Корюшка – промислова риба
Узимку свіжі огірки — річ досить рідка. І вже зовсім, видалося б, не можна їх побачити на льоді озера або водоймища. Однак деякі вудильники скажуть; «Побачити не можна, а от відчути аромат їх можна». Правда, для цього потрібно піймати власницю цього заходу — корюшку
У водоймах нашої країни водяться корюшки трьох видів: європейська, азіатська й малоротая. Вони поширені головним чином у північних водоймах, далеко від берегів не йдуть. Самий активний час у них — літо й осінь, тоді вони відгодовуються. З наближенням зими активність корюшок знижується, поступово вони накопичуються близько усть рік, що впадають у море, потім починають нерестовий хід. Аматорський лов корюшки своєрідний, вона цікавіше, чим лов багатьох інших риб такого ж розміру
Європейська корюшка водиться в басейні Балтійського моря, у Ладожском, Псковському й Онезькім озерах. Тіло в неї подовжене, покрите великої, але лускою, що погано тримається, рот великий. Довжиною європейська корюшка буває до 25 див, рідко до 30 див, а вагою до 40 г. Під час нересту все тіло її разом з головою покривається горбками. Європейська корюшка під час нагулу в морі харчується рачками, що плавають у товщі води, і іншими дрібними організмами, а також мальками риб
Много корюшки у Фінській затоці Балтійського моря. У Неву на нерест вона йде більшими косяками. Узимку в затоці завжди можна побачити тисячі ленінградських вудильників, які приїжджають спеціально, щоб поохотиться на цю маленьку хижачку. Особливо багато її підходить уводити, увести до ладу узбережжю Карельського перешийка
Ленинградцы ловлять вудкою з поплавцем, а останнім часом багато стали заміняти його кивком. Це пояснюється просто: ловити доводиться відразу на кілька вудок, а за поведінкою кивка спостерігати легше, чим за поплавцем — його погано видне в лунці. Лісочку ставлять діаметром 0,3 мм, на кінці її привязують конусоподібне грузило вагою 15—20 г. Вище його прикріплюють 2—3 коротких повідця з волосіні діаметром 0,2 мм в 20—25 див друг від друга. Про цікавий досвід ужения корюшки розповідає Л. Николас:
« Незважаючи на малі розміри, корюшку краще ловити на гачки № 7 або 8, у крайньому випадку № 6, але не менше. Насадкою служить мясо тієї ж корюшки, хоча волію наживляти гачки мясом бельдюги — вона завжди буває в улові. Мясо її мускулисте, прекрасно тримається на гачку, і корюшка добре бере його. Наживляти випливає так, щоб жало гачка залишалося відкритим, тільки тоді підсікання буде надійним. Не слід захоплюватися більшим розміром насадки. Досить відрізати поперечну смужку шириною 4— 5 мм і по хребту розділити її на дві частини»*. У якості насадки застосовують також малька, хробака, сало, але в цьому випадку чи ледь коштує бути таким щедрим. Більш успішної буває лов на блешню. Вона може бути різної за формою, але більш уловиста світла, у вигляді крапельки п привязана до волосіні під кутом 45°. Місця для лову корюшки звичайно вибирають там, де глибина 5-10 м. Ловлять і на великій глибині, але тоді дуже багато часу йде на те, щоб вилучити й підняти принаду. Поклевка корюшки буває досить швидкої, але іноді повторюється трохи раз
калининградские рибалки розповідають, що у Вислинском затоці корюшка зустрічається всюди, а в Куршському вона дотримується лише двокілометрової прибережної смуги уздовж коси. Місцеві вудильники ловлять цю рибу на вузьку білу блесенку довжиною 2 див. Часто замість природньої насадки начіплюють шматочок поролону білого або жовтого кольори. Така принада добре тримається на гачку
в басейні Північного Льодовитого океану, у низовях Амуру, близько Командорських і Шантарских островів, Сахаліну й Камчатки водиться азіатська корюшка, або зубатка. Вона крупніше європейської, годується невеликими рачками бокоплавами, поїдає у великій кількості молодь інших риб
- Якось я вудив цю рибу близько селища Ай, — розповів Антон Антонович про лов корюшки в Охотськім море. – Він розкинувся на березі Терпіння — другої найбільшої сахалінської затоки й лежить між вузьким півостровом з тим же назвою й основною частиною Сахаліну. Коли я приїхав в Ай, те здивувався: увесь береговий припай до самої води засіяний рибалками, їх зібралося тисяч пять, не менше. У чому справа? Виявилося, що до берега підійшов великий косяк корюшки. Я швидко став робити лунку, але штанга льодобура виявилася короткою — лід досягся товщини 1,5 м. Довелося вставити додаткове колінце
наконец, лунка готова, я опускаю в неї снасть і відразу ж почуваю, що хтось вириває її в мене з рук. Миттєво підсікаю. Із глибини 10 м дістаю відразу двох наваг. Я щасливий, а приятель говорить:
- Ти корюшку так не піймаєш. Якщо вудку тягне вниз, не підсікай — це навага. Коли кивок випрямиться, тоді підсікай — одержиш корюшку
пришлось боротися зі звичкою підсікати миттєво.
зато я став ловити гарну й ніжну рибку. Попадалися екземпляри довжиною до 30 см.
Крім затоки Терпіння вудильники Южно-Сахалинська їздять ловити корюшку на узбережжя Татарської протоки. Звичайно улови бувають гарні, але це зовсім не виходить, що піймати можна в кожній лунці: у пошуках корму ця риба мігрує уздовж берегів. Узимку вона тут — головний видобуток. Її цінують набагато вище, чим іншу рибу
Звичайно взимку сахалінські вудильники корюшку ловлять поплавочной вудкою на глибині 15-17 м. Лісочку ставлять діаметром 0,2 м, гачки № 4-5, а насаживают шматочки поролону, пофарбованого в різні кольори. Уважається, що жовтий п зелений краще інших. Клює корюшка й на свіже рибяче мясо, але часом збиває його з гачка, тому поролон став більш розповсюдженою принадою. У більшості випадків до основної волосіні привязують 2-3 гачка на коротких повідцях з волосіні діаметром 0,15 мм; відстань між ними 20-30 див. Вантажило прикріплюють на кінці волосіні, воно важке — адже глибина лову більша й необхідно, щоб насадка швидше досягала дна. Коли вантажило витягне лісочку в пряму лінію, вудкою кілька раз посмикають, щоб залучити рибу. Якщо клювання слабке, ловлять двома вудками із двох лунок, просвердлених недалеко друг від друга, а якщо жор, ледве управляються з однієї вудкою. Краще клює близько усть річок: сюди зубатка приходить на нерест
малоротая корюшка має трохи інше поширення: вона водиться в опріснених ділянках східної частини Північного Льодовитого океану й азіатської частини Тихого, у Колимі, Анадирі, ріках Камчатки, озерах Сахаліну, в Амурі й Уссурі. Вона значно менше й азіатської, і європейської корюшок. По біології вона дуже схожа з ними. Малоротая корюшка має, наприклад, і прохідну й житлову форми. Для лову її потрібні самі дрібні гачки
малоротую корюшку в нас ловлять, наприклад, владивостоцькі вудильники, але не спеціально, а, так сказати, попутно. Наприкінці грудня, коли Амурська затока покривається досить міцним льодом, вони виходять на риболовлю й ловлять тільки навагу й корюшку. Вірніше, корюшок двох видів. Перша з них малоротая — місцева, або, як її ще називають тут, «дворняжка». Вона дуже сильно пахне огірком, за що її ще називають огуречником. Нереститься в ріках, на зиму спускається до моря для нагулу, у неї маленький рот, тому й одержала таку назву. Друга корюшка — азіатська. Вона крупніше, живе на великій глибині, до берегів Приморя підходить із появою льоду на нерест
За спостереженнями Владивостоцьких вудильників, ці корюшки під льодом рухаються по-різному. Малоротая воліє триматися в 1,5-2 м від дна. Завдяки цьому вона якоюсь мірою може убезпечити себе від нападу азіатської корюшки, яка пересувається в 30-50 див від дна. Однак азіатської однаково добре видне, що робиться на ґрунті і є чи «дворняжка» вище її. Їй потрібна така глибина ще й тому, що креветка — її улюблений корм — ховається на дні серед трави й каменів
Азіатську корюшку Владивостоцькі вудильники ловлять на блешню. Цікаво, що перед тем, як побрати принаду, вона на якийсь час зупиняється. Але от блешня йде догори, і корюшка майже вертикально спрямовується за нею. Блешня завжди або майже завжди цілком виявляється в роті риби. Звичайно, бувають випадки, коли вудильники, надаючи принаді більшу амплітуду коливань, не дозволяють рибі побрати її. Тому вважають, що амплітуда коливань блешні не повинна бути більше 20-30 див, а кількість коливань не понад 15 вминуту.
несмотря на малий розмір, усі види корюшки — промислові риби, а за високі смакові якості вони навіть уважаються коштовними.