Морська риба – звичайна або смугаста зубатка

Дня через два після полювання на сайду й пікшу капітан зайшов до нас із Антоном Антоновичем у готель і сказав:
- Мені на острів треба. Годин пять там буду. Якщо прагнете, заберу ссобой.
конечно, ми обрадувалися, а він додав:
- Спробуйте зубатку ловити — дуже гарна риба. Острів виглядав мрачпо й незвичайно: з води стирчав величезний, зовсім голий валун. Видалося, море от-от заллє його. Катер до чогось причалив, потім з його борту спустили «казанку». У неї нас сіло троє: я, Антон Антонович і моторист Сашко. Побрали курс на північ

мы з Антоном Антоновичем ловили спінінгом, на кінці волосіней привязали більші й важкі блешні світлого цвіту. Опускали їх прямо в борту. Сашко ловив трохи іншою снастю: він привязав до волосіні великий гачок, а вище його зміцнив важке грузило. Насаживал він мясо черепашок. Виявляється, зубатка клює на нього більш охоче, ніж на рибу

наши блешні довго бовталися десь на глибині більш 70 м, так нікого й не спокусивши. Потім Сашко підсік тріску, Антон Антонович — пікшу, а я майже одночасно — камбалу. Клювання тривало недовго, і ми знову стали нудьгувати. Але от приятель начебто видавив із себе:
- Щось важке!

удилище в нього сильно гнулося, кілька раз йому доводилося здавати лісочку. Нарешті, близько човна зявилася величезна риба. Подбагрив за «підборіддя», я на превелику силу перевалив її через борт
- Зубатка! – викликнув Сашко
- Видать, розумна, — посміхаючись сказав Антон Антонович.- Геть яке чоло-те в неї
действительно, голова в зубатки лобата. Інша частина тіла риби схожа між минем і змееголовом.

в середні століття існували поверия, начебто пні збираються в тому районі моря, де відбудеться аварія корабля, щоб нападати на людей. У дійсне зубатка пускає в хід ікла не часто, звичайно вона вживає їх дли іншої мети, — щоб відірвати від дна молюсків, раковини яких вона дробить або розгризає зубами, що сидять на піднебінні й нижньої щелепи

окраска її буро-коричнева, поперек тіла багато темних смуг, а на спинному плавці, як би продовження їх, виділяються плями. Ця зубатка так і називається — смугаста або звичайна. Водиться вона тільки в Баренцевом море, часом досягає ваги 10 кг, а довжини значно більше 1 м. Живе на невеликій глибині, особливо влітку, коли підходить кберегам.

другая зубатка Баренцева моря називається плямистої. Вона буває більшої ваги, пофарбована в жовтуваті й коричневі тони. Ще одна зубатка називається синьої або вдовицею. У неї трохи інше фарбування — однотонна, ліловий^-таячи. Усі її тіло покрите дрібними плямами. Рибалкам вона майже ніколи не попадається, тому що живе на великій глибині. У Білім морі водиться своя зубатка — біломорська. Магаданські вудильники ловлять далекосхідну зубатку, тут називають її собакою-рибою. Вона живе на дрібних місцях прибережної зони, серед каменів і водоростей, тут хижачка коштує увесь час, поки нот льоду. Магаданцы ловлять її донками тільки влітку із човнів і пірсів у бухтах Нагаева, Веселої й Гертнера на шматки свіжої риби. Зрідка далекосхідна зубатка попадається спінінгістам на блисну

у всіх видів зубаток досить смачне мясо, а шкіра така міцна, що з неї роблять дамські сумочки й туфлі.