Щука

Щука

Щука Сімейство щуковых на Україні представлено одним видом – щукою. Вона є найпоширенішим обєктом промислу й спортивного рибальства

Щука має подовжене стріловидне тіло, більшу й довгу голову із сильно витягнутим рилом і широкою пащею. Обидві щелепи виступають далеко вперед, причому нижня щелепа довше верхньої. На нижній щелепі перебувають клыкообразные зуби, на верхній, а також мовою й деяких інших костях ротової порожнини – дрібні зуби, вістря яких спрямовані назад. За допомогою зубів щука лише втримує видобуток, але не пережовує її – вона проковтує нею цілком. Зуби в щуки непостійні. Вони випадають і заміняються новими, причому випадають не всі відразу, а поступово; отслуживший певний строк зуб випадає, а поруч зявляється інший. Ока в щуки розташовані у верхній частині голови, що дозволяє їй оглядати великий простір, не повертаючи голови. Спинний плавець далеко відсунуть назад і розташовується над анальним. Тіло покрите дрібною лускою, що заходить на щоки й зяброві кришки

Уздовж тіла розташована повна бічна лінія, тобто пробо-денные лусочки в середньому ряді розташовані від голови до кінця чешуйного покриву. Слід зазначити, що в щуки окремі про-боденные лусочки є також вище й нижче бічної лінії, завдяки чому вона добре сприймає предмети, що рухаються

Фарбування тіла щуки піддається значним змінам. Звичайно спина чорного цвіту, боку світліше, а черевна частина біла із сірими плямами. Боку щуки засіяні невеликими білувато-жовтими й темними плямами; зливаючись, вони утворюють різної ширини смужки. У глибоких водоймах фарбування щуки темніше, чим у дрібн, що заросли водяними рослинами. Її молодь у порівнянні зі старими особинами пофарбована в більш світлі тони. Спинний, анальний і хвостовий плавці жовтувато-сірі з більшою кількістю темних плям. Грудні й черевні плавці жовтувато-червоні

Щука тримається в різних місцях водойми. У ставках і озерах вона віддає перевагу дрібним місцям, що заросли різними рослинами, у тіні навислих над водою дерев і кущів, серед корчів. Глибини в таких місцях невеликі. У ріках щука живе як серед прибережних заростей, так і в більш глибоких місцях. Останнє властиво більшим особинам. У водоймищах вона більш численна в їхніх вершинах, а також поблизу усть, що впадають у них рік, де є великі мілководдя й водна рослинність

Щука веде переважно осілий спосіб життя. Однак вона може полювати не тільки підстерігаючи видобуток, але й активно виглядати її, для чого періодично пересувається по певній території. Частіше риба може стояти на тому самому місці нерухомо, тільки злегка рухаючи спинним і хвостовим плавцями. З появою жертви вона робить три-чотири різкі зустрічні до жертви рухи, а іноді й кидок за жертвою, після чого знову вертається на старе місце. У звязку з у такий спосіб життя в нагульний період її скупчень не спостерігається

У жовтні – листопаді щука відходить від берегів на глибини. У міру охолодження води від берегів відходять і інші риби. Щука пересувається за ними, не припиняючи харчування. У результаті цього в глибоких ямах виникають її співтовариства, які зберігаються протягом усієї зими

Ще під льодом (у березні – квітні) щука починає підходити уводити, увести до ладу берегам на мілководні ділянки заплави, у затоки, балки, де є місця, придатні для нересту. Починає вона нереститися при температурі води близько 4-6, найбільше інтенсивно нереститься при температурі 7-13°. У водоймищах у звязку зі слабким прогрівом води щука нереститься приблизно на місяць пізніше, нерест її більш розтягнуть у часі, чому в ріці. На нерестовищах щуки дно, як правило, тверде, покрите невеликими заростями торішньої, а іноді й нової травянистої рослинності, часто засіяне листами, гілками, стеблами торішніх рослин. Нерест її відбувається як у стоячій воді, так і на слабкому плині

Глибина на нерестовищах щуки не перевищує 0,3-1,2 м. Звичайно вона нереститься на самих дрібних, тільки що залитих прибережних ділянках заплави, глибина не більш 5 см.

У міру підвищення рівня паводкових вод щука відкладає ікру на нових дрібних ділянках. Нереститься щука групами. До складу груп входить самка й два-пять і більш самців. Ікрометання відбувається бурхливо. Під час нересту чутні сплески води. При цьому в риб добре видні над водою спини й спинні плавці. Під час ікрометання щуки втрачають усяку обережність, плаваючи майже в ніг людей, що коштують у воді. Нерест відбувається з однаковою інтенсивністю протягом круглої доби, якщо немає вітру й температура води