Лещатник – це звучить гордо !

Із приходом першого літнього місяця наступає період активного лову ляща. І не дивно, що серед численного племені рибалок ні, напевно, такого аматора, хто не мріє стати власником великого золоточешуйчатого ляща. Знаю чимало колег-рибалок, які не визнають ніякої іншої риби, крім ляща. І в цій своїй вузькій рибальській спеціалізації вони, прямо скажу, процвітають.

Таких по праву називають лещатниками. І вони пишаються цим почесним званням. Навіть своїм характером, поведінкою, манерою триматися вони багато в чому схожі: небагатослівні, статечні, неметушливі. На березі влаштовуються ґрунтовно, надовго й місце своє не міняють. І якщо звичайний аматор риболовлі не в силах сховати своєї радості від пійманої риби, то в лещатника ви не заметете особливих емоцій, навіть свій великий видобуток він сприймає спокійно, як щось винне, само собою зрозуміле. Як же стати лещатником? Або як хоча б зрідка піймати леша – цього глибоководного примхливого гурмана? Насамперед, звичайно, треба добре вивчити поведінка й звички цієї риби, знати місця її проживання, її кормове . Ляща не поплутаєш ні з якою іншою рибою. У нього саме плоске тіло із усіх коропових риб і сама горбата спина. Він має, якщо дивитися на нього збоку, майже ромбовидну форму. Тіло покрите щільної нісенітниць сріблистого (у подлещика) або бронзово-золотавого (у великого ляща) цвіту. Відрізняє його й рясний зовнішній покрив сірувато-білого слизу. Рибалкам, хто ловив лящів і подлещиков, знайома ця картина: руки після знятої з гачка риби покриваються липким слизом, який щораз доводиться змивати водою. Тому при лові ляща необхідно постійно мати під рукою похідний рушник

ДЕ ШУКАТИ ЛЯЩА?
Лящ віддає перевагу тихим, глибокі ділянки рік і озер, водоймищ, більших ставків. Скороминучі води він уникає. Середня вага ляща звичайно півтора-два кілограми, але зустрічаються екземпляри вагою більш 5 кілограмів. Риба ця стайная, зграї групуються за віком і розмірам. Ляща й подлещика слід шукати також у руслах затоплених водоймищем рік і річечок, над затопленими ярами, ставками. Ці місця, як правило, відрізняються різким перепадом глибин і великими мулистими обмілинами. У таких місцях риба ловиться як улітку, так і взимку. Лов ляща по-своєму цікавий і захоплююча. Навіть його поклевка при лові на поплавочную вудку дуже відрізняється від поклевки інших риб. Можна сказати, поклевка в нього – . Поплавець спочатку ледве тремтить, потім починає підніматися з води й нарешті лягає на воду. Це називається – лящ виклав поплавець. У цей час і треба підсікати. Серед рибалок навіть укоренилося вираження – поклевка. Відбувається так тому, що ляща, побравши із дна насадку з гачком, піднімає її разом із грузилом. Поплавець, звільняючись від ваги грузила, поступово спливе в міру піднімання лящем насадки й грузила. При підсіканні великого леша в перший момент здається, начебто гачок зачепився за корч. Але вже в наступну мить відчуєш характерні для ляща повільні, але потужні ривки. Правда, упорствует він на гачку хоча й могутньо, але недовго. Швидко стомившись, лящ майже без опору дає себе підтягти до берега або до човна. А якщо вдасться ледве підняти його голову й дати ковтнути повітря, то лящ взагалі заспокоїться і його можна буде тягти по поверхні води як дошку. Але й баритися отут не можна, витягати ляща треба швидко, поки він не отямився й не рвонув у рятівну глибину

З ПІДГОДОВУВАННЯМ -КРАЩЕ

Для більш успішного лову ляща, подлещика необхідне підгодовування. При цьому важливо памятати: головна мета підгодовування – не наситити рибу, а лише залучити її до місця лову, а заодно й збудити її апетит. Отут саме той випадок, коли переусердствование – на шкоду. А тому просто дивують деякі рибалки, які, прагнучи швидше й приманити рибу, кидають за борт човна або з берега кілограми каші. Потім самі ж обурюються тим, що риба не клює. І важко буває пояснити такому горі-рибалці, що він сам собі зіпсував риболовлю. Риба, наївшись кормом із дна, уже не обертає уваги на підозрілу принаду з гачком. І якщо, як говориться, кашу маслом не зіпсуєш, то риболовлю зайвою кашею зіпсувати недовго. Чим же і як прикормити ляща? Для цього годиться круто зварена пшоняна або інша каша, змішана з макухою, а також розмочені у воді й розпушені шматки хліба, сухарі. Сюди ж можна додати дві-три жмені, що зявився останнім часом у продажі готового
ДЕЩО ПРО НАСАДКИ
Улітку ляща ловлять як на тварини, так і на рослинні насадки. Це хробаки, мотиль, опарыш, личинка бабки, манна або пшоняна каша, зварений, інші рослинні насадки. Замі
чене, що в різних водоймах, залежно від їхнього кормового складу, пет віддає перевагу різному . Наприклад, на Истринском і інших підмосковних водоймищах, на Шатурских озерах я ловив його на манне тісто, присмачене соняшниковим маслом і анісом. А на Костромськім водоймищі ловив його на хробака. На ріці в районі Серпухову ляща ловлять на шматочки свіжого свинячого сала. А на Москві-Ріці він віддає перевагу дрібно нарізаним шматочкам недоварених трубчастих макаронов. Ці лещовые треба враховувати, якщо риболовля має бути на новій, незнайомій водоймі. Нерідко буває, що смаки ляща міняються протягом доби. Уночі й раннім ранком йому подавай хробака або мотиля з опарышем, а ранком, днем і надвечір – манну кашу або . Щоб визначити, що ж конкретно віддає перевагу на даній водоймі лящ, можна розкрити його й подивитися вміст його шлунка. Часом тільки так можна підібрати непереборну насадку

ЯКУ СНАСТЬ ВИБРАТИ?
На більших озерах, водоймищах часто доводиться ловити із човна на великій глибині, коли спуск лісочки набагато перевищує довжину вудлища. У такому випадку дуже важко, а при дуже великому спуску взагалі неможливо зробити заброс. Як же бути? У таких випадках целесообразней використовувати, як це не здасться парадоксальним, короткі (спиннинговые) вудлища. Спочатку за допомогою глибиноміра треба встановити необхідний спуск. Насадка закидається не вудлищем, а рукою. Вона лягає на дно, поплавець ухвалює своє звичайне вертикальне положення. При поклевке підсікати треба вудлищем, а вываживать рибу доводиться за волосінь руками, як при зимовій риболовлі. Памятаю, на озері Святім під Шатурой звернув увагу на групу місцевих рибалок, щільною групою, що розташувалися на своїх човнах на одній з ділянок озера. Подумалося: не даремно, видне, рибалки зібралися там. Підплив до них. Зрозуміло, не настільки близько, щоб перешкодити кому-небудь із них або викликати невдоволення своєю присутністю. Розташувався приблизно в тридцяти метрах. Глибина тут виявилася досить пристойна – близько семи метрів. І почав ловити отут вищеописаним способом. Незабаром поплавець однієї з вудок : став дрібними поштовхами підніматися з води, нахилився. У цей момент і підсік, не чекаючи, поки поплавець ляже. Витягся подлещика на 600 із зайвим грамів. Потім ще й ще. Риба клювала рідко, але, як говориться, влучно: дрібязок не попадався. Після цього я частенько сюди припливав, дно глибиноміром. Виявилося, тут проходить затоплений підводний яр. Це й залучало сюди більшу рибу. Крім поплавочной вудки, ляща можна успішно ловити на різні донки. По своїй конструкції вони дуже різноманітні, кожний рибалка за своїм розсудом удосконалює свою снасть. Але суть одна: насадка з гачком закидається якнайдалі від берега на дно, де лящ і знаходить її. Найпростіша донка – це коли до кінця волосіні привязують свинцеві вантаж, а вище його до волосіні прикріплюють повідці з гачками. На березі в землю встромляється короткий, близько метра довжиною удильник з мотовильцем для волосіні. Замість мотовильца багато прикріплюють до удильнику котушку. У вершини удильника на волосінь навішується дзвіночок, який сигналізує про поклевке. Незручність такої снасті в тому, що вантажило з гачками щораз доводиться знову перекидати руками. Повідці при цьому часто плутаються, а при витаскуванні донки гачки раз у раз чіпляються те за корч, то за підводні водорості. Та й шум від падаючого при забросах вантажу відлякує рибу. Більш досконала й практична донка з гумовим амортизатором. Рибалки називають її простіше – . До недавніх пор вона була в забороні, уважалася браконьєрською снастю. І тільки порівняно недавно одержала право на життя. Її перевага перед звичайною донкою полягає в тому, що її не потрібно перекидати після кожної поклевки. Цю роль виконує тонка довга гумка, один кінець якої приєднаний до важкого грузила, а іншої – до волосіні з повідцями. Думаю, нема рації докладно описувати обладнання цієї снасті. Це тема для окремої розмови. Скажу лише, що снасть ця досить уловиста, адже на волосінь можна прикріпити до десятка повідців з гачками. Вони не плутаються, як при забросе звичайної донки. Але не треба жадувати: не слід перевищувати кількості гачків, дозволеного правилами аматорського рибальства. Однак цю снасть можна використовувати тільки на водоймах зі стоячою водою – озерах, ставках, водоймищах. А на ріці або на каналі, де є плин, вона непридатна: плин коливає гумку, що відлякує рибу. Крім того, під впливом плину гумка зноситься, утворюючи більшу дугу, у результаті поклевку важко поміт