Місця проживання щуки.

Місця проживання щуки

Щуки – затяті індивідуалісти. З раннього дитинства щурята намагаються триматися подалі друг від друга, мабуть, з міркувань власної безпеки. З віком своєкорисливі риси щучого характеру тільки збільшуються. Доросла риба, визначивши собі ділянку, ревно його опікує й без бою нікому не уступає. Така поведінка властива всім хижакам, і щука не є виключенням із загального правила. Величина її мисливських угідь залежить в основному від кормности водойми. Якщо їжі вдосталь, якщо видобуток сама так і норовить потрапити в пащу, середній щуці вистачить і десяти кубометрів акваторії. Коли ж корму мало, між хижачками виникають розбіжності й тертя, що нерідко закінчуються загибеллю однієї із суперниць. Як правило, перемагає та, у якої впасти ширше. Загалом, знайома картина

Ці риби поєднуються в групи лише по нестаткові або при гострій потребі. Справа в тому, що щуки – риби холодолюбивые. Найкраще вони себе почувають при температурі води від 8° С до 16-18° С, і при цьому вони найбільш активні й життєрадісні. А коли вода прогрівається до 22-24° С, ним стає не по собі, і вони переміщаються в місця більш прохолодні: до ключів, джерел або в глибокі ями. Там, де місць таких небагато, а бажаючих прохладиться предосить, іноді спостерігаються значні скупчення різновікових щук. При цьому все риби не дуже активні й близьке сусідство родичів переносять зі зразковою терпимістю. Періодично те одна, те інша, те відразу трохи щук відправляються підкріпитися, але після полювання все вертаються назад до прохолодних струменів. Розпадаються літні зграї або до осені, або при тривалім похолоданні

У деяких водоймах, звичайно у великих ріках і водоймищах, щуки збиваються в зграї й узимку. Але до цього їх примушує риба, що зібрався в косяки. Нема рації плавати по порожній водоймі, набагато удобней перебувати поруч скормом.

У самому кінці зими або в перші дні весни, коли під пухкий лід спрямовуються поки ще боязкі струмки поталої води, щуки знову збираються в зграї. Забувши про нетерпимість і особистої ворожості, вони пліч-о-пліч скитаются по водоймі, підшукуючи підходящі для нересту місця. При цьому хижаки інтенсивно годуються, нагулюючи ікру й молоки. Особливо багато їдять у цей час великі самки – без рясного харчування не дозріє на термін ікра

Коли лід повністю стане й у заплаву заюшать весняні води, щуки спрямовуються на розливи. Тут, на залитих лугах, у покритих водою ярах і ямах, у заплавних озерах і болотах, і відбувається таїнство продовження роду
Нерест щуки

До нерестовищ щуки підходять уночі, а з першими проблисками зорі приступають до нересту. Найбільш активний нерест буває опівдні, до вечора риби утомлюються й усю ніч відпочивають у заплаві поблизу від нерестовищ. Ранком нерест відновляється з нової силоміць.

Нерестяться вони групами, що полягають із однієї великої икрянки й декількох дрібних самців. Але буває, що на невеликий по площі ділянка випливає відразу кілька самок і пари десятків самців. В окремі роки, заждавшись Повіддя, косяки щук буквально вповзають по низькій воді в заплавні озера

Отут вони дружно нерестяться, але якщо вода залишається низкою, уся ікра й більшість виробників гинуть

Звичайно одна самка метає ікру день-два, але нерест усієї популяції може розтягтися й на місяць. Усе залежить від погоди й інтенсивності паводка. Під час ікрометання щуки не харчуються, хіба що самці, розпалені шлюбними грищами, кидаються на будь-який сторонній предмет, будь-те плавунец, рибка або блешня. Іноді, піддавшись загальному ажіотажу, на нерестовища попадають молод щуки, що не дозріли. Вони поводяться дуже активно, жадібно накидаються на блешні, схоплюють живців і навіть хробаків. Очевидно, саме тому багато рибалок затверджують, що щуки непогано ловляться й під час нересту

Після нересту, небагато передихнувши, хижаки залишають нерестовища. Але так буває не завжди. Коли вода висока й у заплаву для нересту заходять косяки плотви або карасі, щуки, укрившись у найглибших місцях, починають бенкетувати. Жор триває доти, поки вода не піє на спад. Учуяв негарне, хижаки спрямовуються в ріку або в найближче озеро, де продовжують жирувати доти, поки не спаде паводок, а ріка не ввійде в русло. Поступово інтенсивність жора знижується, а в середині літа щуки стають млявими й на полювання виходять час від часу, звичайно або раннім ранком, або під вечір

Сплески активності в цей час спостерігаються під час похолодань, при затяжній негоді, а в деяких місцях і під час гроз. При

Дата: 25 Июл 2011 | Категории: Ловля хищника
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архивы

Лучшее видео: