Літній лов ляща в стоячій воді

Звичайно в російських рибалок літній лов поплавочной вудкою асоціюється в основному із плотвою або уклейкою. При слові «лящ» ви швидше за все подумаєте або про донку, або про лов із човна, поставленої на якір посередині ріки або озера. Проте ляща, і навіть великого, можна цілком успішно ловити на озері або водоймищі звичайної поплавочной вудкою з берега.

Лов ляща в карєрах, водоймищах і озерах відрізняється від риболовлі на ріці

Перша й основна особливість полягає в тому, що якщо в ріках лящ протягом дня тримається приблизно на тих самих ділянках, то в стоячій воді ми можемо спостерігати чітко виражену добову його міграцію. Ранком, увечері й уночі він виходить харчуватися до мілководних ділянок, а днем відправляється на найглибші місця водойми. Якщо похмуро, лящ віддає перевагу подольше перебувати на мілководдя, а різка зміна погоди іноді змушує його не залишати ям

Переміщатися він віддає перевагу, дотримуючись глибоких ділянок, тому в прибережній ямі, відділеної від основних глибин водойми обмілинами, він може й не зявитися взагалі. І навпаки, що підходить близько до берега підводна лощина, зєднана з основними ямами, – найбільш імовірне місце, де він вийде годуватися. Лов з берега тут іноді може виявитися вдалої протягом цілого дня

Із усього вищесказаного випливає, що для успішного лову ляща вудкою з берега головне – добре знати рельєф дна водойми, яка бажане вивчити заздалегідь.

У сонячний жаркий полудень може здатися, що лящів взагалі немає у водоймі. Однак на екрані ехолота видне, що зграя лящів коштує над ямою вполводы, піднімаючись до поверхні при посиленні вітру. Це, очевидно, повязане з розподілом кисню й температурним розшаруванням води. Риба підшукує для себе глибину з найбільш комфортними умовами. У подібні моменти лящ ситий і змусити його побрати насадку на гачку майже неможливо.

Успіх може прийти, якщо ви будете ловити із човна на літню блешню, підсаджуючи на гачок опарыша, мотиля або штучні принади – бісер, кембрики, кульки із чорної пористої гуми або смужки темного поролону. Коли лящ підніметься до поверхні води й почне оббирати личинок комах з нижньої сторони листів латать, що ростуть по прибережним свалам у глибину, тільки така снасть і допоможе вам добитися клювання. На гачок блешні в цій ситуації краще підсаджувати імітацію личинки або лялечки комахи

Розглянемо один по одному особливості лову ляща в стоячій воді. Почнемо із класичної риболовлі, сприкормкой.

Підгодовування – Можна скористатися наявними в продажі підгодовуваннями – вітчизняними й імпортними. До імпортних підгодовувань, щоправда, треба ставитися з великою обережністю. Справа в тому, що частина імпортних підгодовувань, що попадають на наш ринок, розроблена для умов західного культурного рибного господарства, де риба в процесі розведення привчена до певних харчових компонентів, що вводяться до складу підгодовувань

Більшість серйозних рибалок воліють готовити власні композиції, у крайньому випадку, на основі наявних у продажі підгодовувань. Це виправдовує себе, тому що тільки так можна створити максимально адаптовану для конкретної водойми й для певної риби суміш

Основою підгодовування служать панірувальні сухарі (кукурудзяні або пшеничні) і макухи (конопельний або соняшниковий). Макухи можна замінити прожареними й здрібненими насіннями олійних культур – соняшника, рапсу, коноплі (їх частка в підгодовуванні повинна бути вдвічі-утроє менше, чим макухи).

Досить прихильно лящ ставиться до присутності в підгодовуванні підсмажених пшона, гречки, гороху, а також обсмаженого до золотавого цвіту «Геркулеса». Непогано увести до складу підгодовування й відрубай, але оскільки лящ – риба донна, те їх краще попередньо запарити, заливши з вечора окропом, і уводити до складу підгодовування вже безпосередньо на водоймі при замешивании. До речі, те ж ставиться й кжмыхам.

Усі тверді компоненти необхідно ретельно роздрібнювати. По-перше, риба не так швидко насичується підгодовуванням. По-друге, збільшується площа поверхні води, з якої виділяються у воду пахучі й смакові речовини. І по-третє, мелкоразмолотая суміш досить швидко розмивається водою, не забруднюючи водойму

Чудові результати дає використання в підгодовуванні сухого знежиреного молока, яке створює у воді хмара вкрай привабливої для ляща каламуть, але зовсім не насичує рибу. Можна використовувати й незбиране незнежирене молоко, але треба мати на увазі, що вводити його до складу сухого під
годовування бажане за добу до виїзду на водойму, тому що тривале зберігання суміші незбираного молока з іншими компонентами підгодовування приводить до швидкого окиснення молочних жирів, що приводить до прогорканию всьому підгодовування

У ляща дуже добре розвинене почуття смаку, тому не зайвим буде використання в складі підгодовування цукру або перетертого з панірувальними сухарями штучного меду (патоки).

Особливо слід сказати про ароматизаторах. Практично всі наявні в цей час у продажі ароматизаторы непогано залучають ляща, хотілося б тільки застерегти від надмірного захоплення ними при лові саме в стоячій воді, що особливо містять кропове й ганусове ефірні масла, часникові екстракти. Краще користуватися фруктовими есенціями (грушевої, бананової, малинової, суничної, чорносмородинової), корицею або ваніллю з какао. Какао, що вводиться до складу підгодовування у вигляді порошку, створює до того ж у воді хмара приваблюючої рибу каламуться

Заключним компонентом підгодовування, роль якого часто недооцінюють навіть досвідчені рибалки, є баласт. Звичайний річковий пісок, крім того, ще й відмінний розпушувач, тому якщо його частка буде становити до 80% від обсягу вашого підгодовування, це дозволить відмовитися від хімічних розпушувачів

Баласт бажане уводити до складу підгодовування на березі водойми. Добути його нескладно, найкраще побрати пісок, намитий хвилями в прибійній зоні

Везти із собою баласт недоцільно, а в ряді випадків і шкідливо. Справа в тому, що, крім функцій властиво баласту й розпушувача, прибережний ґрунт має ще одна властивість: він маскує підгодовування на тлі дна й, маючи звичний для мешканців водойми запах, не насторожує їхньою своєю раптовою появою на дні

Останнім часом у продажі зявилося досить багато так званих активаторів клювання – концентрованих сухих добавок до підгодовування, спеціалізованих по видах риби. На жаль, вони страждають тим же недоліком, що й імпортні сухі підгодовування, тобто їхнє застосування веде до непередбачених результатів

Раз двоє моїх знайомих випробовували дію польських активаторів для ляща й плотви на підмосковному ставку. «Plotz» досить непогано залучив і плотву, і подлещика до місця лову, але коштувало кинути у воду підгодовування з лещовым активатором, як клювання миттєво припинилося й більше не відновлявся. Та ж історія повторилася й на іншій ділянці водойми, куди невдачливі експериментатори перебралися, рятуючись від штучно викликаного бесклевья. Тільки на третьому місці лову вони нарешті зміркували не кидати у воду цю, як вони пізніше виразилися, «антилещовую підгодовування».

Насадки – Насадок для літнього лову ляща досить багато: звичайний хробак, мотиль, опарыш, распаренные зерна перловки, пшениці, кукурудзи, гороху, геркулес, тісто, манна бовтанка та інше. Я віддаю перевагу при лові в стоячій воді «бутерброду» з мотиля з опарышем і манною бовтанці, приготовленої з різними ароматизаторами: ваніліном, корицею, фруктовими есенціями. Манна бовтанка в травні – серпні, з мого погляду, навіть більш ефективна – від насадженого на гачок грудочки манки у воді постійно відділяються й падають униз набряклі крупинки, а навколо висить мутна хмарина, так що насадка з бовтанки являє собою ще й щось начебто міні-підгодовування

Насадка на гачку повинна стосуватися дна або перебувати від нього в 1-2 див і по можливості не рухатися, оскільки будь-які переміщення її в товщі нерухливої води тільки насторожують обережного ляща. Тому необхідно застосовувати таке оснащення, яке дозволяє ефективно блокувати дрейф під дією вітру

Снасті – Для лову ляща краще брати вудлища середньої твердості й тверді з мякою вершинкою, оснащені досить довгим, 12-сантиметровим кінцевим амортизатором. Довжина вудлищ – від 5 до 10 метрів, залежно від умов лову

Лісочка – чому тонше й мякше, тем краще, повідець – на 0,01 мм тонше основної волосіні. Через обережність ляща ( у прибережній зоні вона проявляється особливо явно) слушна прямо-таки математична формула: чому тонше лісочка, тем крупніше видобуток. У принципі, сучасна волосінь товщиною 0,12 мм із розривним навантаженням 1,5 кг дозволяє без особливих турбот вивести трехкилограммового ляща – адже в стоячій воді лящ пручається слабкіше, чим у проточній, де йому допомагає плин. Для кілограмового ляща цілком достатньо й повідця товщиною 0,10 мм.

Застосування волосіней мінімального діаметра вигідно ще й тим, що дозволяє легше управляти снастю при вітрі за рахунок меншої їхньої п
арусності. Варто тільки поставити в таку погоду оснащення з волосінню тонше всього лише на 0,02 мм, як керованість снасті помітно зростає

Подпасок розташовують в 30-40 див від інших грузил, а вага його підбирається такий, щоб поплавець, піднятий лящем, показувався з води на 3-4 мм. Цього цілком достатньо, щоб помітити поклевку при лові навіть самими довгими вудлищами

Кращими при риболовлі в стоячій воді слід визнати поплавці з максимально подовженим тілом і тонкою верхньою частиною. Особливо ефективно вони проявляють себе, коли дме несильний бічний вітер, так звана «верховка», при якій досить швидко переміщається поверхневий шар води, товщиною близько 5 див. Чудово зарекомендував себе поплавець типу «голка», більш 90% тіла якого перебуває, що нижче рухається при «верховке» шару води, що практично повністю блокує дрейф оснащення

При лові на більших водоймах антену поплавця краще красити в чорний цвіт, оскільки рибалка найчастіше бачить її на тлі віддзеркалюваного у воді яскравого літнього піднебіння. Стандартна жовтогаряча флуоресцентна антена, особливо при невеликій брижах на поверхні води, зовсім губиться серед сонячних відблисків

Подсачек з телескопічною рукояткою довжиною не менш 3 метрів просто необхідний. Якщо з подлещиком вагою 500-600 г ще можна абияк упоратися, акуратно підхопивши його в берега рукою, то з більшим лящем цей фокус не пройде: щоб не розполохати зграю на підгодовуванні, виведення доводиться максимально форсувати, і підведений до берега лящ ще зберігає досить сил для останнього розпачливого ривка. Високо підняте вудлище на останній стадії виведення не здатне повністю виявити свої властивості, що амортизують

На часто відвідуваних водоймах лящ іноді уникає підходити близько до берега, так що навіть 10-метрове вудлище може виявитися короткуватим. У цьому випадку краще застосовувати снасть для далекого заброса. Докладно її обладнання й застосування описане в статті А. Маилкова («Рибалка-Elite», № 3 за 1995 рік), до якої я й відсилаю читача, оскільки ця снасть занадто складна, щоб намагатися описати її коротенько.

И ще. Поляризаційні окуляри, що давно прижилися серед нахлыстовиков і спінінгістів, придадуться й для аматорів поплавочной вудки – по-перше, у них набагато отчетливей видний поплавець, по-друге, набагато менше утомлюються очі

Техніка лову – Поняття техніки лову багатогранно. У першу чергу воно містить у собі технічна майстерність володіння сучасної спортивної поплавочной снастю. Другий доданок – знання звичок риби, третє – спостережливість. Із усього цього й полягає чисто індивідуальний досвід рибалки, що накопичується роками. Ми ж поговоримо про інших сторонах техніки лову

Грамотне пригодовування в процесі риболовлі дозволяє задати рибі необхідна поведінка, буквально управляти нею. Головне правило – краще недогодувати рибу, чим перегодувати. Лов починається із заброса в обрану крапку 2-4 куль підгодовування розміром з тенісний мяч. Після цього випливає досить тривала пауза (іноді до години-півтора), коли рибалка зясовує, як поводиться сьогодні риба. Якщо протягом цього часу поклевок ляща ні, а бере тільки плотва, заброс підгодовування повторюють. Може трапитися й так, що лящ сьогодні не розташовано виходити до берега. Нічого страшного, з тою же підгодовуванням і на ту ж снасть можна з неменшим успіхом ловити й плотву, відставивши лов ляща до більш слушної миті

лящ, Що Збирається на підгодовування, витісняє плотву. Це виражається в тому, що поклевки плотви відбуваються усе далі й далі від крапки пригодовування. Лящ у цей момент може й не клювати – він «принюхивается», оцінює обстановку. До речі, самого ляща від підгодовування може відігнати появу або хижака – великої щуки або судака, або «мирної» риби – коропа або язя.

Як тільки ви помітили, що лящ підійшов до підгодовування, уважно стежите за динамікою клювання. Якщо після піймання одного-двох екземплярів поклевки припиняються, треба після паузи в 10-15 хвилин підкинути ще 1-2 кулі розміром з куряче яйце, і звичайно після пятихвилинної паузи лящ знову починає брати. Якщо ж лящ підійшов на підгодовування й починає активно в ній копатися (що на практиці виражається в міхурах, що піднімаються із дна, відході плотви, неправильних швидких поклевках – «подергунчиках»), але на насадку не реагує, застосовують інше приймання: з інтервалом в 10-15 хвилин кидають у крапку лову кульки підгодовування діаметром 1,5-2 див. Це може змусити ляща «підняти голову» і звернути свою увагу на запропоноване вами «дод
аткове харчування».

Іноді при лові ляща сильно досаждає уклейка, яка нітрохи не боїться свого великого родича й нахабно вихоплює ласі шматочки в нього прямо з-під носа. У таких випадках корисно підкинути в крапку лову небагато підгодовування, розмоченої до стану рідкої кашки, додавши в неї сухих отрубей. Особливо ефективне це приймання при невеликій ( до трьох метрів) глибині в місці лову й вітровому плині. Що спливає за течією хмара апетитної каламуті веде за собою стаю ненажерливою уклейки

Підсіченого ляща, особливо великого й на невеликій глибині, треба намагатися відразу ж відвести від підгодовування, щоб він не переполошив усю зграю – нехай походить колами встороне.

Дуже вуж форсувати виведення не варто – побачивши подсачека ще не стомлений лящ здатний на розпачливий ривок, і тоді – вибачай, видобуток!

Якщо риба зійшла з гачка на крапці пригодовування, треба негайно підкинути туди 2-3 кульки підгодовування – вони удержать, що насторожився й готову вдаритися у втечу стаю. У всіх інших випадках злоупотреЧьерт подери! цим прийманням не варто, особливо якщо клювання не дуже активне

Ближче до осені, з початком похолодання води, користуватися підгодовуванням треба з великою обережністю. Як правило, у цей час на цілий день лову вистачає тільки однієї порції. Повторне пригодовування веде до різкого припинення клювання. В особливих випадках (схід великої риби, підхід хижака) вас, що змушують, закинути ще одна куля, можна вдатися до маленької хитрості: піднести рибі наступну порцію підгодовування як щось зовсім нове, ще незвідане, помінявши ароматизатор і навіть змінивши склад підгодовування. Тому в цей час замішують підгодовування невеликими порціями – тільки на один заброс.

При лові ляща з берега необхідно постаратися зробити так, щоб ви якнайменше виділялися на тлі прибережної рослинності. Дуже непогано влаштовуватися ловити в таких місцях, де рибалки відокремлюють від води рогоз або очерет – вони послужать відмінним маскуванням. Напевно, не коштувало б згадувати й про те, що треба якнайменше шуміти й не тупотіти ногами по берегу, але мені якось раз на підмосковному карєрі просто зіпсували риболовлю непрошені вболівальники. Як я не просив їх не підходити близько, один з них не стримався й після піймання чергового напівкілограмового подлещика підскочив ближче, щоб краще розглянути видобуток. При цьому він посковзнувся й різко замахав руками. Цього цілком вистачило, щоб варта на підгодовуванні зграя ляща миттєво «випарувалася» і риболовля закінчилася

Кращий час лову – зі світанку й до 10-12 годин, потім клювання припиняється й лящ іде в глибину, знову активізуючись за 2,5-3 години до заходу. Ця риба – справжній живий барометр, і раптове припинення клювання часто свідчить про близьку зміну погоди

Дуже цікава, особливо навесні, з початком прогріву води, лов ляща на літню блешню. У цей час на гачок попадаються досить солідні екземпляри, здатні доставити чимало хвилюючих хвилин рибалці

Б. Кузнєцов Рибалка-Elite