Ради починаючому карпятнику. Частина 7

У попередніх статтях даного циклу ми розібрали практично всі складові, необхідні для піймання коропа. Тепер поговоримо про дії, які потрібно почати після того, як довгоочікувана поклевка зрештою відбулася, а також про деяких елементах, що раніше не розглядалися нами, екіпірування карпятника.

Частина 7.
Отже, ви чуєте трель сигналізатора, котушка обертається з характерним звуком відпущеного фрикціона, віддаючи лісочку комусь великому й сильн, що спокусився вашої наживкою. Що потрібно зробити насамперед? Заспокоїтися й не робити необачних дій. Не варто бігти до вудлища сломя голову, ризикуючи одержати травму, налетівши на яку-небудь перешкоду, або знести по дорозі столик з розкладеними на ньому рибальськими приналежностями (які потім прийде збирати дуже довго).

Якщо риба активно змотує волосінь із котушки, вона вже засіклася й необхідності в миттєвім підсіканні немає. Ми вже раніше говорили про те, що характерною рисою спортивних снастей для лову коропа є забезпечення саме самозарубки риби.

Тому спокійно підходимо уводити, увести до ладу вудлищу й, насамперед, визначаємо, куди йде риба: від берега або до нього ( для цього досить подивитися опускається або піднімається свингер). Якщо поклевка відбувається в темний час доби, суттєво полегшить це завдання свингер сподсветкой.

Чому так важливо визначити напрямок руху риби?

Якщо вона рухається до берега, виникає слабина волосіні, яку перед виконанням підсікання необхідно вибрати за допомогою котушки до появи контакту з рибою. А якщо ні, то велика ймовірність або не дозасечь рибу, або вирвати гачок з її рота в процесі виконання підсікання. Якщо риба рухається від берега, просто підходимо уводити, увести до ладу вудлищу, беремо його однієї рукою за комель, іншої за шпулю котушки (щоб заблокувати її) і виконуємо підсікання. Підсікання проводиться спокійним рухом нагору вершинки вудлища. Не варто підсікати занадто різко, відводити вудлище за спину або відбігати назад (що часто доводиться бачити у виконанні починаючих рибалок). Помніть, риба вже засіклася під впливом досить важкого грузила, і ваше завдання полягає лише в тому, щоб гачок ледве глибше проникнув у її нижню губу, гарантовано пробивши її наскрізь.

Виконуючи занадто різке підсікання, ви не тільки ризикуєте залишитися без трофея, але й можете нанести рибі травму.

Далі випливає, продовжуючи втримувати шпулю котушки рукою, відключити бейтраннер або підтягти фрикційне гальмо котушки, не оснащеної цим пристосуванням. Уміння правильне використовувати фрикційне гальмо – один з найголовніших елементів, необхідних для успішного виведення сильної риби на відносно тонкій волосіні, застосовуваної при спортивному лові коропа.

Основне правило – краще не дотягти, чим перетягнути. Надмірне затягування фрикційного гальма чревате обривом снасті в процесі різких ривків риби, що звичайно вживають нею на шляху до берега принаймні кілька раз. Багато досвідчені карпятники взагалі не затягують фрикціон після підсікання, а здійснюють виведення, притримуючи шпулю рукою, і в потрібний момент послабляють тиск на шпулю або зовсім знімають із неї руку, даючи рибі можливість безперешкодно стягти деяка кількість волосіні.

Отже, підтягши фрикціон, починаємо процес “викачування” риби. Іноді доводиться спостерігати картину, як горі-рибалка тягне, що впирається коропа до берега, працюючи котушкою як лебідкою й вирівнявши лісочку й вудлище в одну лінію. По-перше, при такому способі виведення навіть потужна силова котушка довго не проживе – її шестірні просто не розраховані на настільки значні навантаження. По-друге, велика ймовірність обриву снасті, оскільки, коли лісочка й вудлище витягнуті в одну лінію, останнє не може амортизувати різкі ривки риби, і вся виникаюча при цьому навантаження припадає на волосінь, що має не таку вуж високу міцність на розрив.

Щоб уникнути вищевказаних неприємностей слід підтягувати рибу до себе, піднімаючи кінчик вудлища нагору, а підмотування лісочки здійснювати в процесі його опускання вниз. У такий спосіб механізм котушки практично не випробовує навантажень, а можливі ривки риби амортизуються за рахунок пружних властивостей бланка вудлища. Саме така техніка й одержала назву “викачування”.

Фото 1.

Якщо