"Року — початок, зимі — середина" – стан клювання в січень
«Глухий сезон», «важкий час» — слывет у рибалок січень-лютовей, місяць лютих вітрів і льодових морозів. Над здебільшого території Радянського Союзу повітря сильно охолоджене студеним подихом Арктики. Велика область від Балтійського моря до Тихого океану й від Північного Льодовитого океану до Чорного моря, передгірїв Кавказу, пустель Середньої Азії, південних границь на Далекому Сході покрита снігом, у крижаний панцир заковані незліченні ріки, озера й водоймища.
Змерзнули Азовське, Аральське, Біле, Охотське моря, північна частина Каспійського моря, Ризький і Фінський затоки Балтики, закриті бухти й затоки Японського моря. В особливо суворі зими льодом покривається навіть північна частина Чорного моря в районі Одеси. Лише у вільній від льоду південної частини Баренцева моря « про скелі грізні дробляться з ревінням хвилі й з білої пеною, звиваючись, біжать назад», перетворюючи в кришиво неміцний берегової припій
Люті морози коштують у північній частині Сибіру й на Далекому Сході, Середня температура січня у Верхоянську — 50, на півночі Іркутськ. області — 30—36, Амурської області ти й Хабаровського краю — 30—85 .Не так уже рідкі в цих краях і пяти й десятиградусні морози! А на «Полюсі холоду» в Оймяконе трапляються морози й до 70° !
Границя сильних морозів досягає Уральського хребта: середня температура січня на Північному Уралі —18 —20, у Західному Сибірі —20 —32, на півночі Казахстану —1 —22, на півдні — від —8 до —15°. Даж у Середній Азії майже щорічно спостерігаються морози. Лише в самих південних районах температура січні втримується вище 0°.
Європейська частина країни перебуває під, що отеплює впливом атлантичного океану: тут переважає похмура, з помірними мо трояндами й опадами погода, лише з рідка вторгаються холодні массь арктичного повітря, викликаючи сильне ( до —30 —40°) зниження температури. Найбільше холодно на півночі Архангельської області й у Комі. У деякі роки трапляються відлиги з опадами у вигляді дощу i Прибалтиці, Білорусії, на Україні в Молдавії й у республіках Закавказзя
У січні на більшій частині території СРСР спостерігаються різкі изпения атмосферного тиску, значні перепади температур, Лише в Курській і Читинской областях пре-ворожить ясна й дуже морозна погода
Короткочасні підвищення температури, що супроводжуються снегодами, відзначаються в деякі роки в Сибіру й на Далекому Сході. же в районі «полюса холоду» температура підвищується до —16, у курській, Читинской областях, Хабаровськом краях — до 1, а в Західному Сибірі, Прикладом краї, на Камчатці й Сахаліні – до +5°.
Однак у цілому стан січнів погоди по Союзу зберігається незмінним. І хоча поступово при-вляется день, яскравіше світить сонце, троянди крепчают. «Сонце — на літо, ма — на мороз» — говорить народне прислівя. Самий холодний час наступає в другій половині місяця, коли, по народних прикметах, за різдвяними» морозами підуть сретенские», «афанасьевские», а лютому— «сретенские» і інші
Швидко наростає лід у січні: у вірних водоймах ( 1-я зона) до кінця місяця його товщина перевалює за м, а в середній смузі ( 2-я зона) досягає 50—60 див. Навіть у низовях олги, Дону й Дніпра січневий лід товщиною 20—30 див не так вуж рідкий, погано живеться підводним мешканцям! Вода сильно охолоджена: морські риби пішли в глибину, а багато жлолюбивые мешканці прісних вод ремлют у напівзабутті, інші стають млявими, нерухливими й майже не харчуються. Любо тільки найманню! Він особливо активний і, готуючись до нересту, посилено годується, а схрестившись, буде зірко сторожити відкладену ікру від зазіхання злодійкуватих йоржів
Лід не пропускає атмосферне повітря. Тануть запаси живлющого кисню у воді. Риби випробовують кисневе голодування. Поступово вони залишають мілководн затоки, що заросли травами, і йдуть у глибокі ями, до джерел і в устя припливів. Протягом місяця помітно погіршується клювання в покритих льодом озерах і водоймищах, а в невеликих безстрокових озерцях і ставках він припиняється ще в грудні. Тому січневе ужение з льоду більш інтенсивно в ріках з несильним плином, а в озерах і водоймищах — у приустьевых ділянках річок, що впадають у них, у джерел і ключів. Найбільш успішний лов у місцях скидання води в теплових електростанцій: тут лід не замерзає протягом усієї зими, і риба удосталь тримається близько ополонки
Січневе клювання риби вкрай нестійке. Деякі види (ауха, окунь, судак) краще ловляться раннім ранком. Короткочасний і в невизначений годинник клювання виникає близько середини дня й увечері. Йорж, амурський язь, плотва ловляться протягом усього світлого часу, минь —на зорях. З наближенням нересту минь перестає ловитися. Повсюдно клювання поліпшується під час стійкої безвітряної погоди з помірними морозами ( у європейській частині країни —12 —10, на Далекому Сході близько —20°). Йорж, плотва, густера, амурський кінь, амурський язь непогано ловляться під час відлиги зі слабким снігопадом і несильним вітром. Клювання погіршується при різкій зміні погоди — перед заметілями й поземкою. Під час штормових вітрів риба не ловиться
Нелегко в січні й рибалкам! Потрібно бути по-справжньому одержимим пристрастю до останньої риболовлі, щоб наважитися на багатокілометровий перехід по засніжених просторах у теплому одязі, з важким набором приналежностей для ужения, у пошуках «рибячих стежок» проробити не один десяток лунок у товстому льоді й у нагороду за тяжкі праці добути трохи напівпрозорих ершишек!
Довга полярна ніч на Крайній Півночі, сильні заметілі з палючими морозами втримують аматорів підлідної риболовлі в теплі домівки. У цей лютий час ужение не тільки не доставляє задоволення, але й чревате небезпеками для здоровя й самого життя рибалки.
Лише в південних районах 1-й зони — на півдні Архангельської області й Комі АРСР, у Пермській, Свердловській областях, у ріках басейнів середнього плину Обі, Єнісею, верхівїв Лени й у річках на західнім узбережжі Охотського моря будять рибу й у січні, — звичайно, у сприятливу погоду. Поплавочными й донними вудками на личинки жука-короеда ловлять плотву, на живця — миня, зрідка щуку, окуня. На велику пірнаючу блешню попадаються щука, окунь, кумжа, зрідка — голець і таймень, а на Далекому Сході — мальма й кунджа. При насадці на гачок блешні шматочка мяса й курячих кишок бере минь
У другій половині січня в бухтах північного узбережжя Охотського моря наступає сезон лову далекосхідної наваги (вахни) і корюшки, що триває до кінця льодоставу й найцікавіший у лютому — березні. Цей час — справжнє свято для рибалок Магадана, Охотска й інших міст Далекого Сходу. Ледь у прибережних водах Охотського моря зявляються косяки вахни, негайно спрацьовує «рибацький телеграф»: «Навага пішла!» — і численні аматори ужения спрямовуються на лід.
Ловлять із дна на глибині 20—25 м на подовжену тунную або мідно-червону блоа Вахня бере блисну з ходу «мертн хваткою» і рідко зривається з гачком Корюшку ловлять вполводы на тип же блешні, але білого цвіту. Удоби користуватися удильниками з катові який. Кращий час клювання — з повний ны відливу до половини припливу..