Лов щуки восени

Лов щуки восени

Прохолодні ночі, часті дощі й різкі північні й північно-західні вітри остуджують поверхневий шар води, і він опускається вниз, а на його місце піднімається вода із середнього шару, що зберігає ще літнє тепло. Залежно від погодних умов до кінця вересня або на початку жовтня ретельно перемішана вода робиться однорідною. Її температура й у дна, і в поверхні, і в середині водойми становить приблизно 13-15° С. Зміст кисню також однаково у всій товщі води. Те ж саме можна сказати й про інші параметри, як фізичні, так і хімічних і навіть мікробіологічних

Такі глобальні ( у межах однієї водойми) зміни середовища проживання, природно, відбиваються й на поведінці риб. Тепер їм зовсім не обовязково перебувати в якому-небудь певному місці, адже умови скрізь однакові, і вони рівномірно розподіляються по всій водоймі. У цей період навіть уклея не плаває зграями. А що ж шуки?

У люблячих прохолодь щук після літнього тепла, коли їм в основному доводилося отлеживаться в ямах у ключів і джерел і більшу частину часу поститися вода, що охолола, провокує різкий сплеск активності. Однак сприяє цьому не тільки остигла вода. До осені в зрілих щук закладаються й починають розвиватися полові продукти, що вимагає й енергії, і «будівельних матеріалів». А крім того, передчуваючи довгу зиму, риби попросту отъедаются.

Сукупність усіх цих факторів і приводить до того, що у вересні в щук, і в цілком дорослих, і в молодих, починається самий тривалий і дуже інтенсивний осінній жор. Але, випливши з ям і вирів, голодні хижачки з подивом виявляють, що в заводях і серед увядающей водної рослинності корму немає – уся риба розбрелася по водоймі, і плаває кожна окремо й сама по собі, де кому заманеться. От і доводиться щукам у пошуках їжі невтомно борознити простори водойми. При цьому вони вистачають усе, що пропливає повз, будь те пявка або жаба. А побачивши рибку, щука, забувши про всяку пристойність, ганяється за нею, немов окунь якої-небудь. Навіть велика шановна хижачка, переслідуючи малька, плещеться й вистрибує з води, що для неї взагалі ж нетипово.

У цей час, у вересні й жовтні, щук можна ловити на будь-яку принаду, будь-яким способом і в будь-якім місці. Однаково жадібно вони вистачають і велику важку коливну блешню, і маленького виброхвоста. Ні темп проводки, ні глибина ведення принади особливого значення не мають. Але все-таки в кожній водоймі існують свої неписані правила: десь щука краще бере на «вертушку», а десь більш уловистим виявляється воблер. Крім того, у кожного спінінгіста є свої улюблені принади, властивості яких він знає досконально і яким у будь-яких ситуаціях віддає перевагу. Тому яких-небудь конкретних рад щодо того, де, коли і яку принаду застосувати краще, дати неможливо. За винятком одного

У середині осіни ловити щук на живця не дуже вигідно. По-перше, його важко піймати. По-друге, у холодній воді рибки дуже пасивні й на гачку майже нерухливі. Ну й по-третє, щука восени не варто в якомусь певному місці, і куди закидати живця, невідомо. А за те час, поки щука відшукає послану наудачу наживку, спінінгіст блешнею встигне обловить значну частину водойми, а то й піймати трохи щук

Осінь -улюблена пора спінінгістів-класиків, адже на штучні принади відмінно ловляться не тільки щуки, але й судаки, окуні, жерехи. Перед зимівлею все риби намагаються нагуляти побільше жиру, а тому й кидаються без розбору на будь-яку запропоновану имприманку.

Але ситуація радикально міняється, коли вода остигає до 8-10° С и с кожним днем стає усе холодніше. Як правило, такі умови у водоймах середньої смуги складаються наприкінці жовтня – початку листопада. У цей передзимовий період, збившись у щільні косяки, риби влаштовуються на зимівлю. Опустившись до дна, вони повільно переміщаються по водоймі, підшукуючи підходящу яму, а знайшовши її, залишаються поруч, готові в будь-який момент лягти на дно й заціпнути. А хижаки, стомлені турботою про хліб насущному, немов пастирі, супроводжують кожний такий косяк, оточивши сонних риб з усіх боків. Дуже часто біля зимуючої зграї збираються не тільки щуки й судаки, але й окуні, і навіть жерехи

Друг до друга хижаки ставляться цілком терпиме – їжі предосить, і немає приводу для прояву взаємної ворожості. Як правило, у цей час щуки малоактивні. Ситі й задоволені життям, вони відпочивають, перебуваючи в блаженнім стані півсну. Іноді яка-небудь із щук прокидається, проковтує одну-іншу рыбешку й, знову задрімавши, довго її переварює. У повноводних ріках, у глибоких озерах і водоймища
х піймати сонну щуку практично неможливо. Але в це ж час у невеликих обмілілих заплавних озерах картина зовсім інша, тут щукам не до ідилії

У роки, коли інтенсивний паводок зненацька й різко спадає щуки, що відпочивали поруч нерестовищ, як би потрапивши в пастку, змушено ретируватися в найближчі озера, ставки й болотца. Іноді в невеликих заплавних водоймах щук збирається, як оселедців у бочку. Яка вуж отут ідилія! До середини осіни, виївши всю рибу, жаб і своїх одноплемінників, тих, що поменше й послабее, вони, втративши всякий сором, починають полювати за метеликами й бабками, що пурхають над водою

Треба сказати, що до листопада в таких озерцях залишаються тільки великі екземпляри, найдужчі, злісні й витривалі. Вони настільки голодні, що із вдячністю ухвалюють будь-яку принаду, будь-те хоч шматок іржавої залозки. За короткий осінній день тут можна піймати стільки щук, скільки рибалка побажає. І не треба соромитися й обмежувати себе покладеними кілограмами: узимку хижаки однаково загинуть або від голоду, або від холоду, або від недоліку кисню
А.М. Смехов «Спінінг»