Лов сазана на перемет

На Далекому Сході, у ріках Амур, Уссурі, Иман і інших, водиться дуже багато сазанів. Однак умови лову їх на вудку практично скрізь несприятливі: швидкий плин, більша ширина, піщані коси по берегах і достаток дрібної риби й мальків, що швидко поїдають усілякі насадки, у тому числі кожушків і варена картопля, що все напевно змусило місцевих рибалок відмовитися від лову сазанів на вудку й розробити зовсім просту снасть, що забезпечує гарний улов сазана протягом усього літа. Подекуди такою снастю починають користуватися навіть у промислові метах

Рибалки-Аматори Європейської частини СРСР такий спосіб лову сазана не застосовують, і я ніде не зустрічав його опису ( крім книги А. Степанова Порт-Артур правда, у трохи іншому варіанті). Тому мені хотілося б познайомити з ним рибалок, що бажають, що й мають можливість ловити сазана. На описувану нижче снасть ловляться сазани від 1 до 6 кг, а якщо витримає снасть, те й більше.

Принцип обладнання цієї снасті заснований на тому, що сазан любить ссати насадку, викидаючи все непотрібне за зябра й проковтуючи тільки зовсім чистий корм. У зазначеній книзі А. Степанова є характерний приклад. У кіш із сазанами кинули жменю хробаків. Моментально вони зникли безвісти. Потім побрали ще хробаків, всунули в кожний з них по маленькій бамбуковій паличці й знову кинули в кіш. Хробаки зникли також швидко, як і в перший раз, але з-під зябрових кришок сазанів у воду вискочили всі палички, які були в кожушках. Етот приклад, між іншим, пояснюва, чому сазан рідко попада_ на вудк: побра наживк у рот й відчу у вона постороннее тело, що неудаляемое, сазан выбрасывает наживку

Найбільш гарним місцем для установки перемету з описуваними снастями є входи в глибокі ями або широкі глибокі плесы. Дуже важлива наявність помітного плину: не менш 0,3 м/сек. Ето потрібно для того, щоб повідець зі снастю постійно був натягнутий за течією ріки й за насадкою тягся маслянистий, живильний шлейф

Снасть улаштовується в такий спосіб:

Повідець
Повідець (мал.1) робиться кручений, товстий (1,5Ч2,0 мм), досить міцний, довжиною 40Ч50 див. Повідець потрібно зробити таким, щоб не можна було порвати двома руками: у воді нитка швидко зопріває й слабкий повідець буде мало служити

1. Повідець:
1Ч кінцеві вузли; 2Ч завязування кінця повідця (одинарний вузол); 3Ч петля для кріплення насадки

2. Гачок:
1Ч загин на верхньому пері; 2Ч надпили на нижньому пері для кріплення «подсучки»

На кінцях повідця завязується по вузлу, щоб повідець не розкручувався й не розвязувалися вузли при кріпленні насадки. Один кінець повідця загинається й завязується навколо повідця одним вузлом. Виходить рухлива петля, усередину якої кріпиться насадка

Гачок
Гачок (мал. 2) дуже простий по конструкції й на звичайний рибальський гачок походить мало. Його може зробити будь-який рибалка, що має плоскогубці, гострозубці й особистої напилок (не круглий).

Матеріалом для гачка служить залізний оцинкований дріт (краще із цинкового заліза), іноді застосовують і мідний дріт товщиною близько 2 мм. Довжина гачка Ч 1,2Ч1,5 див. Верхнє перо небагато довше нижнього, кінчик його ледве відігнуть нагору й притуплений. На кінчику нижнього пера з боків робиться по два-три неглибокі надпила напилком для втримання гачка в подсучке Кут між пірям Ч 40Ч45°. Іноді застосовують і звичайні гачки, але без борідок і сильно притуплені Але результати з такими гачками багато гірше, чим ссамодельными.

«Подсучка»
Подсучка (мал. 3) є дуже важливим елементом снасті, і робити її потрібно дуже ретельно. Головна вимога до неї Ч мякість при достатній міцності. Перебуваючи в роті сазана, подсучка повинна витримати жування губами

3. Загальний вид «подсучки»:
1 Ч «подсучка»; 2 Ч одинарний вузол для привязування полсучки до петлі повідця; 3 Ч петля повідця; 4 Ч гачок; 5 Ч кінцевий вузол «подсучки»

Кручений капрон і сильно кручені шовкові лісочки на подсучку не йдуть. Кращим матеріалом для подсучки буде натуральний шовк в одну нитку. Підходить також бавовняна ни
тка несильного крутіння. Цвіт ниток кожної. В обох випадках подсучка робиться з 10Ч12 ниток у такий спосіб. У край стола (підвіконня, верстата і т.д.) убивається маленький цвях. Навколо цвяха й пальця, що перебувають на відстані 20Ч22 див, пять-шість раз обвивається нитка, яка потім обривається в пальця. Моток також розріжеться в пальця Виходить група рівних складених разом кінців довжиною близько 40 див. У центрі її привязывается кнутовой вязанням гачок. Вузол повинен вийти в розвилці гачка, а кільця подсучки повинні лягти поруч у надпили (мал. 4).

4. Привязування гачка до подсучке кнутовым способом:
1Ч кільце; 2Ч праве кільце заводиться за ліве; 3Ч праве кільце заведене за ліве; поруч нижнє перо гачка з надпилами; 4Ч гачок просмикнутий у петлі; 5Ч Уподсучка затягнута вузлом усередину гачка; 6Ч стрижень гачка; 7Ч надпили на гачку

5. Загальний вид подсучки з гачком

Таке вязання дуже просте й надійна. Потім гачок надягають на вбитий цвях і нитки скручують: обоє кінця по черзі скручують в одну сторону, потім складають разом і знімають гачок зі цвяха. Подсучка сама скрутиться у зворотну сторону. Не потрібно тільки перекручувати кінці, тому що подсучка вийде зайво твердої. На самому кінці завязується вузол (мал. 5). Довжина подсучки Ч 16Ч18 см.

6. Привязування подсучки до петлі повідця, вузол затягти

7. Привязування повідця до хребтини.
Затягувати вузол потрібно за петлю 1 і довгий кінець повідця 2. Поруч затягнутий вузол 3. Для відвязування досить потягнути за короткий кінець повідця

Своїм кінцем подсучка привязывается до повідця усередині петлі одним вузлом. Подсучка повинна пересуватися по окружності петлі. Вузол на кінці подсучки охороняє від відвязування її від повідця (мал. 6).

Хребтина
Кращим матеріалом для хребтини служить мідна або оцинкований залізний дріт (неоцинкований дріт іржавіє й бруднить руки, а також псує повідців у місці привязки). На нешироких місцях ріки дріт (будь-якого розтину) перекидається з берега на берег і привязывается до прибережних кущів. На широкім місці ріки привязывается до куща (або колу) один кінець ( з боку відмели), іншої ж кріпиться на якорі (великий камінь) у глибині, на всю довжину наявного дроту. Дріт повинна мати значну ( до 10 м) стрілу прогину. яка змякшує удари сазана, що попався. Як правило, стріла прогину виходить сама, якщо один кінець перемету ставиться на міцний якір

Після заброса дроту необхідно перевірити її постановку: коштуючи в кормі човна нижче дроту й перебираючи її руками, вийти на середину перемету й подивитися, чи їсти прогин. Якщо прогину не виявиться, підійти ближче до якоря й підтягти його за дріт ближче до берега. Між якорем і берегом впритул до дроту потрібно привязати один-два камені (полкирпича) для кращого прилягання перемету до дна ріки. Потрібно відзначити, що шнур на хребтину не годиться, тому що, будучи мяким і податливим, буде часом послабляти натяг повідця, що приведе до сходу риби

Привязувати повідець до хребтини потрібно, як показано на мал. 7; така привязка робиться дуже швидко, міцно й легко відвязується Чдостаточно потягнути за кінець повідця

Насадка
У Приморя насадкою служать шматочки соєвої макухи (макуха). У ріках Європейської частини СРСР, по-моєму, можна застосовувати будь-яка макуха, але брати його потрібно свіжим Ч пахучим і мяким. Звичайною ножівкою макуха розпилюється на шматочки розміром 2х2х3 див. Посередине довгих ребер робляться вирізи ножем для кріплення в петлі повідця (мал. 8). При відсутності макухи з успіхом можна застосовувати саморобні колобки, що дають найчастіше кращий результат, чому макуха

8. Насадка (макуха)

10. Прикріплення насадки

9. Насадка (колобки)

Для виготовлення колобків найкраще йде гречане борошно, приготовлена з необдертої гречки. Піде й гречана крупа. З більш дешевих слід указати на перлову або ячне борошно, а також пшеничну. У цих випадках у борошно слід додати небагато товченої гречаної крупи або ошурок, що утворюються при розпилянні макухи. Якщо ошурок немає (вони дають захід масла), то в тісто додають небагато рослинного або камфорного масла. Надлишок масла приведе до того, що колобки будуть неміцн, що розвалюються. З борошна з доданими ошурками (або гречкою) замішують густе тісто. Після додавання масла з тесту роблять круглі або у формі котушок колобки розміром 2Ч3 див (мал. 9).

Потім усі колобки (або частину) опускають у киплячу воду. Коли колобки спливуть, їх виставляють просохнути (не на сонце, а то вони потріскаються). Після підсушування колобки можна вішати на перемет. Виготовлення колобків займає не більш години й доступно в будь-яких умовах. Колобки повинні виходити пружними, з несильним заходом масла

Техніка рибного лову
1. Постановка хребтини. Хребтина ставиться двома рибалками із човна. Один рибалка сидить на веслах і регулює рух човна, не даючи їй спуститися нижче місця привязки дроту й не натягаючи дріт, що занадто розмотується. Інший рибалка, коштуючи в кормі човна, розмотує дріт, привязану до куща або вбитого на березі колу. Перед цим дріт повинна бути добре складена в бухту, інакше вона погано буде розмотуватися. Коли залишиться один-два кола дроту рибалка, що коштує в кормі, бере вільний кінець і привязує його до лежачого на кормовім сидінні якоря. У якості якоря можна побрати великий металевий предмет або камінь (2Ч3 пуда вагою). Привязавши хребтину до якоря, потрібно сильними змахами весел натягнути дріт і скинути камінь за корму. Після цього перевірити перемет і розмір стріли, як сказано вище. Слід памятати, що дуже близько до якоря по перемету підходити не слід, тому що при підтягуванні якір може піднятися і його знесе плином. Дріт на хребтину повинна мати довжину від 50 до 100 м. Ставити її потрібно так, щоб половина хребтини припадала на косу, половина Ч на глибоке місце Ч на випадок, якщо сазан буде міняти місця клювання

2. Наживление перемету. Доцільніше всього наживляти перемет три рази 3 на добу: перед сходом сонця, опівдні (13Ч14 годин) і перед заходом сонця. Шматочок макухи або колобок потрібно вкласти в петлю повідця й затягти її, не допускаючи надрізання колобка. Подсучку потрібно пересунути по петлі так, щоб вона була продовженням повідця (мал. 10). Якщо збереглося більш половини насадки, її міняти не випливає

3. Виведення риби. сазан, що звичайно попався, відчувається по характерних ривках, як тільки рибалка почне перебирати перемет руками. У цьому випадку слід повернутися на берег за сачком, якщо він був за якимись причинами забутий. Знімати сазана з гачка без сачка, враховуючи обладнання снасті й недосвідченість рибалки, справа майже безнадійна. Досвідчені рибалки знімають без сачка не більш 50% риби, що попався. Сачок для сазана потрібний великий, до 50 див у діаметрі, з міцної рідкої діли. Іноді сазан пробиває дель, і тоді доводиться виймати його прямо в човен, ризикуючи сходом риби

Про застосування багра я сказати не можу Ч сам не застосовував і не бачив, щоб його застосовували інші. Але мені здається, він не підійде, тому що сазан, побившись перший час на гачку, потім довго відпочиває й при виведенні поводиться досить жваво: навіть у сачок завести його з незвички важко. Зачепити ж його багром, очевидно, ще сутужніше. Але про це пізніше скажуть багорщики спробувавши багор на практику

Отже, відчувши удари сазана, необхідно пригнутися, щоб хребтина не піднімалася близько човна більше довжини повідця. Стояти потрібно в кормі човна, направивши ніс її за течією. Перебираючи дріт руками й пропускаючи вільні від риби повідці, дійти до риби, що попався. Що риба саме на наступному повідці, буде видне по куту на дроті в місці привязки повідця, різким, сильним ривкам дроту й мельканню риби у воді. Необхідно, повернувши тулуб і не відпускаючи дроту, побрати сачок однієї рукою й завести його під дріт вище перемету, щоб подсачка проводилася за течією. Сачок потрібно брати в праву руку, якщо човен рухається від правого берега ( за течією).

Підтягуючи човен однієї рукою, підвести її не ближче 1,5 довжини повідця до місця йо