Ідеальна поролонка?

Ідеальна поролонка?

(Н. Чевтайкин -Рибалка Рибалки – №23 – 2005)

Нові моделі поролонок, ідеальна поролонова рибка, що відіграє поролонова рибка, розташування гачків

Поролонова рибка – сугубо вітчизняний продукт і, наскільки можна судити, ніде крім нашої країни не проводиться. З одного боку, це добре, у всякому разі, приємно усвідомлювати, що ніхто у світі до цього не додумався. З іншого боку – виникають деякі проблеми

Коли в руки попадає яка-небудь нова принада, скажемо, воблер, завжди є можливість зрівняти її з іншими подібними виробами відомих фірм, щоб хоча б приблизно оцінити її робочі якості. А от коли в руки попадає поролонова рибка, зрівняти її, виходить, і не із чим. Майже весь продаваний «поролон» проводиться кустарним образом, і зясувати його походження практично неможливо.

Оскільки зразків для порівняння ні, постараємося розібратися в основних різновидах поролонок, у принципах і ефективності їх роботи

«Рибки» і «морквини»

Треба відзначити, відносно зовнішності поролонки серед спінінгістів існують два підходи. Відповідно першому з них, поролонка повинна бути максимально схожа на свій прототип. Вона повинна мати всі ознаки рибки – ретельно вирізані плавці, хвіст, фарбування, реалістичні очі. Найбільш відомим представником цієї точки зору є Сергій Павлов, автор «Рибки Павлова» – поролонки, що повністю відповідає перерахованим вище вимогам. Серед прихильників другого підходу найбільш відомий Костянтин Кузьмін, який послідовно відстоює ідею про те, що ловить сам матеріал – поролон, а за формою принада може нагадувати хоч морквину – зовнішність її ролі не відіграє

Ця суперечка йде досить довго й, боюся, ніколи не закінчиться по дуже простій причині – представники й того, і іншого підходів цілком успішно ловлять рибу своїми досить різними принадами

Так чи коштує взагалі звертатися до цієї теми? Поролон, безумовно, ловить рибу, а раз так, то й не має значення, яку вибрати принаду – художньо розфарбовану копію малька або саморобну «морквину» скрючком.

Напевно, все-таки коштує, і от чому. Хижак однаково добре ловиться й на гарну «рибку», і на грубу «морквину», і навіть на просту смужку поролону, затиснуту між цевьями двійника, коли він активний – під час «виходу» або «жора». Однак так буває далеко не завжди. Якщо хижак » не в гуморі», то догодити йому вже набагато складніше. Так які ж властивості поролонки відіграють головну роль у такій ситуації? Ціна поролонової рибки, оснащеної двійником, становить від 15 до 25 рублів. Поролонка, оснащена свинцевим вантажем, коштує вже 20-40 рублів. А якщо врахувати, що за одну риболовлю спінінгіст може втратити до декількох десятків таких принад, то хочеться розуміти, чи має зміст платити такі – уже чималі – гроші, і якщо має, то за що

Цвіт

Якщо спробувати проаналізувати, які фактори впливають на уловистость поролонки, те першим у голову приходить цвіт принади, точніше, її розфарбування. Видалося б, чому принада по зовнішніх ознаках більше схожа на живу рибку, тем краще. Саме тому багато старанно розфарбовують своїх рибок » під окуня» або » під піскаря», або, як мінімум, красять їм плавці й хвіст у червоний цвіт. Начебто б це правильно. Але на практиці виявляється, що ця «бойове фарбування» особливого практичного значення не має

Займаючись ловів на поролонові принади вже досить давно, я не раз уживав спроби знайти для них саме уловисте фарбування. У результаті своїх пошуків я прийшов до невтішного висновку, що такого фарбування попросту не існує. Більше того, я зрозумів, що нефарбований поролон, найчастіше ловить краще, чим фарбований. Правда, ці висновки головним чином стосувалися лову судака й щуки. З окунем справа виявилася складніше. Кращі результати показували ті принади, у яких був яскравий хвостик. Причому, чи було розфарбоване тіло принади, чи ні, принципового значення не мал
о. У ході своїх експериментів я так і не зміг однозначно визначити, хвостик якого цвіту найкращий. Іноді окунь віддавав перевагу червоному або жовтому, іноді – зеленому або сірому

Розуміючи, що подібні висновки носять дуже субєктивний характер, я опитав усіх своїх знайомих спінінгістів, що займаються ловів на поролон. Загальна думка, за рідкісним винятком, полягало в тому, що нефарбований поролон у кожному разі ловить не гірше розфарбованого, а коштує дешевше. Тому переважна більшість із опитаних віддавали перевагу саме йому

Ока й гачки

Єдина деталь, на яку всі мої знайомі поролонщики звертали увагу, ця наявність у поролонки чорних «око» у якості «крапки прицілювання». Але використання цього елемента має сенс тільки в тому випадку, якщо гачок – звичайно двійник – перебуває в голові принади. Якщо він зміщений до середини – так часто роблять на принадах, призначених для лову щуки, – то чорну крапку теж треба зміщати до гачка або взагалі від неї відмовитися.