Манна бовтанка

Манна бовтанка – Одна з найпростіших у готуванні й найбільш універсальних насадок. Для готування однієї порції столову ложку (з гіркою) манної крупи заливаємо столовою ложкою води. Прикриваємо посудинку, у якій готовимо насадку, кришкою й даємо постояти близько години. Це необхідно для того, щоб манна крупа повністю вбрала воду й не змінювала надалі своєї консистенції.

бовтанка з манкиманная болтушкачто стосується води, застосовуваної для цієї операції, те отут я не цілком згодний зі своїми колегами, що затверджують, що воду краще брати ту, у якій передбачається ловити. По-перше, це має на увазі готування бовтанки безпосередньо на водоймі, що займає якийсь час, а хочеться швидше почати лов. На початку риболовлі будь-який рибалка квапиться, метушиться, у результаті отримана маса, що не настоявся до покладеного часу, протягом дня міняє свою вязкість, що може утруднити насадження на гачок. По-друге, у різних водоймах різна по складу вода, відповідно при однакових пропорціях манки й води у вас буде виходити різна консистенція насадки. Це, щоправда, неважко відразу й виправити, додавши в насадку або крупу (якщо бовтанка рідкувата), або воду (якщо вона, навпаки, густовата), але на це знов-таки вимагає часу. У домашніх умовах вода завжди та сама, а що стосується заходу водопровідної води, то мені здається, що людина встигнула в такому ступені забруднити навколишнє середовище, що ніякими смердючими домішками рибу вже не злякаєш. Усі відомі відходи людської діяльності й так постійно присутні в ріках і озерах

Однак, повернемося до наступного етапу готування бовтанки. Після закінчення години треба ретельно промісити ложкою манку, що настоявся, до однорідного грузлого стану. Готовність перевіряємо на розрив. Якщо бовтанка рветься після розтягання на 5-7 сантиметрів – вона готова. Отриману насадку дуже зручно пакувати, зберігати й використовувати в одноразових пластикових шприцах. Причому впаковані шприци можна зберігати в морозилці досить довго (більше місяця). Переваги такої тари очевидні: насадка завжди в зручнім упакуванні, не сохне на вітрі й сонце, не намокає, навіть якщо шприц упустити у воду, не бруднить руки й довго зберігається. Процес же насадження полягає в простім намотуванні тонкої ковбаски, що видавлюється зі шприца, бовтанки на цівку гачка. Жало при цьому можна не закривати – при забросе грудочка бовтанки сповзе по цівці й прикриє вістря гачка. Якщо на риболовлі ви використовували не всі заготовлені шприци, можна по приїзду додому покласти їх знову в морозилку до наступного разу. Треба тільки мати на увазі, що після повторної заморозок бовтанка стане небагато більш рідкої

Манна бовтанка навіть сама по собі, без усяких добавок, є дуже уловистою насадкою. Однак сучасна промисловість робить продукцію, яка дозволяє зробити насадку ще більш привабливої для риби. Мова йде про ароматизирующих добавках. Зараз їх можна знайти на будь-який смак, що суттєво полегшує життя рибалці (правда, ускладнюючи її рибі).

Для визначення найбільше ефективно працюючих у тих або інших умовах добавок, досить перед промішуванням бовтанки розділити тісто на кілька частин, у кожну з яких додати той або інший ароматизатор. Природно, що для кожного ароматизатора застосовується свій шприц. Найбільше часто застосовуваними нами ароматизаторами при виготовленні манної бовтанки є: ванілін, кориця (звичайні кондитерські), аніс (масло), дюшесовая або бананова фруктові есенції (ті самі, які додають у газовані напої або йогурти), конопельне масло, порошок какао та інші. При цьому не дуже важливо, у якому виді – рідина або порошок – додавати їх у насадку, головне – не переборщити. Рідини – одна крапля, порошку – на кінчику столового ножа. Цього цілком достатньо. А якщо ні, то можна не залучити, а, навпаки, віджахнути рибу, особливо велику й обережну. Правильно приготовлена манна бовтанка дуже добре тримається на гачку й витримує не одну поклевку.

Приваблива вона для риб сімейства коропових: уклейки, плотви, ляща, карася, коропа, головня, язя, і інших. Трапляються й поклевки окуня. Цікавою властивістю манної бовтанки є й те, що грудочка її, насаджений на гачок, я
вляє собою як би кулька підгодовування в мініатюрі. Від насадки потроху, у міру розмивання набряклого у воді крохмалю, відриваються невеликі крупинки й, оточені хмаринами апетитної каламуті, неспішно опускаються на дно ( при лові в стоячій воді) або несуться за течією ( при лові на плині). Ця властивість і робить манну бовтанку настільки привабливої для риби

Журнал «Діалоги про риболовлю»