Шукайте щуку перед перешкодою

Про те, що хижу рибу на плині залучають перешкоди, усім рибалкам добре відомо. Однак найчастіше для успішної риболовлі аж ніяк не зайвим буває знати, як саме хижак щодо перешкоди розташовується

Мій досвід лову спінінгом на ріках свідчить про те, що щука частіше виявляється безпосередньо вище перешкоди

Прийшов я до свого висновку методом « від противного». Почнемо з того, що в довідкових і періодичних рибальських виданнях найдеться чимало фраз типу: «Щука вибирає для засідки місця за упалими у воду деревами й іншими вкриттями», і тому подібних. На схемах і картинках щука також, як правило, зображується безпосередньо нижче перешкод. Навіть не розташовуючи теоретичними відомостями про спосіб життя щуки, логічно буде припустити, що така дислокація як не можна краще підходить для зубаст, що веде переважно полювання із засідки. А тому, виявляючи на ріці яку-небудь перешкоду, я завжди прагнув у першу чергу обловить зону безпосередньо нижче її. І щораз дивувався, коли щука брала небагато не там, де я очікував її зустріти. У якийсь момент я зрозумів, що дивуюся занадто часто – практика раз за разом входить у суперечність із моїми теоретичними виставами. У підсумку ж я дійшов висновку про те, що перед перешкодою активна (або, що клює) щука виявляється набагато частіше, ніж за ним. Нижче я приведу кілька прикладів типових перешкод, перед якими щуки мають звичай знайомитися з моїми принадами

Характерною рисою малих рік є те, що всі добре проглядається візуально. У більшості випадків по напрямкові русла й характеру плину прекрасно «читається» рельєф дна, а вуж більшість перешкод видна неозброєним оком. Відповідно, самих перешкод на малих ріках буває досить багато: будь-яке упале у воду дерево, поворот русла або підвищення дна створює помітна зміна потоку. Які саме перешкоди щука воліє використовувати для своїх засідок, а які ігнорує – питання складне; часто буває так, що в одному із двох зовні дуже схожих місць щуки попадаються ледве чи не на кожній риболовлі, а в іншому геть-чисто відсутні. Визначити, які з перешкод «працюють», а які – ні, можна тільки на водоймі зі спінінгом у руках. Відповідно, якщо ви на водоймі вперше, будь-яка перешкода заслуговує на увагу – два-три контрольні заброса багато часу не віднімуть

Отже, почнемо з найбільш великої й помітної перешкоди – завалу. На невеликій річці практично будь-яке упале дерево перегороджує потік і збирає всі пливучі колоди й гілки. Згодом утворюються потужні завали, іноді вони навіть не руйнуються від весняних паводків і існують роками. Накопичення колод часом тягнуться уздовж ріки на десяток і більш метрів. Довідатися, що відбувається усередині завалу, не представляється можливим, але, зважаючи на все, усяка риба там тримається регулярно. Нам же, з погляду можливості лову спінінгом, можуть бути цікаві верхній і нижній край цих завалів. Мій досвід лову свідчить про те, що більшість щучих поклевок відбувається безпосередньо там, де потік входить у завал, найбільш ефективні забросы – максимально близько до самого краю корчів або навіть між корчами, з ризиком зачепу. Кількість щук, пійманих вище й нижче завалу, при приблизно рівній кількості забросов відрізняється в мене приблизно на порядок. Варто відзначити, що щуки, піймані нижче завалу (те ж саме справедливо для гребель, перекатів і інших глобальних перешкод), беруть, як правило, на деякім видаленні від перешкоди, і, швидше за все, місце їх розташування звязане вже з якимись локальними аномаліями, а не із самою перешкодою. А от зона поклевок вище завалу перебуває, як правило, у безпосередній близькості від нього, як показано на малюнку (див. Рис. 1). Тут і далі я не буду вказувати на схемах можливі крапки розташування спінінгіста й напрямку заброса, а також давати які-небудь рекомендації з вибору принади. По-перше, кожна із цих тем гідна окремої публікації, а ми в рамках цієї статті торкнемося лише розташування активної щуки щодо перешкод на ріці, а, по-друге, на реальній водоймі, на відміну від листу паперу, вибір місць, з яких зручно виконувати заброс, буває дуже обмежений. А тому – очевидно – закидати треба з тієї крапки, з якої дозволяє берег, якщо є вибір – з тієї крапки, з якої можливо здійснити оптимальну проводку й (або) обловить максимальна ділянка в зоні потенційної сто