Кефалі (Mugilidae), сімейство риб загону кефалеобразных

Кефаль — має брусковатое тіло, покрите досить великої округлою лускою. Зверху вона пофарбована в темний голубувато-сірий цвіт, черево й боку — сріблисті. Уздовж тіла йдуть паралельні чорні смужки

в Чорнім морі зустрічається три види кефалей: лобань, длиною до 70 див; сингиль — до 50 див ( 6, к) і гостроніс — до 40 см.

иногда зустрічається в Балтійськом море. В останні роки вона добре акліматизувалася в Каспійськім море, будучи завезеної із Чорного морячи

кефаль досить невибаглива до умов середовища: вона однаково добре почуває себе й у солоній, і в прісній воді. Так само добре переносить підвищення температури води до +38 градусів, лише при температурі води 5-6 градусів вона стає малорухомою, а при 1,5 — 0,5 градусів — гине. Цим і пояснюється, що кефаль зустрічається на Чорнім морі повсюдно. Кримська череда кефалі зимує в південних берегів Криму на глибинах до 75 м. З початком загального потепління більша частина цієї череди рухається на нагул уздовж західних берегів Кримського півострова в Каркинитский, Тендровский і Джарылгачский затоки; менша частина пересувається в Азовське море

в це ж час балканський череда переміщається уздовж західних берегів Чорного моря в район Одеси, а кавказьке — від Батумі — уздовж берегів Кавказу — в район Новоросійська, Анапи й заходить в Азовське море

осенью косяки кефалі вертаються до місць зимівлі. Звичайно кефаль тримається в прибережній зоні й заходить іноді в прибережні озера й лимани, повязані з морем протоками, як солонуваті, так і із прісною водою (такі озера є біля Одеси, Сухумі й Батумі) . Нереститься на початку літа

питается дрібними придонними організмами й хробаками, яких відшукує в мулі або кореневищах водоростей на прибережних каменях і підводних частинах морських споруджень

мясо кефалі має чудовий смак. Ловиться поплавочными вудками.