Хорватські ракети

Цю «ракету» я в перший раз помітив у дію на ріці Волзі в команди з Хорватії, яка перший раз приїхала до нас на змагання. Це команда чемпіона миру Жельки Цапана проводила стартовий закорм. Спочатку я звернув увагу на далекі рівномірні сплески в протилежного берега Парашкиной протоки, придивившись, я побачив жовтувату ракету, що далеко летить.

Подумавши про себе: «Молодці, купчасто й далеко кладуть», розвязав визначити марку «ракети». По яскравому жовтому кольору й стабільно далекому польоту визначив, що годують англійської «ракетою» фірми «Гарднер», однак, спостерігаючи за хорватами далі, був уражений з якою швидкістю й з якою легкістю напарник Жельки Цапана вимотував порожню ракету.

Усі, хто знаком з «ракетами» від «Гарднер», знають, що це кращі ракети для закармливания риби на самих далеких крапках, тому що має конусоподібну форму й подовжене оперення. Крім цього вони не створюють голосного сплеску й не втрачають підгодовування при стартовім посиланні. Але ці «ракети» не мають у своєму тілі отворів і вимотування їх назад до берега – це заняття для фізично витривалих людей.

При зворотнім вимотуванні «ракета» відразу ж набирає воду, іде під воду й потрібно постійне чимале зусилля, щоб провернути ручку котушки. Після 10-го вимотування рука починає просто «відніматися». Однак на сьогоднішній день ці «ракети» самі популярні.

Тім Пэсли користується тільки «ракетами» «Гарднер» і на запитання, не важко чи в його роки вимотувати «ракету» назад, він відповідає, що для нього головне в цієї «ракеті» це дальність і точність польоту, а решта не важливо.

Наприкінці змагань, підійшов до хорватів і попросив показати ту саму «ракету», якої вони годували. Показавши «ракету», вони розповіли, що цей винахід їх колег-карпятников із Сербії, які налагодили серійне виробництво цих «ракет». Пізніше вже на базі Желько, побравши шматок шок лідера й вертлюг зібрав для мене сербську ракету з легеням і швидким поверненням.

Отже в чому полягає ноу-хау.

У центр носа ракети впаяне металеве вушко, до якого привязывается відрізок плетеного шок лідера. З іншої сторони просмикується вертлюг, який у наслідок вільно рухається по відрізкові шок лідера. Протилежний вільний кінець шок лідера привязывается до штатного вертлюга на дугоподібній мотузковій петлі. Відстань між двома вертлюгами повинне бути 4,5 – 5 див. При заброса вертлюгирасполагаются штатний, що нижче вільно рухається. Після заброса й всплытия ракети, виберіть провисшую лісочку й підсмикайте вудлище на себе. вертлюг, що вільно рухається, переїде по відрізкові шок лідера до носика «ракети» і вона при вимотуванні буде рухатися до берега носом.»Ракети випускаються у двох розмірах довжини: 19 див і 21 см.

Серж Матковский
http://carpfishing.ru