Дивовижна риба камбала

Дивовижна риба камбала Сама дивовижна риба наших морів, це, напевно, камбала. Ока в неї розташовані на одній стороні тіла, половина його пофарбована, а інша — немає. По довжині спинного й анального плавців суперників у неї немає. Камбала обходиться без плавального міхура. Є в неї й така «чудинка»: може швидко міняти фарбування свого тіла й, мабуть, робить це краще, чим яка-небудь інша риба

…О другій годині за московським часом було світле, як днем: над Білим морем стояли білі ночі. Лайнер «Буковина», на борті якого ми з Антоном Антоновичем плили з Архангельська, кинув якір у трьох кілометрах напроти села Нижня Золотица.
председатель місцевого колгоспу, з яким ми познайомилися, запропонував:
- Половите тут. Зараз саме камбала добре клюється

собрали спінінги, але замість блешень привязали до волосіней невеликі гачки, а вище повідці із грузилами. Насадку знайти нічого не коштувало: ми отдирали від старих колод кору, і личинки короеда вивалювалися з-під неї десятками

закинув принаду метрів за тридцять, натягнули лісочки, а потім злегка відпустили їх. Антону Антоновичу повезло першому: волосінь незабаром випрямилася, і в той же момент він підсік. Риба пручалася не сильно, однак уперто, не припиняючи, тягла в глиб моря. Нарешті, здалося щось таке, що не можна було відразу розглянути: виднівся те сірий, те білий цвіт. Подсачека в нас не виявилося, і свій перший видобуток приятель викинув на берег широким змахом

- Камбала, — сказав він
действительно, це була напівкілограмова камбала. Вона глибоко заковтала насадку, зняти її з гачка виявилося справою нелегким. Це була ершоватка. Від інших камбал вона відрізняється тим, що зуби в неї конічні. Довжиною буває до 40 див. Живе не тільки в Білому, але й у Баренцевом море. Їй більше подобається піщаний ґрунт прибережної зони, любить вона губи й затоки. Годується хробаками, ракоподібними й дрібними рибами, міграцій не робить

Ловів камбали захоплюються багато вудильників, у тому числі й живучі на Чорноморськім узбережжі. Попадається їм в основному калкан. Його називають ще чорноморською камбалою — в інших морях він не водиться. Це велика риба в довжину досягає 85 див, а ваги 15 кг. Верхня сторона калкана — піщано-жовта з білими, коричневими або чорними плямами неправильної форми. Калкан годується хамсою, барабулей, зеленушкою й іншої дрібною рибою, але не гидує крабом, молюском і навіть снулой рибкою. Він не нишпорить у пошуках видобутку, а, замаскувавшись під цвіт ґрунту, чекає, коли наблизиться жертва, а потім робить кидок. До берега калкан підходить два рази в році: спочатку перед нерестом — наприкінці березня — квітні, а другий раз — воктябре.

Суспільство вудильників виходять на лов восени — під час його другого підходу до берега. Снасть — донка, насадка — рыбешка, у першу чергу барабулька. Ловлять із човна, що повільно рухається, і насадка волочиться по дну

в Балтійськом море нерідке зустрічається така ж велика камбала з того ж підродини, що й чорноморська, але, що має деякі особливості. Називають її більшим ромбом

водится камбала також в Азовськім морі, і вудильники, що живуть на його узбережжя, нагромадили свій досвід лову цієї риби. Один з них, В. Садків, розповідав:

- Хоча Азовське море й південне, але в пізню осінню пору воно суворо. Важкі сірі хвилі начебто знехотя накочуються на берег. Холодно! І лише вудильники — від школярів, яких тут кличуть пескарятниками, до побілених сивиною асів морського лову — залишаються вірними Азову. Вони не чекають у моря погоди, а, озброївшись довгими вудками, оснащеними кільцями й котушками, ловлять камбалу й ловлять успішно.

в Обиточный затока Азова до Приморску ця риба підходить пізньої восени. Вона жирує тут усю зиму й стає основним видобутком рибалок. Краща насадка — свіжі хамса й тюлька, але годиться й солона риба. Клює камбала й на нижню білу частину своїх побратимів, нарізану шматочками. Поплавець у цьому випадку не потрібний, тому що насадка обовязково лежить на дні. Камбала звичайно заковтує її, тому необхідні гачки № 6-7 і обовязково з довгою цівкою. На основну волосінь діаметром 0,5 мм привязують повідці з волосіні діаметром 0,3-0,4 мм. На котушці повинне бути не менше 100 м лісочки. Вантажило привязують до її кінця. Важить воно 50-120 г. Вага його залежить від напрямку вітру й сили плину: вантажило підбирають таке, щоб його не зносило. Комель вудлища обовязково загострюють, щоб можна було встромляти в берег. Звичайно ловлять на 2- 3 вудки

камбала тут краще клює при слабкому вітрі з моря. Насадку закидають на 35-40 м. Якщо ж вітер дме з берега, її можна послати й на більшу відстань. Особливо успішної лов буває вночі. Звичайно, у цей час необхідний ліхтарик, щоб зручніше було наживляти гачки, знімати рибу

поклевка цієї риби відчувається слабко, але пручається камбала досить сильно. Якщо видобуток не йде до берега, поспішати не варто, краще віддати небагато лісочки, а потім спробувати вивести рибу під кутом до берега — так вона йде краще.

владивостокские вудильники ловлять камбалу в Японськім морі, точніше кажучи, у затоці Петра Великого. Тут водиться камбала більш півтора десятка видів, а найбільше часто попадаються желтобрюхая, желтоперая, гостроголова, японська й длиннорылая. По способу життя вони майже не відрізняються друг від друга

все клюють там, де дно мулисто-піщане, тобто там, де вони в основному живуть. Якщо ж дно камянисте, поклевок чекати даремно. З берега камбалу звичайно не ловлять: вона рідко до нього підходить, та й то дрібна

для лову всіх видів цієї риби підходять ті самі снасті. А кращої вважається донка із глухим грузилом на кінці й декількома повідцями різної довжини. У воді вони витягаються так, що гачки з насадкою перебувають на однаковій відстані від дна. У Владивостокові є й вудильники, які ловлять поплавочной вудкою. Але у всіх випадках намагаються, щоб насадка перебувала в декількох сантиметрах від ґрунту. Часто на удильники ставлять кивки

камбала — донна риба, і, видалося б, насадка повинна лежати на самому дні. «Але не слід забувати головного, — пише М. Кушнарьов. – Побравши наживку, камбала спокійно лежить, заковтуючи її, і поклевки не робить. Поклевку можна відчути тільки тоді, коли, проковтнувши наживку, камбала починає пересуватися. Звичайно, витягти гачок у цьому випадку вдається тільки шляхом «хірургічного втручання».

н. Семке радить ставити човен на один якір. «Поступального руху вона не має, а переміщається по дузі, як маятник, радіусом якої є якірна мотузка. Переміщення човна з місця на місце при лові камбали має велике значення. Камбала — риба повільна, ледача. Видобуток вона не шукає, а очікує, поки та сама до неї підійде ближче. Таке маневрування човном принесе користь і при лові іншої морської риби

антон Антонович кілька років прожив у Южно-Сахалинську. Він розповів мені, як одного разу ловив камбалу в Охотськім море:
- Приїхав на узбережжя затоки Анивы. Сиджу в лунки. Піднебіння хмуре, дме жителів півночі, клювання нікудишнє. Опівдні визирнуло сонце, вітер стих, і на душі повеселіло. Став насаживать на гачок поплавочной вудки шматочки бичка — камбала початку краще клювати, але не так, як хотілося б. Тоді розвязав ловити на блешню. Привязав невелику жовту. Ледь вона торкнулася дна, як у руку відгукнувся стукіт. От, виходить, у чому справа! На блешню камбала клювала добре. І виходить так: насадку для лову камбали вибирати треба на місці — заздалегідь це порию не вгадаєш

сахалинские вудильники ловлять камбалу двох видів. Це насамперед зірчаста, розповсюджена в Охотськім і Японському морях. Верхня сторона її тіла має темно-маслинове фарбування. Вона живе в прибережній зоні на глибині від 10 до 20 м. У її раціон входять хробаки, дрібна риба й ракоподібні. Нереститься в опрісненій морській воді в лютому — березні. Граничні розміри її такі: вага до 4 кг, довжина більш 50 см.
ловят сахалинцы й желтобрюхую камбалу. Вона водиться теж в Охотськім і Японському морях. Верхня частина її тіла бурувато-коричнева з темними плямами, або з так званим мармуровим малюнком. Желтобрюхая камбала сугубо морська риба: вона уникає опріснених ділянок. Харчується молюсками, хробаками й ракоподібними. Вагою буває до 3 кг, а довжиною до 60 см.

разные види камбали вибирають і різні місця для зимівлі. Деякі риби відходять від берегів на глибину 150-300 м, де утворюють більші скупчення. Інші камбали, наприклад полярна, узимку продовжують годуватися в прибережній зоні. Із цієї причини й жирність їх протягом року мало змінюється

камбала водиться в Чорному, Балтійськом, Баренцевом, Азовському, Охотськім, Беринговім, Карському, Японському, Східно-Сибірському, Білому й Чукотському морях. Нараховують майже три десятки видів цих риб

Дата: 26 Ноя 2010 | Категории: морские
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архивы

Лучшее видео: