Котушка

Котушка

Котушка для джиговой лову не являє собою чогось нарочито спеціального. Якщо не будемо коверзувати, то нас улаштує кожна з котушок, якими користуються спінінгісти. Природно, вона повинна своєї лесоемкостью, потужністю й іншими техпараметрами відповідати вудлищу, волосіні й особливостям лову. І краще, якщо наша котушка буде легкої на ходу, чутливої, довговічної… Але хіба до котушок іншого призначення ми підходимо з іншими вимогами? Усі спиннинговые котушки важко розділити на джиговые й неджиговые, набагато легше – на погані гарні, хоча й такий розподіл не завжди обєктивний і не може бути однозначно виражене в цінових показниках. Більша частина властивих кашкам позитивних або негативних властивостей, про яких ми будемо говорити, приблизно рівною мірою гарні або погані для котушок різного призначення

Однак бувають виключення, і та сама котушка годиться для одного виду лову й непридатна для іншого. Деякий час основним моєю котушкою був «трехшаровый» «Квантум». Я ловив їм на джиги й не мав підстав для невдоволення. Але от якось я перемінив твистер на «вертушку» і дуже швидко переконався, що «Квантум» далеко не всесильний. Справа була на плині, і провести проти потоку середнього розміру блисну («Аглию Лонг» № 2) виявилося неможливим: котушку клинило так, що не можна було провернути рукоятку. У цьому можна було доглянути якийсь парадокс – адже вважається, що на обертові блешні ловлять снастю легкого класу, і силова тяга тут начебто б і не потрібно, а для важких джигов, навпаки, підходить спінінг могутніший і відповідна йому котушка. На ділі ж усе вийшло навпаки. Однак, якщо вдуматися, нічого парадоксального в цьому ні.

Обертова блешня на плині дає дуже великий лобовий опір, і котушка змушена його долати. Джиговые принади, навіть самі громіздкі, створюють у кілька раз менший опір. Тому-Те в джиг-спінінгу припустимі й відверто несилові котушки, хоча, звичайно, котушка з гарною тягою переважніше, особливо в тому випадку, коли ловлять із міцної плетеною волосінню

Значимість легкості ходу й чутливості котушки дуже велика при рівномірній проводці принади. Ви підмотуєте волосінь із блешнею на кінці, і найменша зміна в її грі, як натяк на поклевку, передається не тільки на вудлище, але й на котушку. Вимоги до чутливості при джиговой лову, на мій погляд, менш тверді, тому що абсолютна більшість поклевок буває при зупинці підмотування, і сприймаємо ми їх або зором, або рукою, яка тримає вудлище

Рис. 5.
Безынерционная котушка Ваnах Zeus W – одна з найбільш універсальних для джиговой лову

Рис. 6.
Котушка без дужки лесоукладывателя

Рис. 7.
Класичний мультиплікатор Penn 965

Рис. 8.
Мультиплікатор -»мильниця»

Я с деяких пор перейшов на особливу техніку підмотування. Тут важливо, щоб котушка мала миттєвий антиреверс. У моменти паузи в підмотуванні я знімаю пальці лівої (а у випадку з мультиплікатором – правої) руки з рукоятки котушки. Тим самим уся корисна інформація «зчитується» правою( лівою) рукою, а роль чутливості котушки ще більш знижується. Тому велика кількість підшипників у котушці (більш пяти) не дає в джиг-спінінгу реальної переваги

За старих часів випускалися котушки з одним підшипником або навіть без такого, з яких майже до наших днів дотяг, мабуть, тільки «Митчелл-300″. І не можна сказати, що добротні котушки того покоління мали важкий хід. Той же трьохсотий «Митчелл» я б і зараз порекомендував аматорам важкого джиггинга в тих, щоправда, випадках, коли не потрібно далекий заброс.

Сучасна геометрія шпулі, більша амплітуда її зворотно-поступальних рухів і особлива система намотування вигідно відрізняють нинішні котушки від котушок двадцятилітньої давнини. Потреба в далеких забросах виникає майже щораз, коли ловлять із берега на великій водоймі. І тут лонгкастовая котушка буде аж ніяк не зайвої

Лов з далеким забросом накладає на котушку ще одна немаловажна вимога: дужка лесоукладывателя повинна надійно фіксуватися у відкинутім положенні. А якщо ні, то в момент різкого змаху вона може мимовільно закритися, що спричинить майже неминучий обрив волосіні, а ваша принада під жартівливо-співчутливі репліки навколишніх полетить далеко… Доходить до того, що ви через скидання дужки втрачаєте більше поролонок і твистеров, чому на зачепах

Самоскидання дужки – це не тільки матеріальні втрати. По собі знаю, яке перебувати в постійній напрузі, коли знаєш, що дужка у твоєї «мясорубки» не фіксується досить надійно. Щораз, закидаючи, чекаєш непр
иємностей. Це як гра в «російську рулетку», тільки ставка нижче…

Єдиного рецепта із приводу того, як можна боротися із самоскиданням, не існує. У ряді випадків (але, на жаль, не завжди) допомагає заміна пружини на більш тверду

Ті з котушок, пружина дужки яких являє собою звичайну спіраль зі сталистого дроту, насаджену на стрижень, вдається «вилікувати» навіть без заміни пружини. Треба на той же стрижень послідовно зі спіраллю насадити невеликий металевий патрубок. Його діаметр повинен відповідати діаметру спіралі, а довжина (звичайно це 3-5 мм) підбирається дослідним шляхом – щоб дужка перекидалася зі значним зусиллям

Самий радикальний спосіб уникнути самоскидання дужки – забрати її взагалі. Правда, потім доводиться щораз після заброса вручну захоплювати волосінь і накладати її на ролик лесоукладывателя, що не так уже й клопітно, як може здатися. Якщо ви приймете розвязок удатися до цієї «хірургічної» операції, урахуйте, що видалення дужки порушує баланс котушки – вона при підмотуванні почне «бити». Биття усувається добором і установкою на обертової «голові» котушки грузиков-балансирів. Я робив їх зі свинцю, фіксуючи эпоксидкой.

Існують котушки, позбавлені дужки із самого початку. Це потужні котушки із системою «PUM» (pick-up manuel) – лісочка захоплюється вручну. У першу чергу це котушка-фаворит для морського берегового лову Penn Spinfisher 706Z. Також на котушках Mitchell 300-й серії, на найбільш великих котушках фірми D.A.M. і деяких моделях Shimano є додатковий фіксатор дужки, що гарантує від самоскидання

Мені не зовсім зрозуміло, чому можливість самоскидання майже повністю ігнорується на абсолютній більшості котушок середнього розміру, якими ми найчастіше користуємося. Вони зовсім не мають фіксатора, незалежно від їхніх габаритів і ціни. Але ж при силовому забросе «несанкціоноване» захлопывание дужки трапляється й з дешевими котушками, і сдорогими.

Щоб згодом (а, може бути, і відразу!) у вас не було зайвих проблем, треба бути більш причепливим, вибираючи котушку – як її модель, так і конкретний екземпляр. В Ryobi, наприклад, проблема самоскидання дуже вдало вирішена в безынерционной (не плутайте з однойменним «мультом») котушці Ixome, де застосована спеціальна система G-Стопер, яка гальмує хід ротора при откидывании дужки

Як одне з найголовніших умов вибору котушки я рекомендую в магазині перевіряти споконвічну надійність фіксації дужки. Поберіть три-чотири однакові котушки й переконаєтеся, що вони помітно відрізняються одна від іншої по цьому показникові. В однієї досить легкого дотику до дужки – і вона спрацьовує, інша вимагає більшого зусилля, у третьої відкинуте положення буде ще більш стійким, і саме на ній випливає зупиниться

Більш упереджена діагностика вродженого самоскидання містить у собі два етапи. Ви берете котушку з відкинутою дужкою правою рукою за лапку, як звичайно тримаєте її разом з рукояткою спінінга, і спочатку просто різко струшуєте, імітуючи цим заброс. Потім проробляєте те ж саме, але підставляєте ліву долоню, щоб при струшуванні по ній ударяло передпліччя правої руки. Різкість зупинки й залежні від неї навантаження на дужку в другому випадку набагато вище.

Якщо котушка витримала обоє етапу, ви врятовані від незапланованої «стрілянини» по протилежному берегу – принаймні, перший час. Якщо дужка захлопується, від простого струшування, можете порадити продавцеві відіслати її разом з лайливим листом на адресу виробника

Котушку, що прошедшую першу стадію нашого «ОТК», але «, що зрізався» на другий, можна визнати умовно придатної. Це значить, що, якщо вона абсолютно влаштовує вас по всіх інших критеріях і параметрам, ви можете її брати

Якось у представництві однієї з найвідоміших європейських рибальських фірм мені показали нову котушку, яка на останній міжнародній виставці була визнана гідною головного призу в одній з номінацій. Перше, що я зробив, це, звичайно ж, перевірив її на «вошивість», тобто – спонтанне скидання дужки. Із чотирьох запропонованих котушок-лауреатів жодна (!) не витримала випробування

Я екзаменував котушки в присутності дилерів фірми, з якими був і залишаюся в добрих стосунках. Останнє не перешкодило їм образитися на мій висновок про повну непридатність дипломоносных котушок для серь-ний практичної риболовлі. «Таких «двинутых» на поролоні й твистерах, як Кузьмін, дуже небагато. Інші ловлять на легку «вертушку» або на воблер – їм без різниці, захлопується дужка чи ні», – так відреагував ктоо-те із присутніх у спробі змякшити удар по репут
ації фірми. Насправді різниця між важким джигом і «вертушкою» у цьому коннтексте дуже невелика. Якщо для перше скидання дужки – це відсотків на девяносто відрив принади, то більш легка блешня, швидше за все, від самоскидання не відірветься, але враження від риболовлі з такою котушкою буде неабияк подпорчено.

Я памятаю випадок трирічної давнини – тоді ще головним показником рівня котушки для багатьох з нас було число підшипників. Пять і більш «куль» уважалося ознакою елітного класу

От мій напарник не без гордості прикріпив до надлегкого вудлища відповідну йому мініатюрну котушку на шести підшипниках (на той момент це була найбільш дорога серія фірми) – на ній ще, що називається, муха не сиділа. Перший заброс – і блешня-нулевка після бавовни дужки, що закрився, падає в декількох метрах! Другий – те ж саме… З десяти забросов тільки три обійшлися без пригод. Після чого я мав можливість зайвий раз переконатися в могутності й різноманітності великої російської мови. Власник котушки те поривався «шмякнуть її про стінку», те збирався запропонувати, що продав «мясорубку» Шурику «засунути її…» – ну самі знаєте куди. І все це дуже жваво й переконливо…

Що ж сприяє самоскиданню? Коли ви звичайним способом (униз або праворуч) відкидаєте дужку, чашка лесоукадывателя має більшу волю обертання – від чверті до полоборота. Вона має значний момент інерції й при різкому забросе, мимовільно повертаючись, устигає настільки розігнатися, що, натикаючись на сбросной виступ, не зупиняється, а проскакує його; дужка, природно, захлопується

Котушку з моментальним (або квазимоментальным) антиреверсом в абсолютній більшості випадків вдається позбавити від самоскидання нескладним прийманням. Ви відкидаєте дужку, захоплюєте пальцем лісочку й прокручиваете чашку лесоукладывателя до упору. Це спочатку може здатися не дуже зручним, але ви швидко звикніть. Зафіксована завдяки миттєвому стопору чашка вже не має інерції розгону. Правда, при цьому важко закрити дужку поворотом рукоятки, але я сам давно вже перекидаю її вручну, та й багато з моїх знайомих відмовилися від автоматичного закриття дужки, щоб зменшити ударні навантаження на весь механізм

Серед котушок Abu-garcia, Shimano і деяких інших багато мають спеціальний важілець на осі дужки, називаний іноді «автокастом». Особливо розповсюджений був автокаст на моделях, що випускалися в 1993-1996 рр. Основне його призначення – позбавити рибалки від необхідності відкидати дужку й захоплювати волосінь пальцем перед забросом, але для нас головне – він дозволяє виключити самоскидання. Ви можете порахувати цю гідність другорядним, але лише доти, поки ваша, що не має автокаста котушка не «отстрелит» штук пять поролонок за риболовлю

Однак автокаст все-таки не кращий засіб боротьби із самоскиданням. Як показує досвід, ця система часто виходить із ладу. Показовий і той факт, що у фірмових каталогах котушки з автокастом коштують далеко не на першім місці, і більшість відомих компаній уже відмовилися від них виробництва

До цього моменту ми говорили тільки про безынерционных котушках. Воно й зрозуміло: ними ловить зараз більшість наших спінінгістів. Прості инерционки поки переважають на периферії, а час мультиплікаторів у нашій країні повною мірою ще не настало, хоча загальна тенденція тут досить очевидна, і зробити прогноз на найближчі кілька років не становить праці

Можна з високою часткою впевненості затверджувати, що інерційні котушки типу «Невської» скоро майже повністю витиснуться зі спінінга, областю їх застосування залишаться донки й інші види снастей для «екстенсивних» методів лову

Дотепер звичайні інерційні котушки, при всіх їхніх недоліках, залучали своєю загальнодоступністю й дешевиною. Вони мало уступають більш досконалим котушкам у джиговой лову, коли вага принади від 15 г і вище й не потрібна швидкісне підмотування. Я близько пятнадцяти років відловив инерционками й у досконалості володів технікою заброса – міг без особливого напряга запулить важку блешню під сотню метрів. Бачив і справжніх віртуозів інерційних котушок, які на Оці ухитрялися перекидати минаючий в 100-110 метрах від берега фарватер і знімати щук і судаків з далекого звалення…

Досвід лову з «Невської» котушкою, безумовно придасться тим, хто розвяже долучитися до мультиплікаторів, які з кожним роком усе впевненіше займають у нашім спінінгу ту нішу, що колись безроздільно належала простим инерционкам. Оскільки техніка заброса й проводки з «мультом» і «Невської» по своїй суті