Донка по новому – квивертип (quiver tip), Фідер (Feeder)

Нерідко на прилавках наших рибальських магазинів можна бачити легені, витончені вудлища для донного лову із двома-трьома змінними гнучкими, кінчиками, пофарбованими в яскраві, помітні кольори. Мова йде про вудлища «квивертип» (quiver tip).

Поява на ринку рибальських товарів вудлищ такого типу й відповідних їм оснащень свідчить про якісно новий підхід у методах донного ужения. У каталогах багатьох фірм-виробників рибальського спорядження названі моделі присутні не випадково. Для аматора активної риболовлі квивер – справжня знахідка. Із квивером донний лов здобуває зовсім інший характер. Тривалі пильнування над «мовчазним» дзвіночком поступаються місцем активній роботі, і це досить позитивно позначається на кількісній стороні улову. Разом з тим, ужение снастю, що настільки вдало поєднує в собі кращі властивості гарного поплавочного вудлища й чутливість кивковых систем, здатне принести величезне задоволення навіть самій вимогливої рибальської публіці

«Quiver tip» у перекладі з англійського означає «тремтяча вершинка», тобто вудлище оснащене мяким кивком і, крім усіх основних функцій, виконуваних звичайним вудлищем (заброс, підсікання, виведення), здатне саме, без додаткових систем, реєструвати поклевки, у тому числі й самі обережні

Вудлище «Feeder» (з анг. – годувати) є представником сімейства квивертип, також оснащене гнучкої, яркою вершинкою з безліччю дрібних пропускних кілець, але призначене для заброса оснащень із важкими годівницями на досить більші відстані

Рибалки давно вводять в оснащення донних вудок годівниці з метою підвищення результативності лову. Реєстрація поклевки по гнучкому кінчикові на відкритій воді теж має давню історію. Зокрема, у нас у Донбасі так ловлять на виходах сбросных каналів ТЭЦ, використовуючи короткі гнучкі бамбукові вудлища в місцях великої концентрації риби. По вібрації гнучкої вершинки визначають момент підсікання. Комбінація годівниці із гнучкою вершинкою вудлища в одній снасті робить фідерний лов простий і результативної. Дійсно, рибалка може локально прикормити обране місце. Гачок з насадкою перебуває в безпосередній близькості від наповненої годівниці. Відсутність поплавця рятує від необхідності виставляти глибину лову, що на великій глибині при вітрі є не такий вуж простим завданням. Визначення поклевки по гнучкому кінчикові теж простіше, чим по поплавцю, коли велика відстань до підгодованої зони, а на озері далеко не штиль. На водоймах, що випробовують великий рибальський прес, великі екземпляри ляща, карася, коропа, плотви найчастіше взагалі ходять поза зоною дії поплавочной вудки. Якщо вам не хочеться возитися з «гумками» і немає можливості скористатися човном, то фідер – це те, що вам потрібно. Додайте до вищесказаного використання тонких волосіней, невеликих гачків, прекрасні властивості легені, міцного углепластикового вудлища й ви зрозумієте, чому фідер – це цікаво, просто й добірно.

Як будь-яку донну снасть фідер зручніше застосовувати на водоймах, дно яких позбавлено рослинності, у глибоких місцях, закидаючи годівницю на максимальну відстань від берегової лінії

Обєктом лову є будь-яка мирна риба, крім, мабуть, толстолобика. Частіше інших «везе» лящеві, карасеві, коропові. Крім них попадаються й більш дрібні риби – уклейка, окунь, йорж, бичок, піскар. Причому дрібязок ловиться й на значних глибинах, але, як правило, на самому початку, після стартового підгодовування, поки не підійшла велика риба. Це особливо характерно під час лову ляща. Після первісного підгодовування (технічні питання описані нижче), звичайно через 15-20 хвилин, починаються поклевки дрібної риби. Більше інших «лютує» уклейка. Вражає сила, з якої ця рибка гне кінчик фідера. Створюється враження, що насадкою зацікавився молодий короп або запеклий лящ. Незважаючи на значну глибину місць, де ловлять ляща, порядку 6-9 м, у підгодованім місці в дна збирається крім уклейки і йоржа весь дрібязок аж до верховки. Треба сказати, що гнучкий кінчик фідера сумлінно реєструє всі поклевки й не дозволяє безкарно розправлятися з насадкою. Через якийсь час поклевки дрібязки припиняються. Кінчик реєструє поклевки іншого роду – більш різкі, але короткі. Це значить, що підійшла зграя ляща. Клювання триває безперервно в середньому близько години. Потім знову дрібязок. Продовжую ловити, постійно наповнюючи годівницю й закидаючи снасть у ту ж зону лову. От знову «лещевая» поклевка. Те, що підійшла нова зграя, не викликає ніяких сумнівів. На «моєму» водоймі лящі бувають сріблистими, зеле
нуватими, бронзовими й чорними (дуже темними).

З хижих риб часто попадається окунь, якщо на гачку хробак. Для щуки й судака існують зовсім інші снасті, хоча є публікації в закордонній літературі про лов судака фідером на шматочки риби. До цього способу прибігають у випадку слабко виражених судакових поклевок: в оснащенні міняють годівницю на невелике, легеня вантажила

Є ще один цікавий обєкт лову. Мова йде про канальний сомике. У Донбасі його досить багато. Живе звичайно в технічних водоймах ТЭЦ. Ця риба, на відміну від інших хижаків, відмінно реагує на звичайні підгодовування для білої риби (позначається годівля комбікормом у вирощувальних кошах). Так що піймати його фідером із класичним оснащенням не проблема, а по надаваному опору в процесі виведення сомик – гідний суперник
Снасть

Для донного ужения з годівницею необхідно мати спеціальні «кормушечные» вудлища (feeder rods), оснащені гнучкими чутливими кінчиками. У комплект вудлища входять дві-три змінні вершинки, пофарбовані в яскраві кольори для полегшення візуального контролю поклевки. Змінні сигналізатори потрібні для адаптації снасті до умов лову. Загальне правило зводиться до того, що потрібно ловити із самим мяким кінчиком. Але при сильному вітрі, хвилюванні або плині на ріках часом доводиться ставити більш тверду вершинку. Саме вудлище являє собою досить тверду штекерную конструкцію

Довжина фідерних вудлищ звичайно становить 3.5-4.2 м, тест оснащень, що закидаються, доходить до 60-75 г. Для особливо великої риби випускають вудлища «Heavy Feeder», «Big Feeder». Це потужні снасті з більшим тестом. Наприклад, вудлища «Heavy Feeder» фірми MIKADO має дину 4.2 м і тест до 120 г. Довгим вудлищем ( від 3.5 м) легше послати важку годівницю на велику відстань, а також виконати надійне підсікання. У маркуванні вудлищ, що цікавлять нас, є присутнім слово «Feeder». Наприклад: «Mikado Heavy Feeder», «Speedcast Feeder», «Feeder Dia Flex Kevlar», «Magic Feeder». При виборі снасті обертайте на цю увагу. Конкретну модель рекомендувати дуже важко. Усе залежить від умов лову й величини очікуваного видобутку. У мене карбонове вудлище «Genesis Feeder M-3 60/60″ фірми JAXON довжиною 3.6 м з тестом 20-60 г. З ним я однаково комфортно ловлю середнього й великого карася, будь-якого ляща й коропа до 1.5 кг. По запасу міцності відчувається, що воно витримає й куди більші навантаження. Які? Однозначно сказати не можу, тому що на серйозного коропа виходжу з іншими снастями, а великий лящ особливого опору при виведенні не виявляє

Характерні риси «кормушечных» вудлищ – це змінні вершинки й велика кількість пропускних кілець невеликого діаметра, покликаних максимально рівномірно перерозподілити навантаження з вершинки на тверду частину вудлища. Тонкий сигналізатор не бере участь у забросе, підсіканню й виведенні. При більших навантаженнях він звивається, будучи як би продовженням волосіні. Боятися його поломки не варто. Значна частка навантаження лягає на саме вудлище. Є подібні вудлища, але з невеликим тестом до 15 г і довжиною до 3 м, так звані «Multipiker», «Winklerpiker». «Пикеры» теж є представниками сімейства квивертип, але в силу своїх характеристик мало придатні для роботи з важкими годівницями

Що стосується котушки для фідера, те тут бажане дотримання декількох умов. Насамперед, потрібна швидкісна котушка з передатним відношенням 5:1 і вище, тому що закидати доводиться далеко, а після цього довго вимотувати. Значить тихохідна котушка в нашім випадку не кращий варіант. Буде не зайвим і миттєвий стопор зворотного ходу. Це корисне обладнання не тільки знижує ударні навантаження під час підсікання, але й дозволяє швидше встановити снасть після чергового заброса. Справа в тому, що вершинка фідера здатна реєструвати поклевки лише при натягнутій волосіні. Основна волосінь натягнута, гнучка вершинка відхиляється трохи убік. Залишається дочекатися поклевки. Слабину волосіні вибирають за допомогою котушки. У недорогих котушок є деякий «відкіт» назад при включеному стопорі зворотного ходу. Хоч цей «відкіт» і малий, але із-за нього доводиться натягати волосінь у кілька приймань. Котушка з миттєвим стопором зворотного ходу дозволяє швидше привести снасть у робоче положення

На шпулю котушки із середнім вудлищем (тест 20-50 г, 20-60 г) цілком достатньо намотати 100-120 м мякої монолески. Я користуюся лісочками діаметром 0.22-0.24 мм, причому 0.24 мм частіше. Звязане це з тим, що у водоймі, у якій я ловлю ляща, підводна прибережна зона засіяна каменями, імовірність того, що більш тонка волосінь при виведенні може легко перетертися, досить висока. У карасячих ставках

Дата: 29 Июл 2010 | Категории: Рыбацкие снасти
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

Лучшее видео: