Що ж таке джиг-спініг ?

Кенн Оберрехт «Керівництво рибалки по джигах і джиггингу»

Стого часу, як спінінг сформувався як особливий і не схожий на всі інші спосіб рибного лову, пройшло вже більш століття. Спочатку те був сугубо елітарний вид рибальського спорту, але вже незабаром спиннинговая снасть стає доступною масовому рибалці, і спінінг завойовує мільйони шанувальників на різні континентах

У нашій країні приблизно до 50-х років існувала дуже сильна школа спінінга. На жаль, багато традицій школи згодом були втрачені, і тому багато ідей російських рибалок по принципах лову, обладнанню снасті й принад зараз «репатріюються» у Росію із Заходу. Втім, це стало нашою національною особливістю не тільки в аматорськім рибальстві, але й у будь-якій іншій сфері людської діяльності…

Той різновид спиннинговой лову, про який далі піде мова, була відома в Росії ще до Першої світовий – на відповідному рівні оснащення, зрозуміло. У джерелах тих років описані принади, аналогічні сучасним твистерам і бактейлам.

Однак, якщо нам і слід обертати погляд у минуле, те не для того, щоб шукати там упущені можливості й загублені пріоритети, а для розуміння загальних закономірностей в еволюції спінінга й тенденцій його розвитку на найближчу перспективу. У сучасному спінінгу можна виділити кілька сложившихся напрямків, що відрізняються одне від іншого по цілому комплексу характеристик: по потужності використовуваної снасті, типу принад, видам ловимой риби, особливостям водойм і т.д. Приміром, спінінги класів «ultra light» і «surf» поєднують тільки самі загальні принципи, закладені в спінінг як такий

Я думаю, настало .час, коли на тлі всіх інших стилів і методів рибного лову, слід більш конкретно відокремити джиг-спінінг, або джиггинг. Властиво, за рубежем це відокремлення давно вже відбулося, а назва – прижилося. Навіть у тих країнах, де ревно оберігають чистоту рідної мови й у багнети зустрічають будь-які сторонні запозичення, англійське слово «джиг» («jig») і похідні від нього стали серед рибалок загальновживаними. Та й у Росії в більшості зі спінінгістів, що стежать за спеціалізованою періодикою, терміни джиг-голівка, джиггинг, джиговое вудлище» і т.п. не викликають здивованого замішання. Через відсутність адекватних російських аналогів, ми ухвалюємо ці назви й далі будемо широко ними користуватися

Отже, що ж таке джиг-спінінг? Це одночасно й снасть, і спосіб лову. Відмітною його рисою є нерівномірна (з підмотуванням і зупинками) проводка спеціальної принади, особливість якої полягає в розташуванні в передній її частині обтяженої голівки (рис, 1).

Що ж таке джиг-спінінг ?

Рис. 1.

Класичний джиг: а) на джиг-голівці; б) на «ушастом» грузике

Ми будемо розуміти джиговые принади й оснащення трохи ширше, чим це звичайно прийняте в Америці, звідки, властиво, і поширився по усьому рибальському світу джиг-спінінг. Деякі конструкції принад і варіанти їх оснащення мають мало загального із джигом у вузькім його розумінні, але, у силу схожих приймань лову, я дозволю собі не менш докладно розповісти про них і їх застосуванні на сторінках книги. Можливо, через кілька років ми дозріємо до того, щоб написати й випустити у світло окремі книги або хоча б брошури по лову на пластикових хробаків, на оснащення, що волочаться, або на щось інше, що, строго говорячи, відрізняється від класичного джиги-спінінга. Поки ж я розвязав звести все це під однією обкладинкою

Джиг-Спінінг накладає певні вимоги на всі елементи спиннинговой снасті – крім принади, це вудлище, котушка й лісочка. При цьому я не можу затверджувати, що самий звичайний спінінг, який коштує у вас де-небудь у куті за шафою, зовсім вуж непридатний для джиговой лову. Все-таки первинним у джиггинге є не снасть, а анімація, тобто додання принаді особливого характеру рухів. Звичайно, зручніше це робити в тому випадку, коли у ваших руках спінінг, спеціально для того призначений

Якщо ви ловите спінінгом не перший тиждень, у вас є вже більший або менший багаж власного досвіду, є й своя шкала цінностей – наприклад, ви вважаєте, що блешні Mepps більш уловисты, чому Blue Fox, або навпаки. Ви можете також перебувати у впевненості, що воблеры не виправдовую
ть свою високу
ціну, а які-небудь там виброхвосты із пластиковими хробаками й зовсім доброго слова не заслуговують…

Думки окремих рибалок, при всій їхній субєктивності, бувають часом дуже категоричні. Тому я допускаю, що серед усієї маси читачів, найдеться чимало таких, хто, тільки-но вловивши, про які принади далі мова йтиме розмова, скаже приблизно наступне: «Усі ці джиговые прибамбасы працюють де завгодно, тільки не в нас. Пробували – не берет наша нормальна риба на твистеры й іншу муру! Привязуй «Атом-2″- на нього й лови. Не прогадаєш!».

Щоб припинити в зародку такого роду репліки, я детально проілюструю переваги джиговой лову всього лише одним, але дуже типовим прикладом. Представте себе на березі ріки (мал. 2). Плин, характерний рельєф дна у вигляді декількох брівок і значних глибин на фарватері. Як ви будете діяти? Для спінінгістів, які ніколи не ловили джиг-спінінгом (а таких, з урахуванням консервативної периферії, у нашій країні більшість), сама постановка питання представляється зайвої. Їм усе бачиться легко й просто: береш блешню – на мілині легше, на глибині поважче – закидаєш куди треба, даєш опуститися до дна й починаєш рівномірну або нерівномірну – кому як подобається – підмотування. Риба, якщо вона там є, обовязково побере. Не бере – виходить, немає риби…

Якби такої думки дотримувалися тільки зелені новачки, я міг би пустити справа на самоплив – наберуться досвіду й самі зрозуміють, що не зовсім праві. Але ж і серед побілених сивинами й увінчаних регаліями спінінгістів дуже багато таких, хто готовий ловити на «залозку» завжди й скрізь.

Тут приходять на розум дві взаимопротивоположные крилаті фрази «розвиватися треба в дитинстві» і «вчитися ніколи не пізно». І я настійно рекомендую побрати на озброєння більш оптимістичну з них. Мені відомо чимало прикладів, коли люди, протягом декількох десятків років блешні, що визнавали тільки, швидко освоїли джиги й тепер процвітають у лові на них

Що ж таке джиг-спінінг ?
Рис. 2.

Приклад, що ілюструє ловлю спінінгом на великій ріці. Довгим пунктиром показана траєкторія руху блешні, коротким – джиговой принади

Я и сам колись ловив на глибині й плині на неджиговые принади й відсутність клювання ототожнював з відсутністю або пасивністю риби. Тепер же згадую свої тодішні претензії на компетентність сулыбкой.

Повернемося до нашого прикладу. Допустимо, у безпосередній близькості від фарватеру (у крапці А) коштує пристойна щука. Вона аж ніяк не перебуває в анабіозі й готова спробувати на зуб усе, що рухається й хоча б віддалено нагадує щось їстівне. чи Можна піймати її на блешню? Звичайно! – скажуть одні. Немає! – рішучим образом заявлять інші. Хто правий? Якщо виключити з розгляду деякі види блешень, які, по суті, є джиговыми принадами – насамперед, це «вертушки» з важким вантажем-голівкою, то на блешню цю щуку побрати, швидше за все, не вдасться. І от чому.

Ви закидаєте свою улюблену «Уралку» (або «Тоби», «Циклоп» і т.п.) за фарватер і даєте їй опуститися до дна. От ви по посмикуваннях кінчика спінінга визначаєте, що блешня вже зачіпає за донні нерівності, і починаєте підмотування. Вам здається, що вона йде в самого дна, і хижак просто не в змозі пропустити настільки ласий шматочок

Але випливає заброс за забросом і всі впусту. Хіба що на близькій брівці «колебалку» хапне щучка-травянка. Насправді реальна траєкторія руху блешні відрізняється від тієї, який вона багатьом з нас бачиться. Відразу після початку підмотування «колебалка», немов ясний сокіл, злітає » до небес» і вже через кілька оборотів котушки залишає придонні шари води, де її чекає фарватерна щука. У цьому нескладно переконатися, зупинивши підмотування, – блешня, як зроблений із зошитового листу самолетик, буде повільно планувати й зноситися плином. Вона знову досягнеться дна по закінченні майже такого ж інтервалу часу, як відразу ж після заброса.

Іншими словами, нормальної проводки не виходить. Можна, звичайно, спробувати вести блешню короткою сходинкою з паузами через два-три обороти. Але це виправдовує себе тільки на невеликих глибинах або слабкому плині. В інших випадках ви просто не відчуєте моменту торкання блешнею дна, а ця необхідна умова повноцінної східчастої проводки. Більше того, при певній комбінації глибини й плину блешня чисто фізично не може досягтися дна: після заброса її проносить вполво]
]>

Дата: 29 Авг 2011 | Категории: Ловля хищника
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Архивы

Лучшее видео: