Ради починаючому карпятнику. Частина 3
У попередніх статтях даного циклу ми обговорили аспекти вибору снастей для спортивного лову коропа й розглянули один з головних варіантів оснащення коропового вудлища. Тепер я прагну ретельно зупинитися на засобах доставки прикорми до крапки лову, застосовуваних сучасними карпятниками.
Частина3.
Підгодовування без сумніву вважається одним з найважливіших компонентів рибного лову. Відповідно від того, як правильно обрані засоби й способи для її доставки в підходящу крапку водойми також багато в чому залежить успіх риболовлі
У короповому лові вимоги до пристосувань для пригодовування особливо тверді в силу двох причин. Перша полягає в тому, що найчастіше доводиться ловити на значнім видаленні від берега, тому обрані засоби повинні забезпечувати можливість закинути підгодовування на відстань до ста метрів (а іноді й більш). Друга причина випливає з особливостей самого обєкта лову – коропа. Короп – риба велика й досить ненажерлива, тому щоб удержати його в зоні лову часом доводиться використовувати дуже більші обсяги підгодовування, непорівнянні із застосовуваними при лові будь-яких інших видів риби.
Далі розглянемо можливі варіанти доставки підгодовування до крапки лову, їх гідності й недоліки, а також необхідне для цього встаткування.
Найпростіший спосіб доставити підгодовування в потрібну крапку водойми – це завезти її за допомогою човна. До безсумнівних гідностей цього способу слід віднести можливість за один раз закинути практично будь-яку розумну кількість підгодовування, відносну безшумність, високу точність ( при наявності орієнтира). А до недоліків цього варіанта слід віднести необхідність мати в наявності човен (а це й додатковий обсяг і вага вантажу, і додаткова праця по надуванню, здуванні, просушуванні й укладанню човна). Крім того, на багатьох водоймах ( як і практично на всіх змаганнях) користуватися човном заборонене.
Наступний досить екзотичний спосіб доставки підгодовування – спеціальний радіокерований кораблик. Гідності практично як у човна, при набагато менших габаритах, але ціна як у старих жигулів. Також як і човна, кораблики заборонено застосовувати на більшості змагань по лову коропа.
На мій погляд, кораблики й човна не є спортивними способами доставки підгодовування й виправдати їхнє використання можна лише в тому випадку, коли ніякий інший спосіб не застосуємо через занадто велику далекість місця лову від берега.
Одним з найбільше часто використовуваних і далекобійних засобів пригодовування є спеціальні вудлища з більшим тестом, що дозволяють закидати вантаж вагою 200 грамів і більш. Такі вудлища прийнято називати сподовыми або сподами ( від їхньої англійської назви spod rod). На їхніх бланках на відміну від вудлищ, призначених для лову, виробник досить часто не вказує тест, обмежуючись написом «Spod».
Вибирати сподовое вудлище випливає з особливою старанністю, оскільки «працювати» їм іноді доводиться по годині й більш без перерви. Якщо при цьому кожний заброс ви будете виконувати на межі своїх фізичних можливостей, не одержуючи допомоги від бланка вудлища, риболовля для вас закінчиться дуже швидко.
Прикормлювати сподовыми вудлищами можна двома способами: за допомогою годівниці-ракети й з використанням спеціальної пращі. Останній спосіб особливо популярний через свою дуже високу продуктивність.
Зупинимося на цих пристосуваннях більш докладно.
Годівниці-Ракети являють собою спеціальні ємності аеродинамічної форми, як правило пластмаси, що виготовляються з міцних видів, оснащні стабілізаторами для додання їм стійкості в польоті. Носова частина цих годівниць виконується з матеріалу з високою плавучістю, завдяки чому приводнившись, ракета перевертається носовою частиною нагору, а її вміст висипає у воду. Годівниці-Ракети можуть мати різну місткість, форму й конструкцію. Вони дозволяють закинути за один раз двісті й більш грамів підгодовування на відстань, що перевищує сто метрів ( при використанні вудлища, котушки й ракети належної якості й у вмілих рука