Щука може здивувати

Стаття здалася цікавої. Не скажу, що вона мені відкрила ока на щось, оскільки мої вистави про сезонні переміщення щуки, у загальному- те, такі ж. Правда, я не рибалив у бодденах, але в наших водоймах щуки теж мігрують. Більше ж усього в статті мені сподобалася відсутність якої або категоричності. Не люблю, коли пишуть: «Ловити треба тільки в таких місцях і тільки на такі принади». У мене в такому випадку відразу ж починають виникати сумніву в компетентності автора. Адже в риболовлі не буває нічого однозначного, тому говорити, що щука в якусь пору року перебуває на такий-то глибині не зовсім правильно. Адже буває маса виключень, коли ця риба бере там, де її начебто б у цей період і не очікуєш. У мене був випадок: пізньою осінню, коли вода вже була зовсім холодної, коли біла риба збилася в зграї, коли по моїх поняттях щуку треба було ловити на глибині 6-8 м, вертаючись на базу, я кинув блешню на мілину, і її буквально «на сплеск» схопила восьмикилограммовая щука. Схопила там, де її по всіх канонах не повинне було бути. Щось схоже по незвичайності, але не із щукою, було в мене навесні на Десні. Ловив на доріжку судака й на ямі, на глибині 6 м, воблер схопив великий жерех. Так що риболовля саме тем і цікава, що вона не-передбачувана. Що в ній завжди є місце незвичайному, завжди можливо те, що начебто по канонах і не повинне трапитися

Про щуку пишуть багато, але не завжди все відповідає дійсності. Побрати, наприклад, поширена думка, що щука хижак одиночний, що вона не полює зграєю. Але мені самому доводило спостерігати, щоправда, не в нас, а в Карелії, коли кілька щук, як зграя окунів, виганяли зграйку дрібної риби на мілководдя й вистачали її на обмілині в берега. Так що мені здається, багато чого залежить від обставин. Щука дійсно веде в основному одиночний спосіб життя, при цьому вона завжди не ладь зїсти собі подібну, але в якихось обставинах вона може успішно полювати й зграєю. А ще мені багато раз доводило ловити щуку в місцях, які для неї начебто б нехарактерні. Є, знову ж, думка, що щука полює із засідки, а тому тримається тільки там, де є для цього підходящі місця. А мені доводилося ловити її на Дніпрі над великою ямою. Яма глибиною більш 5 м, воблер іде поверху, і щука принаду атакує. Очевидно, полює на верховодку, але ж усовий для полювання із засідки ні яких. Що стосується сезонних міграцій щуки. Є два фактори, два інстинкти. Один це інстинкт розмноження, другий голод. Підкоряючись цим двом інстинктам, щука просто змушено переміщатися з місця на місце. Суть весняних міграцій зрозуміла, і, імовірно, їхні маршрути схожі віз-де, де живе ця риба. Нереститься щука, як відомо, на залитих повіддям лугах, а тому навесні, перед нерестом, вона починає накопичуватися десь поблизу від таких місць. Отнерестившись раніше інших риб, голодна, що й втратила багато сил, вона тут же, на нерестовищах або на підходах до них, активно полює. Недоліку в кормі немає – на нерестовища прагнуть інші риби, одні на нерест, інші поласувати ікрою, у тому числі й щучої. Так що кудись далеко йти більша частина від-нерестившихся щук не поспішає, адже всі ми знаємо, що міграції будь-якого хижака повязані з міграціями його основного кормового обєкта. У тваринному світі це однозначно, чи йде мова про риб або про ссавців. Саме тому щука завжди там, де багато дрібязку, і, відповідно, ловити її там, де немає ніякої іншої риби зовсім даремно й навіть нерозумно.

Отже, навесні щука масово стоїть на шляху тієї риби, що йде на нерест і активно на неї полює. Коли отнерестившаяся риба починає йти з нерестовищ, вона знову ж повинна пройти повз зубасту. Так що навесні й на початку літа місця масового скупчення щуки визначити можна з великою точністю в районі нерестовищ, іноді на глибині менш напівметра. І на такім мілководді ловляться часом дуже великі екземпляри

Ближче до середини літа вода на самих дрібних ділянках починає сильно прогріватися, а оскільки плин на зарегульованих водоймах слабке, то там починаються проблеми з кисневим балансом. У цей період риба починає переміщатися в ті місця, де вода багатше киснем

З мілководь, що втрачають кисень, іде мальок, іде й хижак. Найпривабливішими стають ділянки із плином, ями нижче гребель, перекати. Але знову ж це не правило, не вся щука робить ці міграції. Якась частина залишається, якщо кисневий баланс це хоч якось дозволяє і є корм, усе в тих же затоках поруч із нерестовищами. І залишається там до самої осені, поки затоки зовсім не обміліють. І іноді щука коштує в таких заростях, що здається, їй і ворухнутися немає ніякої м
ожливості, не те що полювати. Отут праг би помітити: не зовсім мені зрозуміло чому, але з кожним роком стає усе менше щуки, яка бє на поверхні. За старих часів щуку було легко виявити по характерних сплесках, і по цих сплесках можна було визначити, що влітку улюблене її місце під лататтями. Тут і глибини підходящі (1-2 м), і, що немаловажне для хижої риби тінь, що маскує, дозволяє їй стояти в самої поверхні. Так що щуку в липні-серпні такі місця особливо залучають, але при цьому влітку мені доводило багато раз ловити її на глибині й 4, і 5, і 6 метрів

Осінь улюблений час спінінгістів, час так званого осіннього жора щуки. Пояснити, чому восени щука більш активна й чому саме глибоководні ділянки стають найбільш перспективними, як мені здається, нескладно. Чим холодніше вода, тем активніше стає щука, оскільки на її поведінку починає впливати наближення зими. Вона намагається набрати вага, набрати жир, щоб пережити складний холодний період і дати життя новому поколінню. Цим і пояснюється підвищення активності. Але чому саме на глибоких місцях отут знову мова йтиме про міграції. Восени біла риба починає збиватися в зграї й переміщатися в більш глибокі місця. Температура води знижується й на мілководді стає менше корма, крім того, осінь це пора штормів, а при високій хвилі рибі на мілині некомфортно. Так що дрібна риба йде з місць із невеликими глибинами, слідом за нею мігрує й щука. За винятком тієї, що постійно живе на глубоководье. Тобто та щука, що «пасла» білу рибу все літо на відносно дрібних місцях, починає переміщатися за нею ( їсти-те хочеться) і приєднується до тієї популяції, що живе на глибоких місцях постійно. Так що щуки на глубоководье стає дійсно більше. Але, знову ж, не вся риба йде на ями, так що й щуку восени можна піймати практично скрізь, тільки десь її більше, десь менше. Якщо подивитися на теже Сорокошичи, то там навіть пізньою осінню можна зустріти рибалок, які ловлять щуку в місцях неглибоких. Екземпляри в основному невеликі, але зате рахунок «трофеїв» іде на десятки. Але при цьому іноді попадаються й гарні великі особини. Які глибини віддає перевагу щука в жовтні, листопаді… Я звичайно ловлю в місцях із глибинами 5-6 м. Але якщо поклевок ні, починаю шукати на інших ділянках і часто знаходжу на 8, на 10 м, а то й глибше.Щука може здивувати

З початком зими щука знову ділиться на кілька категорій. Одні залишаються на глибинах, на фарватері, на брівках, інші ж щуки йдуть у замерзлі затоки й полюють на невеликій глибині. Там добре, тихо, туди масово йде плотва, окунь, інша риба, що служить щуці кормом. І мені не раз на зовсім «окуневих» місцях доводило по першому льоду ловити непоганих щук

Чому все щуки влітку, восени або взимку не переміщаються туди, де «краще»… Ризикну висловити припущення: очевидно, умови життя в щуки виробляють різні звички, тому в той самий період її можна ловити в мілководних затоках, на перекатах і в глибоких ямах. Іноді місця проживання щуки звязують із її розмірами. Існує навіть така досить поширена думка, що на глибині живе велика щука, а на мілині дрібна. Що, мол, є «травянка»- це дрібн щука, що живе в траві на мілководдя, потім вона підростає й перестає бути «травянкой». Тобто міняє місця проживання йде на ділянки з більшими глибинами. Мені із цим важко погодитися. Кожна щука, як мені здається, звикає до якогось місця, до певного способу життя, міняти який не поспішає. Я навіть підозрюю, що щуці, як і будь-якій живій істоті, властиві якісь етапи навчання. Звичайно, у неї є вроджені рефлекси, уроджений тип поведінки, але є й придбані навички. Як рибалки тягне на те місце, де він піймав велику щуку, так і щука запамятовує те місце, ті обставини, при яких їй удалося вдало поохотиться. І вона намагається це повторити, намагається дотримуватися таких зручних для себе місць. І якщо десь у якихось місцях у неї це виходить вдало, те вона намагається до цього способу життя прилаштуватися й повторювати ці вдалі способи полювання

Такий трошки «не рибний» при-заходів. Якось бачив документальний фільм про те, як у Японії чаплі навчилися ловити рибу за допомогою принади. Птах бере дзьобом щепочку й кидає її в струмок. Щепочка пливе й залучає інтерес дрібної форелі. Та починає пробувати тріску на предмет їстівності, а чапля в цей момент робить випад і вистачає видобуток. Починає тріска йти із зони досяжності птах її бере й знову кидає у воду вище за течією. Якщо отут, де вона ловить, «клювання» ні, чапля бере тріску в дзьоб і перелітає з нею на інше місце. Що цікаво: це вміння властиве тільки невели

Дата: 10 Ноя 2010 | Категории: Ловля хищника
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Архивы

Лучшее видео: