Мультипликаторные котушки

ПОЇХАЛИ

У нас у Росії набагато частіше в ході класичні мультиплікатори середнього класу потужності – це може бути Ambassadeur з індексом від 4600 до 6600, Calcutta 250 або 400, D.A.M. Quick LC 2000 і т.п., а також усілякі «мильниці». І отут уже сліпа впевненість у необмеженому потенціалі вашого мультиплікатора здатна стати для нього фатальний.
Досить характерно, що в сервіс-майстерню по техобслуговуванню й ремонту снастей нерідко звертаються власники недорогих «мильниць» зі скаргами на скрип, що зявився раптом, і скрегіт: чи те пісок потрапив, чи то змащення спрацювалося. І всі побажання зводяться до прочищення й заміні змащення. Однак «розкриття» показує повну зношеність основної передатної пари – аж до поламаних зубів…
Легені «мильниці» середнього цінового класу можуть працювати довго й без дорікань, якщо їх не «насилувати» невиправдано міцною плетінкою, а у всіх подібних випадках ця вимога повністю ігнорувалася, і мультиплікатора не завжди вистачало на сезон.
«Мильниці» більш дорогі (наприклад, серії Team Daiwa) більш довговічні, оскільки й матеріал шестірень більш зносостійкий, і кінематична схема, як правило, несе в собі додаткові елементи захисту від перевантажень. При цьому саме значення реального тягового зусилля в них, як і у відносно дешевих, невелике.
Цей параметр у явному виді фігурує в деяких ( на жаль, у далеко не всіх) фірмових каталогах. Якщо в одному каталозі одночасно представлені й мультипликаторные, і безынерционные котушки, немає необхідності порівнювати їхню тягу експериментально – досить звірити цифри у відповідних колонках. Виявляється, що для котушок однакової лесоемкости різниця в тяговім зусиллі «мульта» і «мясорубки» іноді взагалі отсутствует, а найчастіше становить 20-25 %. Інша справа, що в мультиплікаторові зєднання шестірень із паралельними осями вже саме по собі надійніше й забезпечує певен передачу прикладеного зусилля від провідної шестірні до веденої, тоді як прийняті в безынерционных котушках варіанти косих передач більш болісно реагують на наявність люфтів взагалі й «бовтанку» в «голові» особливо.
Ще одна істотна відмінність цих типів котушок – різна швидкість підмотування. Якщо ви поберете безынерционную котушку й мультиплікатор однакової лесоемкости, то при повністю заповненій шпулі вони будуть вибирати за один оборот у середньому відповідно 70-80 і 50-55 див лісочки. Після далекого заброса ( на початку підмотування) ці цифри зменшуються до 60-65 і 35-40 див. Різниця може виявитися ще більшої, якщо на мультиплікаторові використовується більш товста волосінь, що, слід сказати, дуже характерно.
Мала швидкість підмотування, природно, дає більшу тягу, однак на практиці дуже часто вибір між тягою й швидкістю доводиться робити на користь швидкості. Це в першу чергу стосується берегового лову з далеким забросом на невеликих глибинах – тут тільки швидкохідна котушка здатна забезпечити необхідну швидкість для повноцінної джиговой проводки.
Глибинний лов із човна, навпаки, зовсім не вимагає високої швидкості підмотування. Чим ближче підводить принада, тем повільніше подматывается лісочка. Тому в човні мультиплікатор буде більш доречний, чому в береговому лові.
Урахуйте ще різницю в техніку заброса. Мультиплікатор – це все-таки котушка інерційна, і для розкручування його барабана потрібно трохи більша амплітуда змаху. Тому з «мультом» складніше працювати в стиснутих умовах, і якщо в невеликому човні прийде ловити втрьох, те з мультиплікатором ви випробуєте масу незручностей, як і при береговому лові по високій воді, коли нормальному замаху сильно заважають підтоплені кущі, в оточенні яких доводиться стояти.
Очевидна перевага мультиплікатора – більш висока чутливість. Вона обумовлена тим, що минаюча через лесоукладыватель лісочка не має при підмотуванні (і при її зупинках) різкого перегину, тоді як на безынерционке вона, минаючи ролик, відхиляється приблизно на 90 градусів, для джиг-спінінга сама ця відмінність не відіграє вирішальної ролі – по тій же причині, коли мова йшла про «мясорубках»: під час зупинки підмотування котушка як би вимикається із гри, оскільки ми знімаємо в цей момент пальці с рукоятки, а торкання принадою дна й поклевку відчуваємо іншою рукою або бачимо по волосіні.
Коли на додаток до класичних мультиплікаторів зявилися «мильниці», у збільшенні чутливості бейткастинговой снасті був зроблений істотний крок уперед. Низкопрофильная котушка разом з вудлищем зручно укладається в долоню, і рибалка через її корпус отчетливее сприймає всі нюанси проводки. У ле
гкому класі, де відчуття від ведення принади слабкіше, «мильниця» проявляє себе краще класичного «мульта».
Загальна більш висока чутливість спінінга з мультиплікатором досягається й особливим способом проводки. Амплітуда руху лісочки поблизу котушки дуже невелика – вона визначається шириною барабана, тому відразу ж після зупинки підмотування лісочку захоплюють більшим і вказівним пальцями лівої руки й уже по тактильних відчуттях «зчитують» корисну інформацію. При лові з безынерционной котушкою щось подібне проробити складніше – адже лісочка на підході до неї робить більш розгонисте й до того ж двомірний рух. Для методу проводки » між пальцями» зручніше мультиплікатори без лесоукладывателя (деякі «мульты» випускаються у двох модифікаціях – з лесоукладывателем і без). Його відсутність зобовязує постійно направляти лісочку пальцями. Перший час це дається не без праці, зате потім звикаєш, а безперервний контакт із волосінню помітно загострює відчуття.
Ще одна важлива гідність «мульта» без лесоукладывателя – більша дальність помітна. Рекордні по дальності забросы – це прерогатива саме таких мультиплікаторів.
И, нарешті, відсутність лесоукладывателя продляє життя волосіні. Це найбільше відчутно при лові в мороз, коли лесоукладыватель (особливо той, що відключається при забросе) з намерзлим на нього льодом дряпає мононитка й куйовдить плетінку.
Якщо ви маєте намір всерйоз освоїти джиговую ловлю з мультиплікаторами у всіх реальних ситуаціях, то вам їх буде потрібно як мінімум два. Для важких джигов буде гарний класичний «мульт» середнього розміру типу «Амбассадора-5500″, для легенів – «мильниця» з асортиментів «Риоби», «Шимано» або «Дайвы», що дозволяє кидати принади в кілька грамів вагою.
Тим, хто ніколи не ловив ні з мультиплікатором, ні хоча б з «Невської» котушкою, бажане почати із класичної моделі з відцентровими гальмами, що відключаються, по-друге, по можливості, перший час поупражняться не з новим мультиплікатором, а з тим, що вже був хоча б полсезона в регулярній роботі.
Останнє побажання може викликати здивування, тому прокоментую спочатку його. Якщо безынерционка, як правило, споконвічно перебуває у своїй найкращій формі, то мультиплікатор повинен пройти певний період обкатування. Справа в тому, що різні його деталі працюють у суттєво різних режимах (швидкості обертання його елементів відрізняються на кілька порядків і доходять до 500 оборотів у секунду). По закінченні періоду обкатування механізм притирається, і забросы даються легше. Тому серед фахівців «розкатаний» мультиплікатор цінується вище, чим точно такий же, але абсолютно новий. За умови, звичайно, що під час обкатування його не «годували» піском і не навантажували канатоподобной плетінкою, на якій впору тягти з болота бегемота…
Кожний мультиплікатор вимагає «індивідуального» підходу. Обкатування «Амбассадора» порию розтягується на сезон і більш. Що відключа_ відцентров грузики (вони звичайно бува або чотир, або шіст) переважніше дв, що неотключаемых, которыми снабжены большинство «Амбассадоров Це слід прийняти до відома насамперед тим, хто робить тільки перші кроки в лові з мультиплікатором, а також тим, хто має намір користуватися самими різними по своїй вазі й аеродинаміці принадами. Що відключаються грузики (на таких моделях, як Quantum Tour Edition, Shimano Calcutta, Penn International 965, D.A.M. Quick LC і ін.) – дуже зручна підмога в освоєнні заброса. Починаючи із чотирьох включені грузиков, відключають їх по одному, принада летить усе далі й далі.
У більшості мультиплікаторів відцентрова система гальмування виконана у вигляді радіальних стрижнів, по яких ходять відцентрові грузики. Щоб їх включити або виключити, треба зняти бічну кришку й перевести грузики до клацання в далеку від осі обертання або в близьку до неї позицію відповідно. Більш зручної в обігу мені представляється відцентрова гальмівна система, застосовувана в Perm International 965, але, мабуть, усіх переплюнули японці зі своєю системою Flying Arm, реалізованої в нових мультиплікаторах Ryobi. І головне тут навіть не в тому, що сама конструкція гальмуючих грузиков принципово відрізняється від усіх колишніх варіантів аналогічних систем, а в тому, що система регулювання виведена назовні. Немає необхідності відгвинчувати бічну кришку – рівень відцентрового гальмування встановлюється також, як регулюється магнітне гальмо на «мильницях».
Краще відцентрове гальмо магнітному, а якщо вже головний недолік колишніх відцентрових гальмівних систем (мала оперативність регулювання) усунутий, то тим бі