МАСТЫРКА, ВОНА Ж МОНАСТЫРКА (частина перша)

МАСТЫРКА, ВОНА Ж МОНАСТЫРКА (частина перша)
Автор: Олександр Кудин www.rybolov.com.ua

РОЗКРИТА ТАЄМНИЦЯ ВЫДУБЕЦКИХ ЧЕНЦІВ!

Про київську мастырке, принаді відомої навіть у далекім зарубіжжі, століттями ходять легенди. І те, що цей винахід наше, київське, викликає в мені божевільну гордість! Так, я пишаюся своїми співвітчизниками, яких, на жаль, уже давно немає вживых.
Мої дослідження лавровских скрижалей свідчать, що вперше мастырку придума-чи й використовували в якості принади ченці Выдубецкого монастиря, більші, між іншим, майстри в галузі садівництва й рибальства. Згодом споконвічна назва принади (а, можливо, просто пісної каші) перетерпіло зміни. Раніше «мастырка» називалася «монастыркой». Але суть від цього не міняється
Легенди-Те про мастырке ходять, а от як її правильно приготувати знають лише вибрані. А більша частина тих рибалок, які, як їм здається, володіють секретом суперпринади, роблять її не зовсім правильно. І навіть мастырочные аси київського рибальського ринку, іменованого в народі «Бухара», методику готування мастырки знають не досконально й з_чуток. І нехай вони мене вибачать, але напередодні настання нового сезону я розкрию таємницю предків, таємницю, покриту мороком століть
Це, нам, жителям столиці, простіше простого підїхати на Бухару й придбати необхідну кількість насадки. А як бути братам по захопленню з інших регіонів? Де їм побрати чудо-насадку? Саме для вас, шановні колеги, ми даємо повну й вичерпну інформацію касаемо всіх секретів і нюансів правильного готування мастырки.
Але спочатку поговоримо про основні характеристики високоякісної насадки
Отже, вимога перше. Якщо ви здобуваєте мастырку на стихійному ринку, зверніть увагу на її цвіт і консистенцію. Принада повинна бути вязанням, але не твердої, і в жодному разі вона не повинна прилипати до пальців. У принаді не повинне бути плям і вкраплень не розвареного гороху й навіть ознак сирої манки
Вимога друге. Принада повинна мати яскраво виражений аромат вареного гороху, без яких-небудь добавок і отдушек, особливо заходу пригорелости. Для киян, щоб було більш зрозуміло як повинна виглядати гарна мастырка, можу порадити одне – якщо немає часу варити її самостійно – здобувайте мастырку на «Бухарі» тільки в Юри – там його знають усі й у його прилавка завжди коштує черга, або на Осокорках у Ліні, у торговельному комплексі «Рибальський мир». Ні в кого іншого більш-менш пристойної мастырки немає!.
Тепер про найголовніший – як правильно приготувати мастырку в домашніх умовах. Відразу прагну відзначити, що процес цей досить трудомісткий, і вимагає чимало терпіння. Необхідні складові, напевно, відомі всім – це горох і манка. Увага!!! Горох повинен бути жовтого або жовто-зеленого кольори, цільний або дроблений, але обовязково без шкурки (лущений) і дуже якісний
До манки предявляються ті ж вимоги. Переважніше крупу чиста, середньої величини, біла, без сторонніх домішок (сірі або чорні вкраплення).
Переходимо до технологій готування. Так, так саме до технологій, а не до одному варіанту. Процесів готування мастырки є трохи.
Першою справою поговоримо про традиційний спосіб виготовлення. Горох замочують у холод-ний воді (на 1ч. гороху – 2 або 2,5 ч. води). Є, що багато суттєво відрізняються друг від друга думок із приводу того, чи коштує додавати у воду харчову соду. Багато додають, щоб горох швидше розварювався, я ж ніколи цього не роблю. За двадцятилітню практику, я дійшов висновку, що корисно це тільки при варінні гороху. При лові ж, використовуючи дві різні модифікації, я неодноразово переконувався, що на насадку з додаванням соди риба бере чомусь гірше. Але якщо ви користуєтеся добавкою ароматизаторов, те уловистость обох варіантів зрівнюється. От так! Як говориться – століття живи, століття вчися!
Коли горох добре намокне ( через 5-6 годин) його поміщають у каструлю (обовязкова умова – тільки в алюмінієву, інакше буде пригоряти) і заливають холодною водою так, щоб вода покрила його не більше ніж на 2-2,5 див. Каструлю ставлять на середній вогонь. При кипінні підніматися піна, її в жодному разі не слід знімати. Досить зменшити вогонь до мінімуму й піна сама осяде. Справа в тому, що якщо зняти піну, мастырка втратить аромат, і вийти менш вязанням
Далі, знову ж, існує дві розхожі думки. Одні затверджують: щоб принада не прокисала й була більш уловистої, до гороху слід додати небагато солі й чайну ложку цукру. Інші додають тільки цукор, адже всім відомо, що до солодкого біла риба проявляє особливий інтерес. Я испро