Кунджа — лососева риба з роду гольців

- У той день я ловив кунджу, — розповідав мені якось Антон Антонович. – Ледве світло прийшли на берег річки Мерею, вона протікає зовсім недалеко від міста Корсакова, що на Охотськім узбережжя. Коли зібрав вудки, то виявилося, що хробаків забув будинку. Що робити? Довелося чаклувати, як говорять рибалки. У справу пішов шматочок капронової панчохи, бинт і підсохла ікра від бутерброда. У квадратики бинта розміром 4×4 див завязав мясо черепашки, яку підібрав відразу на березі. У такі ж капронові квадратики поклав по 3-5 ікринок. Вийшли тампони, я начепив їх на гачки донок і закинув туди, де кінчається устя Мерея й починається море. Краще клювало на тампони з ікрою, але коли вони скінчилися, кундже довелося звернути увагу й на мясо черепашок

Кілька років назад деякі сахалінські вудильники помітили, що цю рибу на море можна ловити не тільки донкою, але й спінінгом, після чого вона стала частіше зявлятися в їхніх уловах. Місця вибирають поблизу усть рік і річок, що впадають у море. Кунджи, наприклад, багато близько устий Люточи й Сусуна. Справа в тому, що в ріки вона заходить не тільки на нерест, але, часом, і на годівлю. Тримається тут під перекатами, на границі тихого плину й бистрини, під корчами, у підмитих берегів, а в море теж там, де можна надійно укритися. Блешні потрібні самі маленькі — адже рот у неї невеликий. Кращий час лову в узбережжя Сахаліну — травень і жовтень. Кунджа дуже обережна риба й, побачивши спінінгіста, обовязково ховається. На блешні вона перекидається, кидається зі сторони убік і взагалі робить усі, щоб зійти. Однак пручається кунджа недовго.

со спінінгом на кунджу полюють і багато магаданських рибалок. Ловлять вони із крутого берега або із човна в бухтах Нагаева й Гертнера. Успіх приносить і ужение доріжкою. Блисну відпускають на 50-70 м від човна, ведуть на глибі-пе 3-4 м. Магаданцы вважають, що кунджа віддає перевагу коливним блешням світлого цвіту. Її ловлять також у проводку на ікру й мертву рибку. Вудять і взимку з льоду на блешню в схил і поплавочной вудкою, а насаживают на гачок свіже мясо й рибу. Уважають, що вона найбільше активно клює у квітні, коли починає скачуватися з рік, і які заходила на нерест

кунджа — лососева риба з роду гольців. Зустрічаються досить великі екземпляри, що досягають у довжину 76 див. Це прохідна риба: більшу частину життю проводить у море, а в червні — вересні заходить нереститися в ріки Камчатки, Командорських, Курильських і Шантарских островів, в Амур і ріки всього узбережжя Охотського моря. У ріках Сахаліну починає зявлятися під час масового ходу горбуші на нерест: Потім кунджа якийсь час тут нагулюється, після*чого поступово скачується ближче до устя ріки. Навесні в цих місцях накопичується велика кількість маль-ков лососевих риб, і кунджа посилено ними годується. Іншим часом року вона харчується корюшкою, гольяном, колюшкой, бичком, а також креветками й великими личинками комах. Годується вона не тільки в море, але й у ріці під час нересту.