудлище-котушка) з волосінню різного діаметра. Багато, напевно, здивуються, побачивши наскільки сильна ця залежність

Алгоритм далекого заброса

Зменшення діаметра всього на 0.01 мм дає в середньому збільшення дистанції заброса на 5 відсотків! Чотири криві на малюнку належать монолескам. Причому серед випробуваних було трохи лісочок однакових діаметрів, але різної якості. Насамперед різної твердості – від мяких до середньо-твердих, а також деякі зі спецпокрытиями. Ніякої залежності від твердості і якості лісочки я не помітив, хоча очікував. Середня крива належить самої, мабуть, розповсюдженої в Росії плетінці Fireline. На малюнку характеристика волосіні тестом 10 фунтів (американці не пишуть діаметра волосіней, а лише вказують їхній клас на розрив), що має по мікрометру діаметр 0.15 мм. Як видне, по дальності заброса вона відповідає мононитки товщиною близько 0.24 мм. Це не дивно, тому що поверхневе тертя в неї значно більше, чим у звичайних волосіней. Проте, по співвідношенню розривного навантаження до дальності заброса Fireline перевершує монолески, не говорячи вже про його чутливість. При зміні діаметра Fireline дальність заброса міняється приблизно також, як і для монолески. Плетені лісочки інших видів я не випробовував, їхня поведінка може відрізнятися від Fireline.

Котушка

За останні роки конструкції безінерційних котушок перетерпіли досить серйозні зміни. Торкнулися вони й способу укладання лісочки на шпулі. Поряд зі звичайним укладанням, її називають планетарною, на більш дорогих моделях стала обовязковою перехресне намотування за допомогою нескінченного гвинта. Яке ж перевага дає перехресне укладання? Ніякого, якщо мова йде про дальність заброса. Важливо інше, при такім намотуванні витки лісочки не провалюються в нижележащие шари й перуки утворюються значно рідше. Це особливо важливо, якщо Ви ловите на плетінку. Інше питання, яке часто розятрює розуми спінінгістів: яким повинен бути діаметр шпулі, побільше або поменше? У своїх експериментах я не виявив різниці в дальності заброса при використанні котушок більших і маленьких. При цьому відрізнялися не тільки діаметри шпуль, але й довжина. Що дійсно впливає на заброс і дуже суттєво, так це ступінь заповнення шпулі волосінню. При неповному намотуванні, коли від волосіні до краю бортика шпулі було 4 мм, я втрачав 7 і 10 метрів на 30 і 50 метрових забросах відповідно. При цьому шпуля була типу “Long Cast” від Bando Zeus 750, а лісочка
досить тонка – моно 0.22 мм. Новачки дуже часто роблять подібну помилку, намотуючи лісочку, причому товсту, прямо на “дно” глибокої шпулі. При всіх їхніх героїчних зусиллях навіть важка принада з таким оснащенням летить лише на 20 – 25 метрів. Ніколи не лінуєтеся подбає про те, що б лісочка підходила якнайближче до краю шпулі. Я роблю це дуже просто – на шпулю підмотую изоленту. При заміні діаметра або довжини волосіні изоленту легко додати або зменшити. Важливо не перестаратися, інакше не уникнути “перуки”. На котушках з перехресним намотуванням можна залишати відстань від волосіні до краю борту шпулі близько 1 мм, зі звичайної – краще ледве побільше. Проблема “перук” привела фірму Daiwa до створення в 1998 році нової концепції шпулі з формою зворотного конуса, названої Antibacklashsystem. Оскільки передні кільця волосіні мають більший діаметр, те “борода” на цих котушках не утворюється, навіть якщо волосінь намотана урівень із бортом. Ці шпулі мають збільшений діаметр і більша частина лісочки розташовується в зоні з мінімальним тертям про борт шпулі. І це дійсно приводить до збільшення дальності заброса, щоправда, усього лише на 2 – 3 відсотка.

Довжина, тест і лад вудлища. Кільця

Довжина вудлища завжди називається в якості одного з головних факторів, коли мова заходить про дальність заброса. Дійсно, за інших рівних умов початкова швидкість вильоту принади прямо пропорційна довжині хлиста. Однак і різні сили опору, що діють на принаду й лісочку, також зростають при збільшенні швидкості польоту блешні, причому зростають квадратично. Тому виграш у дальності заброса виявляється не настільки значним, як можна було б очікувати. Додаткова швидкість гаситься на декількох перших метрах заброса, за рахунок яких і відбувається виграш. Я випробував на дальність заброса близько десятка вудлищ різної довжини ладу, тесту і якості. Показово ілюструє залежність заброса від довжини вудлища малюнок 2, на якім представлені характеристики двох пар спінінгів

Алгоритм далекого заброса

Нижні криві відповідають коротким “ціпкам” – 195 див, причому далеко не найвищої якості, рівня 6 – 8 літньої давнини. Верхні належать сучасним вудлищам фірми Daiwa, 259 і 280 див довжиною. У порівнянні зі значною різницею в класі й довжині, яка була обрана для одержання максимального ефекту, різниця в довжині заброса в 10 – 12 відсотків, видасться несерйозною. Вона може бути нівельована зміною діаметра лісочки всього лише на 0.02 –0.025 мм. Помітно невелике, у середньому 2 метра, перевага в дальності заброса в спінінгів з більш повільним ладом, Phantom ( середньо-швидкий) відносно Shogun (швидкий) і Mitchell GT+ (середній) – Bando GM ( середньо-швидкий). Також як і в експериментах з діаметром волосіні, щоб забрати ефект аеродинаміки принади, для визначення занепридатних характеристик використовувався набір свинцевих грузиков. Лісочку я теж використовував можливо меншого діаметра – 0.22 мм моно. При перехід до інших принад, я перевіряв це на воблерах, усі закономірності зберігаються. Різниця в забросе різними вудлищами стає менше, так само як зменшується й сам заброс.

У принципі, залежність дальності заброса від довжини хлиста зберігається майже для всіх вудлищ. Однак, бувають і виключення, так St.Croix Wild River при довжині в 229 див, у своєму робітнику диапозоне ваг до 20 грам, нічим не уступає Daiwa Shogun-X, при різниці в довжині півметра. При цьому зовні він виглядає занадто твердим, число кілець на порівняно короткім вудлищі – вісім, велике кільце розташоване близько до котушки. Ці фактори, які по загальноприйнятих мірках не повинні сприяти дальності заброса, проте не заважають цьому спінінгу прекрасно кидати. Тому, якщо брати вудлища різних фірм або серій, заздалегідь не можна однозначно сказати, що більш довгий спінінг буде кидати далі. Один з головних факторів, на який ми звертаємо увагу при виборі вудлища: розмір вхідного, найбільшого кільця. Багато відмовляються від покупки гарного спінінга, якщо перше кільце менше 30 мм по зовнішньому діаметру – максимальний стандартний розмір. Я теж ставився до цього питання із зайвої щипетильностью, тому провів наступний досвід: на вудлище з 30 мм кільцем на изоленте встановив кільце 25 мм і зрівняв дальність заброса. Щоб одержати максимальний ефект, я вибрав волосінь, що має великий опір: моно 0.3 мм і Fireline. У результаті, при установці меншого кільця забро

Дата: 27 Июн 2009 | Категории: Рыбацкие снасти
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

Лучшее видео:


[an error occurred while processing the directive]