Особливості лову ляща в озерах

Рибалками давно помічене, що довгострокова поведінка риб за висить від пори року, від сили плину у водоймі, від кормової бази, від розміру самої риби й від пресингу з боку рибалок.

Поведінка струмкової форелі й озерної дуже різні, також як відмінна поведінка коропа від поведінки сазана. Прикладів можна привести безліч. Те ж саме можна сказати й про поведінку такої риби як лящ. Часто вважають, що відмінні звички ляща, що живе в ріках, від звичок цієї риби, що живе в стоячій воді

Я б уточнив цей висновок. Лов ляща навіть у водоймищах досить відмінна від лову цієї риби в озерах, особливо, якщо озеро невелике. Сьогодні мова йтиме саме про особливості лову ляща в невеликі озерах

Це досить цікава тема, оскільки для більшості рибалок піймати великого ляща в невеликім озері завдання привабливе, але важко здійсненна. Найчастіше рибалки навіть не підозрюють про присутність цієї риби в знайомім озері. На відміну від річкового ляща або «водохранилищного», озерний не «плавиться», не «чмокає» у траві, підглядіти його «тертку» у нерестовий період не вдається. В озері лящ дуже обережний, але при певній наполегливості, і головне, цілеспрямованості його можна виявити й успішно ловитися

Виявити присутність ляща в озері досить просто. На зорях, особливо на вечернею, під час лову в крайки трави, а ще краще очерету, досить імовірне піймання невеликого подлещика. Якщо така подія відбулася, то ця пряма вказівка на присутність у даній водоймі й лящів. Тоді має сенс їх шукатися

По-перше, про вибір перспективного місця. У невеликих озерах глибина рідко досягає 5-6 метрів. Найбільше часто ми зустрічаємося з випадками, коли середня глибина становить півтора-два метри, а в ямах – чотири-пять. Саме такі водойми найбільш сприятливі для озмноження й росту великих лящів. Особисто я вважаю, що саме при таких глибинах лящі виростають до своїх максимальних розмірів. Чому так уважаю? Винятково на підставі власної практики й аналізу розповідей інших рибалок

Я особисто припускаю, що в таких водоймах створюється як оптимальна кормова база, так і гарні умови для нересту. Кормова база водойми для ляща визначається біомасою бентосу, тобто мотиля, а також личинок комах, хробаків і ракоподібн, що живуть у водній рослинності. Із цього погляду, чим більше рослинності, тем краще. З іншого боку, достаток рослинності створює й умови для гарного нересту ляща. Тут також потрібно враховувати й те, що, на відміну від водоймищ, в озерах рівень води не зарегульований і ікра на мілководдя звичайно виживає

Однак, якщо озеро заростає практично по всій своїй акваторії, як у карасино-ротановых водоймах, лящеві практично ніде зимувати. У такій водоймі він просто не знайде місця з більш-менш підходящими умовами нормального подиху в зимовий час. Основна маса водяних рослин простирається до глибини два метри, а мотиль звичайно живе на глибинах до пяти метрів. Саме тому, уважаю, що максимальна глибина озера повинна становити хоча б метра чотири. Тоді в мілководній зоні лящ буде відгодовуватися, а в глибоководній – відстоюватися, але й харчуватися теж.

Виходячи з даних передумов, як я вважаю, і слід шукати перспективне місце лову

Місця для лову в озері будь-якого виду риб можна розділити на кілька ділянок

Ділянка прибережної зони, у якім дно від самого берега дуже порожнього знижується. Якщо дно не глинисте, то практично вся ця ділянка заростає. Такі місця люблять лин, карась, дрібна плотва. Лящ сюди заходить тільки перед і під час нересту. Так, наприклад, під час лову лина в середині червня попутно майже завжди попадаються парочка гарних лящів на ту ж снасть і принаду. Але зараз шукати його в заростях трави немає змісту

Іншої характерною частиною будь-якого озера є найбільш глибоке місце й прилежащий до нього ділянка. Яма може бути як у берега, що зустрічається рідко, або десь поблизу геометричного русла. Верхня брівка ями є найбільш перспективним місцем пошуку ляща. Справа ускладнюється тільки тим, що звичайно ловити тут рибу досить технічно складно. Складності визначаються не тільки тим, що потрібно дуже добре володіти такими способами лову як «матч», «болонез» і «пикер», але й уміти точно прикормити крапку лову й точно знати час виходу ляща кприкормке.

Спроби використання човна ніколи не приводять до позитивного результату. Це б мені хотілося підкреслити особливо. Великий лящ настільки добре почуває наявність на воді будь-якого стороннього предмета, що спроби ловити із човна або в забродку заздалегідь приречені
на невдачу

Між прибережної «рослинної» зоною і ямою розташовується «полив». Тут імовірно виявити ляща в якийсь певний годинник доби, але тільки якщо вдасться знайти місця жирування. Такими місцями майже завжди є ділянки з мотилем. До речі, отут оголошується ще один спосіб пошуку місць лову ляща. Якщо ви проживаєте поблизу озера й миєте мотиля взимку для власних потреб, то зауважуйте найбільше «мотылевые» місця, тут найбільше ймовірно знайти рибу й улітку.

На поливах ловити ефективно матчем і пикером.

Таким чином, виходить, що піймати великого ляща в озері влітку, після нересту, найбільше ймовірно такими досить технічно складними снастями. Але, по-перше, не такі це складні способи лову, як видасться більшості рибалок. Зараз підібрати надійне матчеве вудлище довжиною 4-4,3 м у межах 1500 руб. не так уже й складно, надійна котушка обійдеться приблизно в ті ж гроші. Більш дешевий варіант снасті може вийти з ладу після пятого заброса або після піймання першої ж риби. Якщо снасть підібрана більш-менш правильно, освоїти спосіб лову з ковзним поплавцем не сутужніше, чим заброс спінінгом принади масою 10-20 г. Головне – не оснащувати снасть волосінню, розрахованої на сома, і поплавцем, придатним хіба що для лову акул, як це відмінно було продемонстровано у фільмі вісімдесятих за назвою «Щелепи».

Як не дивно, але використання пикера, не дивлячись на свою більш просту конструкцію, зажадає більшої ретельності й може принести більше розчарувань

Під ловом на пикер я в цьому випадку маю на увазі лов донною снастю, що полягає з волосіні, грузила-годівниці, гачка й спеціального вудлища з котушкою. Котушка використовується така ж як і в матчі. Уся заковика вудилище.

Під пикерным вудлищем прийнято розуміти вудлище із пропускними кільцями довжиною від 2,1 до 3 метрів. Конструкція вудлища, у більшості випадків, розраховується так, щоб потужність вудлища було достатнє для заброса оснащення загальною масою (з підгодовуванням у годівниці, якщо вона присутня) до 40-60 г. Головною відмінною рисою такого вудлища є мякий кінчик. Цей кінчик подовжує кінцеве верхнє коліно вудлища. У комплекті може бути два-чотири такі змінні кінчики різної твердості, але однакової довжини, хоча звичайно досить усього двох змінних кінчиків. Прямо як у гольфі. Для «великого» гольфа потрібно півтора десятка ключок, а для «двірського» – усього пять, а в найпростішому варіанті – усього одна

Отож, поширена думка про те, що причиною невдач є неправильно підібраний по твердості кінчик, не вірно. Причиною того, що рибалка не зауважує поклевок, є саме вудлище. Я не один раз чув розповіді про те, як знайомі рибалки, правильно сконструювавши оснащення, побравши «правильну» підгодовування й принаду, протягом дня періодично витягали з води порожні гачки, але поклевок не спостерігали. Причина невдач дуже проста. Справа в тому, що коли використовується дешеве вудлище зі склопластику під час поклевки воно починає працювати як продовження кінчика-сигналізатора й вигин від сигналізатора перерозподіляється у вигин усього вудлища. Для того щоб поклевка великого й обережного ляща добре візуально спостерігалася, потрібне застосування твердого класного углепластикового вудлища мінімальної довжини, наприклад, 2,4 м. Мінімальна довжина визначається лише довжиною оснащення. Тверде вудлище сприймає частина навантаження під час поклевки, але не гнеться, гнеться тільки кінчик-сигналізатор і, як наслідок, поклевка стає добре видимою

При лові на видаленні від берега що матчем, що пикером надто важливо не тільки «намацати» крапку, у яку лящ виходить годуватися, не тільки навчитися абсолютно точно в неї попадати, але й навчитися дуже точно прикормлювати

Визнаним прийманням пригодовування на більших дистанціях є пригодовування за допомогою рогаток. Хоча саме при лові в озерах є можливість слукавить і прикормити обране місце лову із човна, поставивши при цьому на підгодовуванні буй. Пригодовування із човна відкриває можливість для приваживания, але про це в наступний раз

Минулого разу ми зупинилися на приваживании й пригодовуванні ляща під час лову возерах.

Отож, тут є два варіанти. У тому випадку, якщо у вас досить досвіду, ви маєте у своєму арсеналі не тільки гарні снасті й навички лову, але й досвід швидкого визначення найбільш імовірного місця й часу виходу ляща на годівлю, то підгодовування, безумовно, допоможе й буде зовсім необхідна. Підгодовування повинна бути універсальної, перевіреної й ефективної. І ви вмієте нею кор

Дата: 09 Июл 2011 | Категории: наживка для пресноводных рыб
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Архивы

Лучшее видео: