Еволюція сучасного лову коропа

Дуже багато рибалок уже живуть за принципом catch & release (піймав – відпусти). Учора це фантастика, сьогодні – реальність!

1. Вибір місця: не зручне, а перспективне

Часто доводиться чути від знайомих рибалок: «Кормил з ранку до вечора, пробував різні насадки, різні оснащення – і ні однієї поклевки!».

И нічого дивного в цьому немає. Бажання влаштуватися на гарнім, зручнім місці з комфортом для коропової риболовлі – не завжди правильний підхід. Так, звичайно, можна залучити рибу до будь-якого місця, але на це піде якийсь час, як правило, його не вистачає, а хочеться ловити відразу.

Я не збираюся затверджувати, що на зручному для лову місці, особливо якщо це зарибнена й популярна водойма, неможливо добитися гарного результату буквально за кілька годин. Я зараз говорю про вибір місця на новому, абсолютно невідомому вам водоймі. Як мені здається, краще витратити час, не на залучення коропа до місця лову, а самому спробувати знайти те місце, де годується живучий у цій водоймі великий короп

Пошук такого місця – складний, трудомісткий процес

Вам придадуться усе раніше набуті знання, досвід, інтуїція, і везіння. Ну й, звичайно, досягнення сучасної рибальської індустрії. Найпростіший спосіб вивчення підводного рельєфу в передбачуваній зоні лову – це поплавець-маркер. При вивченні нової водойми всі отримані данные я рекомендую записувати й замальовувати на схематичному малюнку досліджуваної зони лову. Постарайтеся вказати на ньому всі розташовані на протилежному березі орієнтири, по них ви зможете орієнтуватися в процесі лову. Концепція пошуку перспективного місця навесні й улітку сильно відрізняється. Це связанно з температурою води у водоймі й з життєвим циклом у годівлі риб. Навесні риба годуватися менш активно, чому влітку й намагається більше відвідувати обмілини із прогрітою водою. Улітку віддає перевагу глибоким місцям, а харчування відбувається більш активно. У кожному разі намагайтеся шукати перепади глибини, старі русла, прикордонні ділянки між твердим і мяким дном, глибиною й мілководдям, заростями трави й чистими ділянками. Коли перспективна крапка знайдена, позначте це місце поплавцем-маркером, він буде служити вам орієнтиром для пригодовування й визначення дистанції забросов.

Підкреслю ще раз, що вибирати складне для риболовлі місце, лізти в самі нетрі глухого коряжника – це не самоціль. Просто потрібно усвідомлювати те, що значно легше (особливо в умовах, коли риболовля жорстко обмежена за часом) піймати коропа там, де він живе й годується, чим намагатися виманити його підгодовуванням на те місце, яке зручно для вас. Але на багатьох замулених водоймах немає ніяких особливостей рельєфу дна, вони мають рівне й гладке дно. Тоді головним фактором при виборі місця буде його глибина в передбачуваній крапці лову

2. Дистанція лову залежить від умов на водоймі

Чому далі заброс, тим більше риби?
Це правило іноді дійсне працює на великих озерах і водоймищах, де затоплене русло ріки або інша перспективна частина підводного рельєфу перебуває найчастіше на відстані більш сотні метрів від берега. Іноді виправдані наддалекі забросы й на коропових змаганнях, коли налякана незвичним шумом риба не підходить близько до берега, навіть, незважаючи на сотні кілограмів підгодовування, що висипає у водойму. У цьому випадку самотній бойл, що лежить подалі від берега, може спрацювати й дати зненацька гарний результат. Але не завжди потрібно закидати далеко, спробуйте почати пошук риби в найближчої берегової брівки. На багатьох водоймах саме уздовж таких брівок риба рухається в пошуках їжі. Дуже часто їх краї покриті мідіями або черепашками. Щоб не обрізати лісочку про гострі раковини, потрібно освоїти одну просту техніку при перекиданні снасті. Вимотування повинне являти собою не плавне й монотонне обертання рукояткою, а різкий ривок і потім обертання котушки на великій швидкості так, щоб вантажило йшло вище від дна. У цьому випадку також можна використовувати спеціальні грузила, які швидко й добре піднімаються від дна

3. Сучасні способи закидання підгодовування (рогатка, катапульта, кобра, ракета, розчинні у воді матеріали PVA і т.д.)

Процес пригодовування – справа відповідальна й не простої, тому поговоримо про нього більш докладно в наступному номері

4. Викори
стання новітніх матеріалів при виготовленні оснащень: лісочок, повідців, ледкоров і шок-лідерів

У сучасній короповій риболовлі дрібязків не буває. Усе має значення. Залежно від прозорості води й цвіту дна, необхідно правильно підбирати всі складові оснащення. Цвіт грузила, лід-кора, безпечної кліпси, лісочки, повідця й шок-лідера. Має значення не тільки їх товщина, розривна характеристика, але також розтяжність і еластичність

Бажання намотати на котушку лісочку потолще цілком зрозуміло, усі ми знаємо про неймовірну силу великих коропів. Як правильно підібрати лісочку – на це питання немає однозначної відповіді. Але абсолютно точно: чому тонше лісочка, тем менше її питома вага й, отже, більш далеким буде заброс. Чим вона эластичней, тем менше чинить опір при проході через кільця при забросе, відповідно, збільшується дальність заброса. Чим вона тонше, тем менше вона парусит у товщі води, якщо є плин, а виходить, не погіршується чутливість усієї снасті при поклевке. На дальність заброса дуже сильно впливає якість намотування лісочки на котушку

Якщо лісочка намотується нещільно, те при виведенні верхні витки будуть провалюватися, і при наступному забросе лісочка буде грузнути в нижніх витках, що дуже погано позначиться на дальності

Тепер про головний
Крім усього іншого, лісочка повинна витримати опір потужного коропа. А як його вгадати й виміряти? Я думаю, що ви будете здивовані, якщо проробите будинку один експеримент. Поставте на своє коропове вудлище котушку з волосінню, пропустите лісочку через кільця й привяжіть її до ваг. Змоделюйте виведення, сильно потягніть і подивитеся на стрілку ваг. Ви намагаєтеся щосили, вудлище зігнулося в дугу, а стрілка відхилилася менше ніж на три кілограми. А це розривна характеристика волосіні з діаметром менше ніж 0.2 мм. Тому можна зробити висновок, що цілком достатньо лісочки з діаметром 0.2 мм. Так, у певних умовах можна застосовувати волосінь і з таким діаметром. Але є ще одна важлива характеристика – розтяжність лісочки. На великій дистанції удержати коропа такою тонкою волосінню буде непросто. Тому трохи сотих міліметра прийде додати. А от скільки – вирішувати прийде вам. Шок-лідер – одна з важливих деталей снасті. Він ухвалює на себе під час заброса все навантаження й успішно протистоїть і підводній брівці, про яку можна порізати лісочку. З ним ви будете почувати себе уверенней і на останній стадії виведення, коли риба перебуває поруч і чинить запеклий опір біля підсака. Необхідно правильно визначити його довжину при намотуванні на котушку. Кілька витків шок-лідера повинні бути на шпулі котушки, коли риба перебуває в безпосередній близькості від рибалки. Отже, його довжина складається з 5 витків на котушці (65 мм х 3,14 х 5 = 1метр), плюс довжина вудлища (3,5-3,9 м), плюс мінімальна відстань від піднятого в нагору вудлища до риби (5 метрів). Разом 10 метрів. Саме тому багато виробників випускають шок-лідери по 20 метрів

5. Уміння управляти рибою при висаджуванні

Перше завдання після спрацьовування сигналізатора – підсікти рибу й не дати їй можливості піти в корчі або в очерети, якщо вони є. Великим коропом потрібно управляти при виведенні. Спосіб досить простий, принаймні, у теорії: якщо короп рухається вліво, потрібно нахилити вудлище вправо й постаратися розгорнути його в протилежну сторону. Але бувають ситуації, коли, незважаючи на всі наші старання, короп все-таки знайде на дні нибудь коряжку й заведе за неї. Звичайно цей момент добре відчувається: тільки що риба хоч із труднощами, але піддавалася, і раптом – немов у щось уперлася. Відчувши, що риба в щось уперлася й не йде, не потрібно намагатися силою її витягнути – як правило, це приводить до обриву. Спробуйте заспокоїтися, покладете вудлище на під, включите бэйтраннер, установите свингер і включите сигналізатор. Пройде зовсім небагато часу, і сигналізатор дасть вам команду на другу спробу. Звичайно, із другої спроби рибу вдається побрати в підсак. Це приймання описане багато раз, майже все про нього знають, просто часто рибалкам буває важко прийняти такий розвязок і виявити в цей момент холоднокровність

Не намагайтеся при виведенні великого коропа бігати за ним з підсаком, а терпляче чекайте, поки напарник сам заведе його в підсак. На практиці я багато раз спостерігав, як, захопившись боротьбою, рибалка, бажаючи допомогти напарникові, робить різкий рух у напрямку риби, та лякається й, рвонувши з останніх сил убік, сходить.

Причина ще й у тому, що спеціальний короповий підс
ак дуже обємний і не дозволяє, будучи опущеним у воду, робити скільки-небудь різкі рухи. Усі, на що він розрахований – це бути піднятим з води, коли риба перебуває над сіткою. Далі – рух на себе, піднімаємо ручку нагору – справа зроблена. У нічний час зручно використовувати підсак із вбудованим ліхтариком. Якщо ви спали, вам не потрібно буде шукати ліхтарик – він завжди на місці. Його слабке світло нерухомо висвітлює невелику ділянку, чому не лякає коропа при підході його кподсаку.

Про всякий випадок нагадаю: піднімати рибу з води, щоб перенести її на короповий мат, випливає, взявшись не за ручку, а за сітку підсака. Поки риба перебуває в підсаку, закритому й опущеному у воду, їй ніщо не загрожує. Необхідно мати спеціальний короповий мат, який знадобиться в тому випадку, якщо рибу збираються зважувати або фотографувати. Якщо ні, то можна акуратно витягти гачок прямо в підсаку й відпустити рибу, навіть не виймаючи її з води

6. Короп – більше не їжа…

Я спостерігаю, як в останні роки збільшується кількість рибалок, які із задоволенням відпускають усю пійману ними рибу. Необхідність відпускати всю пійману рибу, на мій погляд – це головне правило сучасного коропового лову. Крім того, особисто мені подвійно прикро, що коли починають карпятники начебто б і готові ловити за принципом catch & release (піймав – відпусти), але попросту не вміють звертатися з пійманою рибою. Особливо, коли піднімають велику рибу, побравши її за зябра рукою. У підсумку трофей формально буде відпущений, але зі зламаною зябровою кришкою він має невисокі шанси вижити. Усі маніпуляції з рибою необхідно робити над короповим матрацом. У випадку, якщо риба вислизне й упаде, вона не одержить смертельної травми. По цій же причині не варто піднімати трофейних коропів занадто високо над землею. На змаганнях я не раз бачив, як в аматорів ефектних фотографій рибини вислизали з рук і падали на землю з висоти людського росту, а потім ці горі-рибалки «дбайливо» відпускали контуженого й найчастіше приреченого коропа у водойму. Якщо вже хочеться зробити оригінальний знімок – не полінуєтеся, зайдіть у воду. Тут можна дати волю своєї фотографічної фантазії, не боячись нанести трофею серйозну травму

Перед початком фотозйомки не забудьте наповнити водою яку-небудь містку ємність. По ходу справи треба буде періодично поливати коропа водою, щоб він не висихав. По тій же причині руки теж повинні бути мокрими. Та й у кадрові така блискуча від води риба виглядає куди эффектней, вода як би підкреслює факти її недавнього піймання

7. Відношення кприроде.

Якщо ви прагнете приїхати наступного разу на чисте й доглянуте місце, то залиште його таким після своєї риболовлі. Трохи витрачених на збирання сміття хвилин перетворять вас із простого рибалки в «сьогодення карпятника».
«Сучасна риболовля» 3/2009