Горизонтальний універсал

Першу рибу на зимовий балансир я піймав пять років тому. Це був окунь, оскільки досвід лову на цю принаду я почав здобувати саме на окуневій риболовлі. І, треба сказати, цілком відчув різницю в результатах у порівнянні з ловів по старинці – на вертикальні блешні й блешні

Після того як я перейшов на балансири, окунь у моїх уловах став крупніше, особливо запамяталися зимові риболовлі чотирирічної давнини, коли вдавалося витягтися трофей до 800 м. Судака на балансири я почав ловити лише два роки тому. Напевно, тому, що не довіряв до кінця цим принадам у такій серйозній справі й рибалив на традиційні судачьи блешні, як мене вчили з дитинства. Але поступово моя довіра до балансирів росло, та й знайомі рибалки стали пристосовуватися до них. Зясувалося, що це – дуже уловиста принада, тому не дивно, що в досить короткий термін балансир привернув загальну увагу рибалок і придбав заслужену славу

Як виявилося, балансир дозволяє успішно ловити хижу рибу в самих різних умовах. На Меше ми непогано ловили на нього окуня на глибині всього близько 30 див, а на Камі – судака на самім руслі, де глибини досягають 25 м. Цей приклад говорить про широкі можливості цієї принади. Природно, під певні умови підбирали конкретний балансир. Єдиною перешкодою в лові на нього вважаю сильний плин, що значно відхиляє лісочку з балансиром по вертикалі, що погіршує його гру. Але буває, що й на сильному плині така принада виявляється надзвичайно добутливої. Балансир привабливий для хижака, по-перше, зовнішнім виглядом, а по-друге, характером гри. Гра принади в горизонтальній площині значно розширює можливості рибалки. Спробуйте пограти вертикальною блешнею на глибині всього 30 див, а потім заміните її балансиром. Різниця буде помітна. Але ж трапляється й так. що хижак, випливаючи за «білою» рибою, концентрується на дуже дрібному місці. Вертикальній блешні в таких умовах зовсім ніде «розвернутися». Уловистость балансира пояснюється ще однієї його особливістю. Граючий у горизонтальній площині, що й імітує природні рухи дрібної рыбешки, він не насторожує хижака. Звичайна ж вертикальна блешня, як випливає из самої її назви, має значну вертикальну складову гри, яка іноді може й насторожити хижака. Наскільки мені відомо, серед прісноводних риб немає таких, які переміщаються вертикально.

Щось нове про підлідну окуневу риболовлю сказати досить складно, тому що зимовий сезон для багатьох традиційно відкривається полюванням саме за цією рибою, а в рибальській періодиці досить багато матеріалів про лов окуня на різні принади: насадочные й безнасадочные блешні, блешні й балансири. Але лов окуня далеко не так простий, як це може здатися на перший погляд. Коли хижак активний і жадібно вистачає всі підряд, яких-небудь складностей у такій риболовлі немає. Полювання за окунем ускладнюється, коли риба пасивна, до того ж на більших ріках і водоймищах вона розосереджена й багато часу доводиться витрачати на пошук

Окунь

Складність пошуку окуневих стоянок повязана з тим, що риба може перебувати на різних глибинах. Нерідко виявляється так, що окунь клює майже з-під нижньої крайки льоду, тому необхідно облавливать не тільки придонний шар, але й усю товщу води. Методика пошуку окуня, яку ми використовуємо, проста, досить результативна й, що немаловажне, дозволяє обловить усю товщу води, не засиджуючись подовгу на одній лунці. Вона полягає в послідовному облові різних глибин. Припустимо, глибина в місці лову становить 2,5-3 м, як, втім, буває в більшості випадків. Пошук окуня спочатку ведемо за допомогою балансира. Починаємо із придонного шару, причому балансиром відіграємо як при лові на блешню: робимо змах, вичікуємо паузу, знову змах і так далі. При цьому балансир робить маятникове коливання повної амплітуди й вертається в початкову позицію. Якщо після декількох змахів поклевки ні, намотуємо на котушку півметра лісочки, знову повторюємо гру й так до нижньої крайки льоду. Якщо поклевок ні, знову опускаємо принаду до дна й облавливаем усі шари води, відіграючи балансиром подібно блешні, тобто роблячи дрібне дроблення принадою. При відсутності результату переходимо на нову лунку. Коли окунь пасивний і не клює на балансир, він звичайно все-таки видає себе легкими стусанами в принаду, які можна відчути рукою або побачити по кивкові. У таких випадках переходять на лов насадочной або безнасадочной блешнею. До речі, заміна одного балансира інш, що відрізняються по розміру або фарбуванні, теж може спровокувати малоактивного окуня на поклевку, тому обме
жуватися одним балансиром не варто. На фото показані мої окуневі балансири довжиною 3-3,5 див; найбільш уловисті з них – з розфарбуванням під окуня, а також світні, фосфорні. Навіть по першому льоду, коли наступає саме «окуневе» час, «смугастий» може виявити завидну байдужість до будь-якої пропонованої його принаді, будь те балансир або маленька «безмотылка». Якось на початку сезону окунь своєю неймовірною пасивністю двічі просто виводив мене з терпіння. Риболовля проходила на півтораметровій глибині, і окунь був відмінно видний. Ледве чи не під кожною лункою стояла риба, а якщо вдавалося пробурити над донним корчем або водоростями, то в таких крапках окуні стояли десятками. Навколо однієї із затоплених гілок мені вдалося нарахувати 43 окуня від «матросика», розміром з мізинець, до солідного «горбача». Тоді я зміг спокусити лише одного окуня маленьким балансиром з підсадженням мотиля на хвостовий гачок. Як тільки я не відіграв, на які тільки балансири не рибалив – усе було пошук. Побачивши принаду поруч із собою, деякі окуні проявляли інтерес, підходили й «обнюхували», іноді навіть злегка пощипували балансир, але поклевки так і не було. Після чергової проводки я заглянув у лунку й побачив з десяток окунів, що оточили мій балансир, що приблизившихся до нього менш чому на 1 див з усіх боків, зверху й знизу, але поклевки так і не дочекався. Коли окунь активний і вдається знайти місце його стоянки, то з однієї лунки можна зняти солідний улов. Чотири роки тому мій брат з однієї лунки виловив 35 непоганих окунів, і це далеко не межа. Як тільки балансир попадав у поле зору окуня, моментально випливала певен поклевка. Головне в таких випадках – не упустити трофей, тому що окунь, що наколовся на гачок балансира, дає побратимам по зграї сигнал про небезпеку, ті кидаються навтьоки, і уловиста лунка стає абсолютно порожньою

Дуже часто активного окуня можна знайти в коряжнике, отут його й слід ловити. Однак балансир – принада, яка добре чіпляє не тільки окуня, але й корч, тому обовязково при собі потрібно мати відчеплення

Якщо окунь розосереджений і з однієї лунки вдається виловити лише одного-двох «матросиків», те можна спробувати сконцентрувати хижака. Деякі рибалки, знаючи, що поблизу може перебувати окунь, опускають у лунку гілки, створюючи штучне вкриття, навколо якого окунь і збирається. На моїх очах один з вудильників спеціально пробив пешней трохи майн на відстані близько 5 м одна від іншої й вилучив у кожну по невеликій ялинці, які назбирав після Нового року. Зробивши це, продовжують активний пошук стоянок окуня, а підготовлені в такий спосіб лунки перевіряють час від часу, наприклад по дорозі назад. Краще, за словами рибалок, почекати пари деньков і тільки потім відправлятися ловити на заповітне місце

Судаки й берши

Судак і берш менш примхливі, чому окунь, і їх легше спровокувати на поклевку. Та й пошук цих риб не занадто обтяжний, оскільки на якій би глибині не проходив лов, будь те 5 або 25 м, судаки й берши рідко коли піднімаються від дна більш ніж на 1 м, і їх ловлю ведуть у придонному шарі. Берш, на відміну від судака, більш привязаний до дна, тому гра балансиром та й будь-якою іншою принадою звичайно ведеться на відстані 15-20 див від дна. А при лові судака принаду рекомендується піднімати приблизно на півметра або вище. Однак буває й так, що судак бере в самого дна, а берш, навпаки, у метрі від нього

За два останні зимові сезони більшість судаків і бершей я виловив на балансир. Балансири використовував під час лову в місцях без плину або на слабкій тязі, а якщо плин був сильним, то ловив традиційної судачьей блешнею. При лові на балансир я помітив важливу закономірність: найбільше поклевок у мене й знайомих рибалок відбувалося на принади синього цвіту. Хоча я не є прихильником теорії про те, що риба розрізняє кольори, особливо на великій глибині, але досвід багатьох риболовель красномовно говорить про перевагу хижаками саме синього балансира. Спочатку це мене здивувало: приміром, спінінгом мені не вдавалося виловити судака на синю силіконову рибку або твистер. Намагався багато раз, але не дуже успішно. Тому в мене зложився якийсь стереотип «неуловистої» синьої принади. А отут раптом синій балансир виявився надзвичайно ефективним… Поряд з балансирами синього цвіту досить добутливі балансири з розфарбуванням під окуня, які можуть бути й світними, фосфоресцирующими, а також з темною спинкою. Напевно й багато інші фарбування балансирів залучають судака не гірше описаних мною, тому під час лову доц