Ручейник і його личинка є однієї із кращих насадок для лову багатьох нехижих риб

Личинка ручейника. Ручейник — вид метелика, пофарбованої в скромні буро-коричневі тони й по зовнішньому вигляду, що нагадує велику міль. Удень вона малорухома й ховається в прибережних кущах. Потривожений ручейник швидко біжить, виляючи зі сторони убік. Увечері він починає літати над самою водою, іноді сідаючи на її поверхню, де стає видобутком риб

ручейник і його личинка є однієї із кращих насадок для лову багатьох нехижих риб

личинка ручейника («шитик») живе в чистій проточній або стоячій воді, що заросла водоростями, у струмках з піщаним дном, канавах, постійно заповнених водою, у тихих затоках рік. Це невеликий червячок білого цвіту, який постійно тримається в чехольчике — «будиночку», що полягає із тканинної основи, у яку зовні уплетені мінеральні або рослинні частки, щільно склеєні один з одним особливою речовиною, виділюваним личинкою

цвет матеріалу, з якого личинки склеюють свої «будиночки», відповідає тлу річкового дна. Багато личинок перебуває на корчах, що й звісилися у воду галузях прибережних чагарників

личинок ручейника можна набрати руками або сачком на дні невеликих тінистих струмочків або на затонулих корчах. Наміряючись зібрати личинки з підводної лозини, потрібно попередньо злегка поворухнути її (личинки, відчувши небезпеку, почнуть міцніше триматися на ній) і потім легенько, але досить швидко витягтися на чистий від трави беріг, де личинки якийсь час залишаються нерухливими; збирати можна через одну-дві хвилини, коли вони почнуть ворушитися
хранить личинки потрібно у великому посуді із чистою водою, воду міняти якнайчастіше; на рибному лові тримати у марлевому мішечку, опущеному у воду. Без води личинки скоро гинуть (чорніють) і стають майже непридатними для насадки. Насаживают їх по одній-дві штуки на гачок № 3,5 — № 5 під голівку, тільки-но видну із чехольчика. Личинку можна легко вигнати з нього, злегка підштовхуючи її тупою паличкою через нижній отвір «будиночка».