Гачок для коропа: гострий, міцний, волосатий
Можна чи або охарактеризувати короповий гачок? чи Відрізняється він від гачків, призначених, скажемо, для поплавочной лову?
Основна відмінність коропового гачка від тих, що застосовуються на поплавочных оснащеннях полягає в тому, що насадка кріпиться до нього за допомогою волосся. Ризикую здатися банальним, але головні характеристики коропового гачка – це гострота й надійність. Нагадаю, що в короповому лові риба самозасікається, тобто гачок упивається в її губу не завдяки підсіканню, а лише під вагою грузила. Надійність же не зашкодить будь-якому гачку, а короповому особливо. Мене зрозуміють ті рибалки, яким, наприклад, доводило потягати з досить великим річковим сазаном
Інші властивості гачка його розмір, форма, товщина дроту, цвіт – прямо залежать від конкретних умов лову. Я завжди вагаюся з відповіддю, коли мене запитують, який гачок вибрати для лову коропа, адже він – складова частина снасті, а значить не повинен дисонувати з іншими її елементами. Тому я уточнюю: яку рибу, на якій водоймі й на яку насадку передбачається ловити?
Як я зрозумів, для кожного випадку потрібний свій короповий гачок. Давай тоді розберемо кілька типових ситуацій. Допустимо, ловимо у водоймі без плину на твердому дні на звичайні потопаючі бойлы.
У цьому випадку підійдуть гачки класичної форми (фото 1). У фірми FOX, одного з найбільших світових виробників коропового реманенту, серія класичних гачків так і називається – «Series 1″. Жало в них паралельно цівці, сама цівка достатня довге, а колечко звичайне злегка загнуте убік жала. Саме так виглядають гачки для вязання мушок, які англійські карпятники запозичили спочатку в нахлыстовиков.
Незважаючи на простоту форми, ці гачки чудово працюють і донині, оскільки в них була досить успішно вирішена проблема сходів риби під час виведення. Справа в тому, що, виявившись на гачку, короп выплевывает бойл, розуміючи, що саме з ним звязана виникла неприємність. При виведенні бойл, який практично завжди перебуває зовні, є для рибини єдиною крапкою додатка сил, що дозволяє виплюнути гачок. Чим коротше волосся, тем простіше коропові звільнитися, але й занадто довгим його робити не можна – буде плутатися при забросе. Для класичного гачка довжина волосся ( У цьому випадку під довжиною волосся мається на увазі відстань від загину гачка до близького до нього краю бойла.) становить мінімум 10 мм, але й це ще не все. При виведенні завдяки рухливій гумовій трубочці, яка зміщається до вушка й великій довжині цівки, загальна довжина волосся ще більше збільшується. Сходів стає значно менше.
Тепер про співвідношення діаметра бойла й номера гачка. Звичайно прийнято в цьому випадку приводити таблицю їх відповідності. Я ж, застосовуючи гачки класичної форми, керуюся іншим принципом: відстань між кінчиком жала й цівкою гачка повинне становити від 1/2 до 1/3 діаметра бойла (мал. 2).
На цівку гачка в районі колечка я майже завжди насаживаю відрізок пластикової трубочки, яка допомагає гачку правильно розташуватися в роті риби. Отож, довжина цієї трубочки з боку повідця повинна обмежуватися уявлюваною лінією, що служить продовженням жала гачка. Ефективність оснащення я перевіряю загальновідомим способом: поклавши гачок з бойлом на долоню, починаю тягти за повідця. Якщо гачок розвертається жалом униз і норовить упитися в шкіру (фото 3), виходить, так само він поведеться й у роті коропа
Представимо ситуацію, що дно в місці лову не чисте, а навпаки, що заросло травою або навіть закоряженное, або скажемо, виведенню заважає прибережний очерет. Який гачок будемо використовувати?
У випадку, якщо необхідно уникнути зачепів за дно або доводиться протаскувати рибину крізь прибережну рослинність, застосовуються гачки із загнутим до цівки жалом. На дні вони вже не зачепляться, а завдяки своїй специфічній формі (фото 4) будуть більш надійно тр
имати рибу при виведенні. Правда, оснащення такого гачка бой-лом відбувається вже за іншими законами (мал. 5).
Тут довжина волосся становить у середньому всього 1 мм, тобто бойл буквально сидить на гачку. І якщо у випадку із класичним гачком використання напрямної трубочки було бажане, те тут без неї просто не обійтися. Вона допомагає гачку розвертатися жалом униз при поклевке. Довжина трубочки також визначається прямій, що проходить від жала гачка до повідця. З боку повідця її звичайно зрізують навскоси, як показано на мал. 5. Раніше я робив трубочку з ізоляції ПВХ підходящого діаметра, розігрівши її відрізок на полумї запальнички й швидко надягши його на цівку. Потім став використовувати термоусадочні кембрики, що зявилися в магазинах у відділах електротоварів. Але працювати із цими матеріалами не просто: розігріваючи термоусадочний кембрик за допомогою відкритого полумя, можна легко перепалити або зашкодити повідець, тому працювати потрібно дуже точно. Останнім часом я став використовувати фірмові трубочки, спеціально призначені для коропових гачків
Діаметр бойла при використанні цього типу гачків звичайно у два рази більше відстані між жалом і цівкою гачка. До групи гачків, призначених для описаних умов, я б відніс і спеціальні гачки з вигнутою цівкою, які дозволяють обходитися без трубочки, оскільки пряма, проведена від жала, доводиться в них саме на вушко
Я знаю, що при лові сазанів на Нижній Волзі ти використовуєш дуже великі гачки. чи Є якась специфіка в гачка, розрахованого на трофейну рибу?
Ну, по-перше, як ти правильно помітив, цей гачок повинен бути дійсно великим. У своїй практиці я використовував коропові гачки від № 10 по міжнародній нумерації (самі дрібні). Для волзького сазана доводиться ставити, навпаки, найбільші гачки з наявних у наявності – № 1, 1/0 і навіть 2/0. Більші гачки для лову коропа практично не використовуються. Оскільки річковий короп набагато сильніше й стрімкіше ставкового, гачки для його лову повинні бути з товстому, дуже міцного дроту й ідеально гострими. Довжина волосся звичайно становить близько 5 мм – більш довгий буде заплутуватися на плині. Відстань від цівки гачка до жала рівно аж 3/4 діаметра бойла (мал. 7). Привчений розкушувати вапняні панцири черепашок перловиц, сазан наділений твердими, як камінь, губами, проколоти які під силу не кожному гачку. Так що сходи трапляються навіть при використанні могутніх виробів розмірів XXL.
До речі, а що робити рибалці, якщо переслідують нескінченні сходи риби після підсікання?
Насамперед, задуматися про гачок. Іноді, якщо він привязаний правильно (напрямна трубочка необхідної довжини, повідець просмикнутий у вушко з боку цівки назовні), причина виявляється в тому, що жало недостатнє гостре. Я обовязково воджу із собою алмазний надфіль для виправлення гачка. При лові на ріці жало тупиться вже після декількох пійманих екземплярів і тому за його гостротою необхідно постійно стежити. Спосіб перевірки гостроти гачка традиційний про ніготь великого пальця. Гачки зі спеціальними ріжучими крайками я не використовую, оскільки підточити такі вироби практично неможливо.
При лові із плаваючими бойлами ти застосовуєш ті ж гачки, що й з потопаючими?
Щоб бойл плавав, доводиться використовувати полегшені гачки: з укороченим жалом і з більш тонкого дроту, але при цьому максимально міцні (фото 8). Я раджу звернути увагу на один дуже важливий момент: дотична від жала гачка повинна проходити під кутом 45° до дна (мал. 9). Домагаються цього, гранично вкоротивши волосся й переміщаючи по цівці фіксуючий кембрик. Саме в цьому положенні зацепистость монтажу буде максимальною. Відстань від жала гачка до цівки повинне рівнятися 3/4-1 діаметру бойла. Варто згадати й про спеціальні гачки, призначені для лову на плаваючу по поверхні насадку (фото 10) – кірку хліба або комбікор