Азовське море

У наших вудильників відмінні умови для морської риболовлі: у їхньому розпорядженні два океани — Північний Льодовитий і Тихий і чотирнадцять морів: Азовське, Аральське, Балтійське, Баренцево, Біле, Берингове, Сибірський^-Сибірське-східно-сибірське, Каспійське, Карське, Лаптєвих, Охотське, Чорне, Чукотське і Японське. Величезна довжина морських узбереж нашої країни — вона становить більш 47000 км.

Практично наші моря для вудильників становлять інтерес цілий рік: там, де взимку встановлюється лід, ловлять із нього, а де море не замерзає — по відкритій воді. Не можна вудити лише під час штормів, які, скажемо, на Чорнім морі бушують восени, а на північних морях — під час сильних морозів: адже тут вони часом досягають
мінус 40 градусів

Азовське. Це саме маленьке серед морів нашої країни — його поверхня 37 600 кв. км, що менше Аральського в півтора раза, а Чорного — в одинадцять раз. По суті, це велика затока Чорного моря, зєднаний з ним Керченською протокою
В Азовське море впадають більші ріки Дон і Кубань. На заході ріки в нього не впадають, ця частина сильно осолонена. Позначається й те, що протокою Тонкий море зєднане з мілководним і дуже солоним Сивашем, або, як його ще називають, Гнилим морем. Берега Азовського моря, крім південного, пологі й одноманітні. На півночі й сході зустрічаються вузькі й довгі піщані коси. Лише зрідка можна побачити зарості очерету. Підводна рослинність теж не багата й тягнеться вузькою смугою уздовж узбережжя

Характерна риса цього моря — мілководість: середня глибина становить лише 8,4 м, близько половини всієї його акваторії має глибину 10-13 м. Хвилі тут мають відносно малу довжину й більшу крутість. (Тому хитавиця на малих судах не тільки неприємна, але й небезпечна.) Через невеликі глибини вода швидко нагрівається й прохолоджується

Пануючі плини — уздовж берегів проти годинникової стрілки. Чорноморська вода більш солона, а тому й більш важка, утікає в придонному шарі. А сильно опріснена, більш легка азовська вода випливає в поверхневому шарі й несе із собою масу рослинності. Висота припливу на Азову незначна

На плин у Керченській протоці сильно впливають вітри, однак, основний його напрямок — у Чорне море. Після того як на Доні й Кубані були побудовані гідротехнічні вузли, на цьому морі відбулися більші зміни. Наприклад, стік прісних вод скоротився, через що підвищилася солоність Азовського моря. Таке явище негативне позначилося на житті його мешканців. Винос із рік органічних речовин поменшався, вони тепер накопичуються близько гребель і осідають на дно. Зменшення цих речовин позначилося негативно, адже вони необхідні організмам, якими харчуються риби

Флора й фауна Азовського моря досить багаті. Це значною мірою пояснюється звязком його із Чорним морем, з якого сюди прийшли багато видів тварин, у тому числі й риби. Їх в Азову 79 видів. Серед них є прісноводні, прохідні й напівпрохідні

Морські риби діляться на дві групи: солоноватоводные й середземноморські прибульці. Одні з морських риб проводять тут усе життя, інші тільки нерестяться й відгодовуються, а на зимівлю йдуть у Чорне море. Погіршення умов розмноження після зарегулювання стоків Дону й Кубані привело до того, що кількість прохідних і напівпрохідних видів скоротилася. І не дивно: адже одні нерестовища виявилися відрізаними від моря, а площа інших скоротилася в кілька раз. У результаті вийшло, що самими масовими промисловими рибами стали бички, хамса й тюлька. Підвищення солоності, щоправда, привело до того, що зріс інтерес аматорів ужения до пеламиде, ставриді, кефалі й деяким іншим морським видам — їх більше стало заходити із Чорного морячи

От деякі види риб, що зустрічаються в Азову, що й представляють інтерес для спортсмена: катран, скати (морська лисиця й морський кіт), три види оселедців (азовська, чорноморська й пузанок), три види кефалі (лобань, гостроніс і сингиль), сарган, барабулька, скумбрія, пеламида, ставрида, морський карась (ласкирь), смарида (морський окунь), два види обапола (світлий і темний), тригла (морський півень), шістнадцять видів бичків, чотири види камбали, пікша, луфарь, зеленушка, морський йорж і деякі інші. Правда, не всіх цих риб тут можна успішно ловити — деякі з них зустрічаються рідко, а інші навіть дуже рідко. Крім того, в Азовськім морі живе 25 видів коропових прісноводних риб: плотва, тараня, вырезуб, кутум, ялець, язь, червоноперка, жерех, лин, густера, лящ, чехоня, син
ец, сазан, а також сом, щука. Протягом року склад іхтіофауни міняється, особливо до зими й провесні: з 34 середземноморських видів в Азовськім морі залишаються тільки 10 — інші йдуть у Чорне море. Є й такі види, які в Азовське море заходять не регулярно.
Це море взимку покривається льодом. Спочатку замерзає Таганрозьку затоку — у його берегів і в центральній частині утворюється суцільний лід. Саме ж море суцільно льодом покривається лише в особливо суворі зими. Звичайно ж його центральну частину й

Керченська протоку покривають плавучі льоди. Нерухливий крижаний покрив установлюється наприкінці грудня й залишається до кінця лютого — початку березня. Однак цей строк у різні роки й у різних районах моря міняється, притім досить широко. Якщо при утворі льоду в північних берегів переважають північні й північно-східні вітри, він відривається й іде у відкрите море

Звичайно, узимку в Азовськім морі не вдається ловити тих же риб, які звичайні влітку. Справа не тільки в тому, що частина їх мігрує в Чорне море. риба, що залишається (наприклад, сарган, шемя) з настанням холодів іде в більш глибокі місця, де шукати її й важко, і небезпечно. Лише бички не залишають літніх «квартир» — серед каменів прибережної зони

Так що головний лов на Азовськім морі — улітку. Умови її тут досить схожі з умовами на Чорнім морі, а іхтіофауна родинна іхтіофауні Чорного моря, але трохи збіднена. Починаючи із травня в прибережні міста й містечка Азова починають приїжджати на відпустку вудильники. Багато їх і серед місцевих жителів.