Ради починаючому карпятнику. Частина 6

Однієї з тем, що викликають самі палкі суперечки в середовищі карпятников, безсумнівно є далекий заброс. Одні рибалки постійно вигострюють майстерність, домагаючись росту дальності власних забросов, і пишаються своїми успіхами, інші напроти, доводять усім навколо (і насамперед собі), що, мол, ми займаємося не кастингом, а рибним ловом, необхідність виконання далеких забросов виникає тільки на змаганнях, а на звичайній риболовлі вони не потрібні.

Частина 6.
Я категорично не згодний з таким твердженням. По-перше, на широких водоймах часто перспективні для лову крапки перебувають на значнім видаленні від берега. По-друге, нерідко успіх може принести заброс оснащення практично впритул до очеретів протилежного берега, який може перебувати досить далеко. По-третє, на жаль, далеко не всі рибалки дотримуються правил гарного тону, що виражається в гучній поведінці на березі. Якщо вам попадуться саме такі сусіди, риба напевно відійде на значну відстань від берега, і успіх лову багато в чому буде визначатися вашою здатністю докинути оснащення й підгодовування до риби. Тому я вважаю, що технічні й фізичні можливості карпятника (, що навіть не є спортсменом) повинні дозволяти йому виконувати далекі забросы оснащення й підгодовування.

Разом з тим слід віддавати собі звіт у тому, що далекий заброс не є панацеєю й освоїти тільки його недостатньо для того, щоб стати успішним карпятником. Це лише один і далеко не найважливіший елемент арсеналу необхідних знань і навичок. Набагато важливіше освоїти роботу з маркерним вудлищем, стратегічні й тактичні основи пригодовування, навчитися виготовляти оснащення й правильно їх застосовувати й тільки потім можна зосередитися на освоєнні приймань далекого заброса.

Який заброс уважати далеким? Напевно, у кожного рибалки свої критерії: хтось уважає далекими дистанції від 140-ка метрів, а для когось заброс на 100 метрів представляється недосяжним рубежем. Оскільки цей цикл статей призначений для починаючих рибалок, будемо вважати далеким заброс на дистанцію понад ста метрів.

Для початку давайте поговоримо про фізичні аспекти заброса. З погляду фізики найбільше близько до польоту оснащення підходять формули, що описують рух тіла, кинутого під кутом до обрію.

Фото 1.

Якщо не брати до уваги опір повітря й тертя, формула дальності заброса дозволяє легко розрахувати, що для того, щоб оснащення полетіло на 100 метрів, їй потрібно додати початкову швидкість 113 км/година ( з урахуванням опору повітря й тертя необхідне значення початкової швидкості суттєво зросте).

При цьому максимальна висота підйому оснащення буде рівна приблизно 25 метрів, а тривалість її польоту складе близько 4.5 секунд.

Тепер докладно розглянемо всі фактори, що впливають на дальність польоту оснащення, і оцінимо ступінь їх впливу.

Початкова швидкість польоту оснащення – основна величина, головним чином визначальна дальність заброса. Оскільки дальність залежить від квадрата початкової швидкості, дворазове збільшення швидкості дозволить збільшити дальність заброса в чотири рази ( без обліку опору повітря й тертя). Разом з тим сила опору повітря також пропорційна квадрату швидкості оснащення, тому дійсний приріст дальності заброса буде трохи менше розрахункового. У такий спосіб у процесі заброса слід прагнути додати оснащенню як можна більшу початкову швидкість.

Кут вильоту грузила – величина, що теоретично впливає на кінцеву дальність заброса в невисокому ступені. З погляду механіки оптимальним є кут 45. Наведена вище формула дозволяє легко підрахувати, що відхилення від оптимального кута вильоту грузила в межах ±5 приводить до зниження дальності заброса на 2%, а в межах ±10 – на 6%.

На практиці все обстоит трохи інакше. Формули класичної механіки в цьому випадку не працюють належним чином, оскільки не враховують особливостей будови костей і мязової структури людського тіла, у силу яких максимальна швидкість викиду досягається при кутах, трохи менших 45°. Ефективність техніки виконання силових вправ значною мірою залежить від величини кутів у суглобах. При оптимальних суглобних кутах сила тяги мязів використовується найбільше повно, що дозволяє додати снаряду найбільшу початкову швидкість. А швидкість вильоту, як раніше відзначалося, є в
изначальним чинником дальності кидка. Тому вплив кута вильоту снаряда на дальність його польоту багаторазово зростає щодо розрахованого по формулах класичної механіки. Зі спортивної літератури відомо, що оптимальний кут вильоту практично всіх снарядів становить 30°- 40°. Опублікованих результатів фундаментальних досліджень біомеханіки заброса оснащення за допомогою вудлища виявити не вдалося, проте, певна подібність техніки заброса оснащення й техніки виконання інших метальних вправ дає підставу припустити, що оптимальний кут вильоту грузила також перебуває в межах 30°-40°.

Опір повітря – визначаться формою й розміром не тільки грузила, а й усього оснащення (включаючи насадку), а також конструкцією оснащення й товщиною лісочки. За інших рівних умов максимальну дальність польоту забезпечує застосування грузила аеродинамічної форми із центром ваги, зміщеним до передньої частини. Звичайно в назві моделей таких грузил присутні слова distance або casting

Фото 2.

Для стабільної поведінки грузила в польоті ( меншого опору, що є заставою не тільки, повітря, але й точності заброса) важливо, щоб центр ваги грузила перебував на його геометричній осі, що не завжди дотримується в дешевих грузил сумнівної якості. Тому якщо буде потреба виконання заброса на максимально можливу дистанцію краще користуватися високоякісними грузилами виробництва однієї з авторитетних фірм-виготовлювачів коропових снастей. З погляду конструкції оснащення найбільшу дальність заброса забезпечує монтаж «вертоліт»

Фото 3.

трохи уступає йому монтаж з безпечною кліпсою

Фото 4.

а оснащення із грузилом инлайн має найгірші польотні якості.

Розмір бойла й довжина повідця також впливають на дальність заброса. Тому в екстремальних випадках доводиться застосовувати одиночний бойл діаметром 10-12 мм на короткому повідці й відмовлятися від використання PVA стиков і стрингерів.

Чому тонше лісочка, тем меншою парусністю вона має, що також сприятливо позначається на дальності заброса (особливо при наявності бічного вітру).

Тертя – негативний фактор, що суттєво знижує дальність заброса. У процесі заброса виникає кілька джерел тертя.

Межвитковое тертя – тертя між