Риболовля в глухолетье

Отже, на календарі липень – «верхівка літа», самий теплий місяць року. Пекуче, пекуче, задушливо. У жаркі дні, особливо в затишність, риба не проявляє звичайної активності, упадає воцепенение.

А саме сумне – у такі дні вона майже не клює. Або клює дуже слабко.

Якщо провести аналогію з лютневим «глухозимьем», те липень по рибацьких мірках з повною підставою можна назвати «глухолетьем». Різниця лише в тому, що взимку риба страждає від кисневого голодування й недоліку корму, а влітку про недолік кисню й корму говорити не доводиться. Правда, фахівці затверджують, що в пекучу літню пору через перегрів води на мілководних водоймах зміст кисню помітно зменшується й навіть можливі літні замори

Не хочеться, як говорять, розтікатися думкою по древу – говорити про особливості лову риби взагалі в період, що настав, глухолетья. Розглянемо це на прикладі самої, мабуть, розповсюдженої риби наших водойм – всюдисущої плотви

Плотва завередувала

Ще свіжі спогади про певен весняні поклевках. Але от тепер приходиш на те ж озеро або ріку, на те ж памятне місце, а результат зовсім іншої. Та ж плотва начебто розвязала поиздеваться над рибалкою. У порівнянні з весною вона стала раптом примхливої, клює слабко й обережно. На успіх можна розраховувати в основному тільки раннім ранком, маючи при собі непереборне для неї «частування».

Через достаток корму у водоймі плотва в цю пору сита. Тому вона, перш ніж проковтнути насадку, багаторазово пробує її на смак. При цьому поплавець «дробить», раз у раз підстрибує, і важко буває вловити момент підсікання

У звязку із цим згадую липневу риболовлю на великому проточному ставку в села Іванівське, розташованому приблизно в пяти кілометрах на захід підмосковної Черноголовки. Плотва – основна риба водойми. У ясну сонячну погоду з берега можна спостерігати, як у прозорій воді раз у раз блискає сріблистим боком ця риба

По розповідях місцевих рибалок, у травні й початку червня плотвою тут можна просто обловиться. Я ж рибалив, повторюю, у липні. І от що було примітне: відразу після заброса снасті поплавець починав безупинно «танцювати». При цьому він не стояв на місці, а поступово рухався те в одну, то в іншу сторону. Але рано або пізно справа закінчувалася тим, що поплавець після докучливої «танцю» нарешті йшов під воду, я підсікав і чергова плотвица поповнювала кіш

Подібні капризи плотви в середині літа не раз доводило спостерігати також на Сенежском, Тростенском озерах, на Кудиновском піщаному карєрі, на Оці й Москва-Ріці, на ріці Вад у Мордовії й на інших водоймах

Чому ж її спокусити?

чи Навряд відкрию секрет, якщо скажу, що з настанням жаркого літа кормове «меню» у плотви звичайно міняється. Якщо навесні їй подавали «частування» в основному тваринного походження – хробак, опарыш, мотиль, ручейник, то з переходом на літнє харчування плотва більше віддає перевагу рослинним насадкам: різні каші, парені зерна, «зелень» (шелковник).

У свій час я часто приїжджав рибалити на Тростенское озеро. У травні-початку червня тут добре ловиться плотва на личинку бабки, яку місцеві рибалки чомусь називають «каракатицею».

Однак проходить травень, а потім і червень. Бажаних личинок бабки вже не знайти, доводилося перемикатися на рослинні насадки. Насаджений на гачок кулька манного тесту, присмаченого соняшниковим маслом і анісом, спрацьовував безвідмовно. Особливо в тихі похмурі дні зі слабким вітерцем, коли на воді утворюється «брижі». А ще краще, коли накрапає дрібний дощик без вітру

Але не треба забувати, що кожна водойма має свої особливості, кормовий склад. Це теж впливає на «примхливість» плотви, на її прихильність до певного «блюду».

Наприклад, на Сенежском, Бисеровским і Тростенском озерах, на Москва-Ріці влітку добре ловив плотву на манну кашу. У ріці Чорнушці, що впадає в Истринское водоймище в села Рождествено, із човна ловив плотву на геркулес. У ріці Волчине, що протікає у Тверской області, ця риба найкраще клює на хробака. На підмосковній Пахре плотва найбільше віддає перевагу пареній перловці. А в ріці Вад, що в Мордовії, плотву влітку ловлять на парений горох. І подібних прикладів можна привести чимало.

Зі сказаного напрошується висновок: успіх риболовлі в глуху літню пору багато в чому залежить від того, наскільки правильно обрана насадка. Про цей треба памятати, особливо якщо риболовля має бути на незнайомій водоймі. Отут слід розповісти про одне повчальному випадку

За порадою знайомого рибалки приїхав я одного разу
на нову водойму, де було багато плотви. Облюбував містечко на березі, закинув дві вудки. Одну «зарядив» манною кашею, іншу – «бутербродом» з мотиля й опарыша. І вся увагу зосередив на поплавцях. Проходить півгодини, година – поклевок немає. Пробую ловити те в самого дна, то в полводы – безрезультатно.

А тим часом зауважую, що як розташувався неподалік від мене рибалка безупинно витягає велику плотву й, знявши з гачка, опускає в кіш. Однак на всі мої «дипломатичні» підходи він відповідав лише невиразним бурмотанням і косим поглядом. Довелося повернутися до своїх вудок. Але встигнув помітити, як після чергової пійманої риби неприступний сусід витягав із круглої баночки щось жовтуватого цвіту, обривав якісь пелюстки й насаживал на гачок. Але що саме? Дуже хотілося мені це довідатися

И от дивлюся – сусід змотав вудки. Я прийшов на його місце. Увага відразу залучили ледве помітні серед трави ошкурки від пареного вівса. Продовжуючи пошуки, виявив і трохи цілих, неошкуренных зерен. Зібрав їх, повернувся до своїх вудок. Дбайливо й акуратно насадив дорогоцінну знахідку на гачок, закинув. А що було далі, ви, напевно, уже догадалися

На ріках плотва в «глухолетье» іноді непогано ловиться на так звану «зелень», або шелковник. Це нитчатые водорості, які можна зібрати на омиваних водою палях, каменях, валунах на несильному плині. Насаджується на гачок «зелень» у такий спосіб: треба відокремити прядку товщиною із сірник, скласти вдвічі, зробити петлю-зашморг і надягти на гачок. Кінці обірвати так, щоб на гачку залишилися два «хвостика» довжиною близько двох сантиметрів. Ховати жало гачка не обовязково.

Необхідне підгодовування

Підгодовування може допомогти справі. Не перешкодить вона й у період «глухолетья». Годувати бажане періодично, не чекаючи, поки припиниться клювання. Але кидати краще дрібними порціями, щоб не перегодувати рибу, а лише залучити її до місця лову й утримувати тут.

А при лові на плині целесообразней використовувати сітчастий мішечок, який разом з підгодовуванням закидається або опускається на шнурі до місця лову. Такий спосіб пригодовування зручний і тим, що при ослабленні клювання можна посмикати за шнур, у результаті сітка струшується й апетитні крихти підгодовування більш рясно висиплються із сітки, знову залучаючи рибу

Можна прикормлювати й так: підгодовування змішати з вологою глиною й з отриманої маси засукати кулі розміром з яблуко. Ці кулі треба закинути на дальність розташування поплавців, але на метр-два вище за течією ( залежно від сили плину й глибини в місці лову). Якщо не виявилося під рукою глини, її можна замінити грузлою землею, яку неважко знайти на березі в самого уреза води

В основі підгодовування повинна бути яка-небудь розсипчаста каша, найчастіше – пшоняна. А вуж до неї можна додати різні компоненти: розмелена макуха, панірувальні сухарі, готову промислову суміш для певної риби. Непогано підмішати сюди й кілька жмень пропущеного через мясорубку геркулеса, який створює у воді апетитна біла хмара, що особливо залучає плотву

Снасть – за умовами лову

Поплавочная вудка – головна рибальська снасть для плотви. Однак до середини літа на багатьох водоймах міняються умови лову. Приміром, деякі мілководні озера, ставки, старицы до цього часу сильно заростають водною рослинністю, покриваючись місцями суцільним «килимом». А серед цього многотравья подекуди залишаються «віконця» чистої води. Досвідчений рибалка знає: саме в цих прогалинах серед водоростей і любить прогулюватися риба, особливо плотва

Як закинути туди гачок з насадкою? Звичайна поплавочная вудка чи навряд підійде. Адже потрібна воістину снайперська точність. Інакше те крючоке з насадкою, то поплавець буде лягати на траву, чіплятися за водорості, а це чревате обривом волосіні, втратою гачка. Тому тут краще використовувати вудку, оснащену поперечним кивком і блешнею. Вище блешні можна привязати й короткий (5-6 сантиметрів) повідець скрючком.

Такою снастю вдається обловить самі важкодоступні місця. Плавно піднімаючи й опускаючи снасть, одночасно поигрывая кивком як при зимовій риболовлі, можна також облавливать різні «поверхи» води, що збільшує ймовірність поклевки.

Наявність на лісочку одночасно блешні й повідця з гачком дозволяє використовувати відразу дві різні наживки, що збільшує шанс піймати рибу. І все-таки захоплюватися додатковим повідцем при лові такою снастю я б не радив. Справа в тому, що при підсіканні риби, якщо вона клюнула на блешню, гачок на пов