Соска для сазана

Сазан – одна із самих цікавих риб наших водойм. По власній моці він перевищує, напевно, усіх річкових мешканців, правда й по обережності з ним мало кого можна зіставити. Ареал проживання сазана досить широкий, але дійсно багато його тільки в низовях Волги й Дону. Конкретно в ті краї найчастіше й направляються аматори лову даної риби. Хоча сазаньи «череди» за останні роки сильно зріділи, отут все-таки можна поки цілеспрямовано й нерідко цілком вдало ловити цю рибу

Підгодовування обовязкове

Більшість рибалок, збираючись у далекий шлях за сазаном, запасаються макухою, щоб використовувати його й для підгодовування, і для насадки. Років 5-6 назад підгодовування при лові сазана використовували рідко: досить було зясувати, у які крапки він виходить на годівлю. Тепер же лов без підгодовування має дуже малі шанси на успіх -занадто великий став рибальський прес

При лові із човна найчастіше використовують одну обємну годівницю. Її опускають із борту, а снасті закидають так, щоб насадка виявилася в струмені, що вимивається плином підгодовування. Так ловить більшість рибалок на знаменитому Трехречье. У якості насадки тут використовують досить великий шматок макухи, закріплений на повідці трохи вище гачка. При такому монтажі відтинається більша частина дрібязку – всюдисущої густеры й подлещика: для них ця насадка занадто обємна й тверда

Там, де дрібної білі небагато, часто застосовують монтажі з ковзною годівницею й коромислом, а в якості насадки використовують мясо перловицы, насаживая на один гачок по 3-5 молюсків. Цей монтаж підходить для лову в глибоких ямах. Дрібна риба сюди намагається не заходити, так що наживка довго залишається цілої. Ці монтажі прості й надійні, але, як ми переконалися цього року, не завжди ефективні

Провальний початок

Цього разу ми із друзями відправилися на Харабалык. Цей ерик навіть серед місцевих жителів уважається «сазаньим», так що ми розраховували на гарний улов, тим більше що їхали в жовтні, коли наплив рибалок спадає. У Москві запаслися пластинами гарної макухи для насадки, а по дорозі, під Тамбовом, купили свіжого, але ламаної макухи для підгодовування. На місці прикупили геркулеса й пшенки, так що всі необхідні компоненти підгодовування й насадки були в наявності, однак цього виявилося мало.

На відміну від добре знайомого Лазневого ерика, на Харабалыке поблизу не найшлося ні однієї пристойної ями, так що нам залишалося тільки прислухатися до підказок місцевих жителів. У підсумку ми все-таки знайшли пару сазаньих крапок, але відразу побрати рибу не вийшло: місцевий сазан зовсім ігнорував перловицу. Мені це було трохи дивно, оскільки я багато років ловив його на цього молюска й улітку, і ранньою осінню.

Спробували ставити великі шматки макухи, але знову невдача. Точніше, один невеликий сазан попався, але клюнув глухий уночі й до ранку зібрав кілька донок, а на довершення всього зійшов під самим берегом. Після такого початку напрошувалася думка, що ми встали не в тому місці й сазана тут дуже мало, так що не коштувало витрачати на нього час і треба перемикатися на спінінг. Цим можна було утішитися, якби не одне «але»: наші сусіди ловили винятково сазана, і цілком успішно. Розвязали відправитися за досвідом до сусідів Вони виявилися теж москвичами, не перший раз приїжджали ловити сазана саме сюди й нагромадили певний досвід, яким і поділилися з нами

Секрет сусідів

Наші сусіди використовували для лову сазана «соски» – пружинні годівниці, у які набивається підгодовування й устромляються гачки на коротких повідцях. Такий «прадавній» монтаж нас трохи здивував: ми використовували його в далекім дитинстві при лові подлещика. Більш уважний огляд виявив одну особливість їх монтажу. Одна сторона мідної пружини була залита свинцем, причому зроблене це було не стільки для обважнення годівниці, хоча плин на Харабалыке досить сильне скільки для того, щоб годівниця завжди лягала на дно в одному положенні – огрузкой униз, підгодовуванням нагору. Свинцева «майданчик» на пружині відіграла й роль свого роду «крила», що відривав при підмотуванні снасть від дна. Ця начебто незначна особливість відіграла важливу роль

Як виявилося,сазан в ерике багато переміщається, тому важко визначити, де він перебуває в цей момент. Однак сазан завжди затримується в закоряженных
місцях. Корчів на дні було чимало, але на відміну від багатьох інших місць вони були «наносні», тобто принесені повіддям. Для сазана топляки – дуже гарний притулок, а для рибалки – один головний біль, адже за них постійно чіплялися снасті

У місці, де ми стояли, топляки перебували в близької брівки, і заброс доводилося робити так, щоб годівниця лягала за ними, там, де й тримався сазан. Уникнути зачепу при виборі снасті допомагає таке приймання. Вилучивши кінчик вудлища вниз, треба обережно вибрати слабину волосіні яка утворюється через сильний плин, потім різко підняти вудлище нагору й підмотувати котушку з максимально можливою швидкістю. У цей момент годівниця завдяки свинцевому майданчику виходить «на глісер». Зі звичайними пружинами або клітинами, огруженными по одній стороні, таке приймання не проходить

Далекий заброс тут був не потрібний, але чутливість снасті мала велике значення. Справа в тому, що при лові на соски підсікати треба було відразу, як тільки кінчик вудлища починав смикатися; це означало, що гачок перебуває в пащі в риби. Якщо при лові з насадками сазан нерідко засікається сам, то при використанні соски це трапляється дуже рідко. Відчувши, що в роті щось заважає, він негайно выплевывает гачок
Для підвищення чутливості снасті годівниці робляться ковзними. Основна волосінь проходить через мідну трубку, установлену по осі пружини, і до кінця волосіні привязывается міцний вертлюжок з 3-4 повідцями. Снасть дуже проста, але працює вона, тільки якщо враховані деякі нюанси. Зокрема, у якості основної волосіні краще застосовувати монофил 0,5 мм – при використанні шнура на короткій дистанції багато сходів. Для повідців підходить тільки плетінка, найкраще стара, діаметром 0,3-0,4 мм. Отслуживший пари сезонів шнур зберігає свою міцність але на дотик стає як нитка. Використання таких товстих повідців не викликане бажанням піймати величезного сазана, просто вони значно менше плутаються. До речі, ми спробували використовувати для повідців плетінку 0,25 мм, але через день відмовилися. Повідці так скрутилися, що їх стало простіше обрізати, чим розплутати. А от монофил, навіть мякий занадто пружний для повідця й відразу насторожує сазана. Деякі рибалки використовують для повідців товсту капронову нитку, але вона мякше шнура й на черепашковому дні швидко виходить із ладу. З гачками все було просте: Owner № 1-1/0.

Маленькі хитрості

Восени сазан не дотримується ніякого розкладу. Поклевка могла трапитися й рано ранком, і вночі, і в середині дня. Так що «черговий по сазанах» повинен був постійно бдить і регулярно наповнювати годівниці. Плин на Харабалыке досить сильне, тому підгодовування повинна бути дуже щільної. Інша вимога до підгодовування – значна частка макухи. Спочатку ми надходили так: запарювали макуха й додавали в нього сухий мелений геркулес, промішуючи, поки все не перетворювалося в однорідну пахучу масу. Але, очевидно, ми були не одні такі, і через кілька днів геркулес у магазині просто скінчився. Довелося переходити на пшенку. Але тут виникла проблема: як зварити її на багатті. Сазан дуже не любить нічого підгорілого, а каша в казанку з тонкої нержавейки підгоряла відразу. Довелося насипати крупу в казанок і заливати окропом, щоб вода покривала її приблизно на два пальці, а потім ставити в багаття, але так, щоб вона не кипіла. Коли крупу набухала й лопалася досипали в неї мелена макуха й усе це проминали. Підгодовування виходило досить щільної й трималася на плині не менш 3 годинника

Взагалі, у лові сазана багато тонкощів. Зокрема, спосіб привязування вудлища. Якщо цим зневажити, то можна втратитися всієї снасті. Кращий варіант, мабуть, такий: до рукоятки вудлища привязывается метровий шматок міцної мотузки із широкою петлею на кінці. Поруч зі стійкою для вудлища в берег устромляється півметровий гладкий прут, але не вертикально, а з нахилом від води. Після заброса мотузкова петля просто накидається на нього, а при підсіканні петля легко зсковзує по гладкій поверхні й мотузка зовсім не заважає. Це нехитре пристосування гарантує, що снасть не спливе й при самої потужної поклевке. А вони трапляються. Наприклад, один сазан рвонув з такою силою, що не просто зірвав вудлище, а зігнув дюралеву стійку майже під прямим кутом, але сам при цьому не засікся

Лов сазана – це найцікавіша риболовля. Але завжди треба памятат