Густера

Густера

Тіло густеры високе, сильно стисле з боків, покрите товст лускою, що щільно сидить. Голова в неї відносно невелика. Рот маленький, косий, напівнижній, висувний. Очі більші. Спинний плавець високий, анальний – довгий. Спина голубувато-сірого цвіту, боку й черево сріблисті. Спинний, хвостовий і анальний плавці сірі, грудні й черевні – жовтуваті, іноді червонуваті, чому вона й відрізняється зовні від ляща. Крім цього, у густеры на відміну від ляща, більша луска, особливо в спинного плавця, а також на спині; за потилицею в неї є не покрита лускою борозенка

Густера живе в ріках, озерах і ставках. У ріках вона дотримується місць із уповільненим плином і значною глибиною, а також у затоках, затонах, старицах, де піщано-глинисте дно з невеликою домішкою мулу. Найбільш численна в озерах і в рівнинних ділянках рік. Великі особини тримаються в придонних шарах води, глибоких заводях, ямах і у відкритих ділянках озер і водоймищ. Більш дрібна густера воліє триматися в прибережних ділянках серед рідких заростей. При цьому дрібні особини звичайно тримаються більшими зграями. Густере свойствен осілий спосіб життя. Улітку її зграї невеликі. З настанням осінніх холодів вони збільшуються й переміщаються на ями. З настанням весняного паводка її зграйки виходять на кормові місця. З наближенням часу нересту після прогрівання води зграї густеры збільшуються й переміщаються до нерестовищ. При цьому озерна нерестова густера у великій кількості йде до берегів, а річкова, залишаючи русло, заходить у дрібні затоки й заводі

Нереститься густера з кінця квітня – у травні при температурі води 12-20°. При тривалих похолоданнях нерест може затягтися до червня. Ікрометання в густеры порціонне, однак зустрічаються самки й з одноразовим ікрометанням. Нерест її відбувається дружно, переважно ввечері й ранком з невеликою нічною перервою. Перед нерестом вони стають яскраво-сріблистими, грудні й черевні плавці здобувають жовтогарячий відтінок. На голові й верхньої частини тепа нерестующих самців зявляються горбки перлового висипу. Незабаром після нересту всі шлюбні зміни в них зникають

У Дніпрі, на місці нині існуючого Київського водоймища, у трехгодовалых самок густеры налічувалося в середньому 9,5 тис. ікринок, у шестигодовалых – 22 тис. штук, а через три роки після утвору водоймища в трехгодовалых самок було виявлено більш 16 тис. ікринок, у шестигодовалых – більш 80 тис. штук, тобто в умовах водоймища її плідність збільшилася в 2-3 рази. Статевозрілої густера стає у дві-, трехгодовалом віці, причому в нерестовій череді самці дозрівають переважно раніше самок. У старших вікових групах нерестової череди самців значно менше, чим самок

Росте густера повільно. Наприклад, у нижньому плині Південного Бугу годовики мали довжину тіла в середньому 3,3 див, трехгодовики – 10,2 див, шестигодовики – 16,9 див. До статевозрілого віку обоє підлоги ростуть однаково, але після полового дозрівання ріст самців трохи вповільнюється

Харчується молодь густеры у водоймищах Дніпра ракоподібними й личинками хирономид. У меншій мері вона споживає водорості, ручейников, павуків і водяних клопів. Дорослі риби харчуються вищими водяними рослинами, хробаками, молюсками, рачками, личинками й лялечками комарів і інших комах. Основні місця нагулу дрібної густеры (довжиною 10- 15 див} перебувають переважно в прибережній зоні. Великі риби, що харчуються переважно молюсками, нагулюються в більш вилучені від берега місцях. Риби довжиною 25-32 див жирові відкладання, що мають значні, на кишечниках харчуються слабкіше. Зі збільшенням розмірів тіла густеры в складі її корму зменшується кількість ракоподібних і личинок комах і збільшується – молюсків. На харчування молюсками вона переходить при довжині тіла 13-15 див і більше. Залежно від складу й розвитку кормової бази співвідношення кормових організмів у складі їжі однакових по розмірах риб неоднакове. Наприклад, риби довжиною 10-12 див у прибережній зоні харчуються переважно личинками комах, а в більш глибоких місцях – ракоподібними, що відповідає поширенню цих організмів вводохранилищах.

Густера широко поширена в Європі. Вона отсутствует у ріках Північного Льодовитого океану й у Середній Азії. У СНД живе в басейнах Балтійського, Чорного, Азовського й Каспійського морів. На Україні живе в басейнах усіх рік, крім рік Криму й гірські ділянки інших рік.