Лісочка

Лісочка

У джиг-спінінгу із усіх складових снасті волосіні приділяється чи не сама істотна роль. Можна мати ідеально підібрану пару вудлище – котушка й найширший асортименти джиговых принад, але через однієї тільки невідповідної волосіні залишитися зовсім або майже без риби

У нашій виставі про критерії якості рибальської волосіні довгий час перебував місце лише її розривної міцності. Порівнюючи два види волосіні одного діаметра й переконуючись, що одна з них тримає на кілограм більше, ми відразу містили: ця – саме те, що треба, ну а іншу наступного разу віддавали перевагу вже не купувати. Інші фізичні характеристики (твердість, еластичність, цвіт, схильність стиранню й т.п.) якщо й бралися до уваги, то в другу чергу. Та й вибір волосіні ще яких-небудь сім-вісім років тому був дуже обмеженим. Тоді так же за кордоном важко було знайти волосінь, що задовольняє рівню сучасних вимог. От і доводилося задовольняти тієї, яка була доступна…

Навіть зараз я знаю чимало класних джиг-спінінгістів, чиє судження про лісочок не перетерпіло помітних змін. Як багато вони втрачають! Щоб не вдаватися у великі міркування про плюси й мінуси її різних типів, давайте спочатку оформимо своє бачення ідеальної джиговой лісочки, обґрунтуємо його, а потім перевіримо на предмет відповідності цьому ідеалу ті види лісочки, які використовуються зараз в аматорському рибальстві

Отже, наша волосінь повинна бути міцної, довговічної, помітної, досить мякої й мінімально еластичної, а також, як будь-який інший товар, мати як можна більш вигідним співвідношенням ціни і якості. З міцністю й довговічністю всі досить очевидно, тоді як помітність, мякість і нееластичність вимагають коментарів

, Що Існували у свій час вистави про необхідність маскувального фарбування лісочки під цвіт дна, води або рослинності, як зясувалося, глибоко помилкові. Особливо в спінінгу й насамперед у спінінг^-спінінгові-джизі-спінінгу. Тому фарбування волосіні слід вибирати не з міркувань мінімальної помітності, а зовсім навпаки – щоб її було добре видне. Один з основних стилів джиговой проводки саме й припускає спостереження за волосінню – саме оком ми одержуємо інформацію про хід принади й опоклевке.

Мякість і еластичність – це зовсім не те саме. Лісочка мяка відрізняється від твердої тим, що її можна намотати, приміром, на олівець, майже як звичайну хлопчато-паперову нитку, вона після цього не звалиться з нього, тому що позбавлена властивій твердій волосіні пружності й, як правило, не має так званої «памяті». Тверда волосінь сильно бє по пропускних кільцях, а якщо діаметр і якість поверхні кілець змушують бажати кращого, то дальність заброса досить обмежена. Лісочка з «памяттю» сходить із котушки спіраллю, і, якщо її не розтягти, зберігає тією чи іншою мірою спиралевидную форму. Єдиний недолік мякої волосіні – схильність сильно плутатися

Еластичність – здатність лісочки подовжуватися під дією натягу. Лісочка еластична амортизує й гасить відчуття від гри принади й від поклевки. Нам це зовсім ні до чого. Тому чому менш еластична волосінь, тим більше вона підходить для джиги-спінінга. Мінімальна еластичність – найголовніше із властивостей, по яких ми повинні вибирати волосінь

Задовольнити в повному обсязі відразу всім пропонованим вимогам, хоча розробки в цьому напрямку ведуться і є очевидний прогрес, поки не представляється можливим. Тому ми вибираємо лісочку або для очей ( тобто добре помітну), або для рук ( тобто нерозтяжну). Залежно від цього вибору визначається техніка спостереження за проводкою й поклевкой.

Лісочка першого типу (» для очей») – це насамперед мононитка із флуоресціюючим ефектом, а також ( у меншій мері) «жилка», пофарбована в самі темні тони, або непрозора світла. Другий тип (» для рук») поєднує всі різновиди плетінки або, що коректніше, многоволоконных шнурів

Якщо ви стежили за публікаціями в періодиці, у тому числі й моїми, то рекомендації використовувати флуо-лісочку й плетінку для вас не будуть одкровенням. Але одна справа знати, інше – застосовувати. Багато з моїх приятелів, з якими я відловив пліч-о-пліч не один десяток риболовель, спочатку, нічого не вживаючи, спостерігали, як я цілий сезон ловив на флуо, і тільки потім розвязали самі її спробувати; потім приблизно те ж повторилося й із плетеною волосінню. Наш брат-рибалка дуже консервативний, навіть наочна демонстрація переваги нікого нововведення не достатня для того, щоб у нього повірити. Що ж тоді говорити про друковане слово…

Один з тих
товаришів вирішився поміняти мононитка на плетінку тільки після того, як своїми очами по здригуванню кінчика мого спінінга побачив чотири поклевки на чотири забросах підряд. Усього в той день я відчув не менш двадцяти пяти виразних поклевок, тоді як мій товариш лише три; рахунок по пійманих «хвостам» до кінця риболовлі дійшов до восьми проти одного… Але ж те був Володимир Андрюничев – один із самих авторитетних майстрів річкового джиг-спінінга, і, я певен, поклевок у нього було не менше, чим у мене, але їх «зїла» тягуча моно-лісочка

Ми з Володимиром давно й часто перетинаємося на риболовлі. У перші один-два сезони нашого спільного лову судака на Оці він звичайно мене перегравав. Я марне намагався знайти тому пояснення й лише тепер, коли наше оснащення й розуміння лову пішли далеко вперед, першопричина відмінності в кількості видимих поклевок і в уловах стала очевидною

Знову ж уся справа була в лісочку. І він, і я ловили тоді на моно, однак я користувався самою довільною волосінню – тієї, що підкрутиться, у той час як Володимир, купивши на Пташиному ринку дві бобіни мононитки промислового розмотування (по десятку кілометрів), на всі свої котушки намотував тільки її. Виробника тієї волосіні з повною впевненістю я назвати не беруся, але це зараз уже не важливо. Головною її відмінністю була саме мала еластичність: якщо звичайна волосінь здатна подовжуватися на 20% і більш, те та мононитка розтягувалася приблизно на 10%. Це давало Володимиру великий виграш у чутливості й, отже, різко зменшувало число «сліпих» поклевок.

Треба вважатися, і в той час, якби я цілеспрямовано шукав волосінь із мінімальною розтяжністю, пошуки увінчалися б успіхом, хоча б відносним. Тепер же вибір, безумовно, ширше, однак підібрати мононитка з потрібними нам властивостями не менш проблематично. Коли ви приходите в рибальський магазин і запитуєте, яка з десятка різновидів моно-волосіні краще інших підходить для лову на поролон, вам швидше за все не запропонують нічого конкретного або запропонують зовсім не те, що треба. Еластичність волосіні досить рідко окремим пунктом обмовляється у фірмовому каталозі, ще рідше – безпосередньо на етикетці

На сторінках друкованих видань уживали лише одиничні спроби порівняльного аналізу монофильных лісочок ( у тому числі й по цьому параметру) – наприклад, у рубриці » Віч-на-віч» журналу » Рибалка-Клуб». Враховуючи неймовірна кількість торговельних марок лісочки, це крапля в море. Тому одержати відповідь на поставлене питання, за рідкісним винятком, вдається тільки експериментальним шляхом. Серед відомих мені виключень я б назвав американську волосінь Stren Sensor, головна якість якої відбито в самій її назві, і почасти дві марки волосіні, що родом із Франції – це Tortue Flux Light і Mitchell Pro, а також Дам-Овский Tectan Premium.

Деякі різновиди мононитки вдається «довести» до потрібної ( тобто малої) еластичності досить оригінальним способом. Ви берете лісочку діаметром, приміром, 0,3 мм, закріплюєте її кінець надійним вузлом, розпускаєте на всю довжину й починаєте повільно натягати, бажане прикріпивши її другий кінець кдинамометру.

На початку, як воно й покладене, навантаження на волосінь лежить в інтервалі пружної деформації – якщо її зняти, довжина волосіні вертається до вихідної цифри. Потім лісочка починає «плисти» – це пішла вже пластична деформація, і довжина волосіні після зняття навантаження вже буде більше первісною. Важливо тонко вловити момент, коли лісочка ще не встигне лопнути, але встигне суттєво розтягтися. У результаті вийде волосінь із діаметром 0,27 мм (або близько того), а замість стометрового відрізка у вас буде метрів на пятнадцять більш довгий. Але головне – замість споконвічних двадцяти відсотків розтяжності, ви одержуєте десять-дванадцять

Прагну попередити, що описана технологія годиться не для будь-якої мононитки. Якщо ви не задоволені своєю зайво еластичною волосінню, то перш ніж піддавати її розтяжці, потренируйтесь на невеликому її шматочку й подивитеся, що із цього вийде

До 1993 року я не ловив ні на флуо, ні тим більше на плетену волосінь. Наступні два сезони офарбилися для мене в яскраво-жовті тони – я усвідомив переваги флуоресцентної волосіні й став по повній програмі використовувати її на практиці. А от під кінець року 1996 я вже став закінченим «плетеноманом» – багатожильна волосінь виявилася на дві голови вище безбарвної й тому безликої резиноподобной мононитки, і на півтори – вище флуо-лески.

Мій вам настійна рада: залиште для інших випадків монофиль-н

Дата: 05 Авг 2011 | Категории: Рыбацкие снасти
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Архивы

Лучшее видео: