Сучасні коропові монтажі
Деякі елементи сучасних коропових монтажів спеціально призначені лише для того, щоб звести до мінімуму збиток, заподіюваний трофею при пійманні. На Заході вже давно й повсюдно застосовують гачки з мікроборідками й різні системи безпечного кріплення грузила до волосіні. Перше із цих винаходів покликано зменшити розмір ранки, що утворюється в губі коропа при знятті його з гачка, друге допомагає врятувати життя рибі у випадку обриву лісочки при виведенні.
И все-таки головна гідність грамотного коропового монтажу – його найвища ефективність. Процес його виготовлення займе якийсь час, не обійтися тут і без спеціальних матеріалів, але ваші зусилля окупляться сторицей. Едуард Сидоров на Кубку миру у Франції відповідав у своїй команді за оснащення коропових вудлищ і володіє цим питанням у досконалості.
Коропові монтажі, як відомо, вимагають застосування спеціальних матеріалів. Але чим конкретно повинен запастися початківець карпятник, щоб бути у всеозброєнні на березі водойми?
Сучасний короповий лов і впрямь вимагає використання спеціального устаткування: коропових вудлищ, коропових котушок, навіть коропових подсачеков. Це повною мірою ставиться й до монтажів. Почну з гачків – одного з головних елементів оснащення. Як правило, коропові гачки оснащені колечком. Моделі з лопаточкою застосовують для цього лову вкрай рідко (наприклад, у варіанті Line Aligner Rig), оскільки вузол тут менш надійний, особливо в місці контакту лопаточки й плетеної волосіні.
Майже всі сучасні коропові гачки мають прекрасне заточення й звичайно чорне покриття. У діапазоні розмірів від №10 до №2/0 ( по міжнародній класифікації) можна підібрати гачок практично для будь-яких умов лову. Причому в мене особисто був випадок піймання коропа вагою 14 кг на відносно дрібний гачок – №10, так що не варто сліпо випливати логіці: раз короп такий здоровань, виходить, потрібно ставити найбільший гачок з наявних вналичии.
Зовсім не обовязково, щоб на впакуванні було написано, що гачки спеціальні коропові, просто вони повинні відповідати певним вимогам. Товщина дроту, з якого їх виготовляють, може сильно варіювати. Зрозуміло, що більш легкі гачки з тонкого дроту гарні в комбінації із плаваючим бойлом, а також для лову без грузила на плаваючу по поверхні насадку. А от на плині, що коли тоне бойл повинен лежати на дні, як не можна краще підійде гачок з товстого дроту, застосування якого оправданно ще й тому, що річковий сазан має незвичайну силою й швидкістю.
Щоб менше травмувати пійману рибу, усі сучасні коропові гачки випускають із борідками зменшеного розміру ( так званими мікроборідками). У принципі, озброївшись надфілем, її можна зробити з будь-якого гачка, навіть із вітчизняного, колюбакинского, але занадто захоплюватися цим заняттям не варто. Можу привести в приклад випадок із власної практики. На Кубку миру у Франції всім учасникам було запропоновано випробувати нову серію коропових гачків Multigrip однієї відомої фірми, де роль мікроборідки виконували три ледь помітні насічки. Після двох сходів підряд у мене зложилося стійке упередження проти цього технічного розвязку, хоча в якомусь змісті творці досяглися своєї мети – риба й впрямь травмувалася значно менше. Я думаю, тут зіграла роль не тільки конструкція мікроборідки, але й сама форма гачка
Майже всі сучасні коропові гачки мають невеликий загин жала всередину, щоб воно могло краще проникнути в нижню губу риби, а от довжина цівки може бути різної. На довгій цівці легше вязати оснащення D’Rig, коли кулька переміщається на кільці уздовж цівки по спеціальній петлі (мал.2).
Деякі моделі гачків з такою цівкою перекочували в короповий лов з нахлыста. Гачок з довгою цівкою більш універсальний, адже, міняючи положення кембрика, можна регулювати довжину волосся, а виходить, розмір і тип насадки (мал.3). Провідні фірми випускають спеціальні коропові серії гачків, наприклад, Specialist (фірма FOX) або E.S.P. (фірма DRENNAN). Гачки від MAINLINE, KEVIN NASH, ASHIMA теж заслуговують на увагу.
Тепер давай поговоримо про повідців, до яких ці самі гачки й привязують. Останнім часом європейські рибалки поряд із плетеної все частіше сталі використовувати для цих цілей монолеску, але, як я розумію, не зовсім звичайну.
Дійсно, матеріалом д
ля повідців звичайно служить або плетена волосінь, або міцна тверда мононитка без памяті – так звана «амнезія». Взагалі-Те «Амнезія» – торговельна марка американської фірми SUNSET, що випускає цю продукцію, але зараз назва поширилася на весь комплекс монофильных повідкових матеріалів для лову коропа, що володіють відповідними характеристиками. Лісочка «амнезія» порівняно недавно знайшла популярність серед європейських карпятников у звязку з появою «розумних» коропів, які подовгу пробують насадку. Через свою твердість вона сильніше лякає коропа, що вирішився побрати насадочный бойл, але завдяки їй же забезпечує надійне самопідсікання. До того ж вона практично не плутається навіть при наддалеких забросах. З «амнезії» 0,5 мм легко виготовити для такого розумника ефективне оснащення за назвою D’Rig, у якій бойл із закріпленим на ньому колечком може рухатися по вузлу вперед-назад (мал.2). До речі сказати, під час змагань у Франції всі наші коропи були піймані саме на оснащення D’Rig Але на вітчизняних водоймах в 90% випадків цілком достатньо повідця із плетеної волосіні.
Правда, звичайна «плетінка», яка зараз популярна серед спінінгістів, надто тверда й погано підходить для наших цілей, виключення становлять хіба що найбільш мякі моделі минулих років (наприклад, Gorilla). Я ж користуюся спеціальної коропової «плетінкою». Вона гладка, не ворситься й не збирає на дні всяке сміття. Віддаю перевагу потопаючим моделям, які не викликають підозри в коропа, оскільки добре притискаються до дна й не стовбурчаться петлями
До речі, будь-яку «плетінку» можна зробити потопаючої за допомогою спеціального «мякого свинцю» – досить простягнути крізь нього повідець.
«Мякий свинець» придасться й тоді, коли потрібно обмежити висоту підйому плаваючого бойла: його закріплюють на повідці замість свинцевої дробинки. Розмотують коропову «плетінку» на котушки звичайно по 10-20 м, але, враховуючи довжину повідця, такої котушки вистачить надовго.
При визначенні характеристик цієї плетінки прийнято оперувати не діаметром, а розривним навантаженням. Я звичайно користуюся волосінню від 15 до 25 Lb ( від 6,75 до 11,25 кг), залежно від розміру передбачуваного видобутку. Починаючим карпятникам, у яких виникають постійні проблеми із заплутуванням мякого повідця з «плетінки» при забросе, я б рекомендував комбіновані повідців. Дві третини такого повідця виготовлені з «амнезії», а одна третина (та, що ближче до гачка) – з мякої плетінки.
Звязати плетену з монолеской можна за допомогою спеціального вузла (мал.4), потім слід замазати місце зєднання «мяким свинцем» (мал.5).
А не чи занадто складно для початківців?
Якщо ця рада здасться комусь занадто складним, те можна зробити інакше: використовувати звичайну «плетінку», але перед забросом обробити її спеціальним отверждающим гелем (наприклад, від фірми KRYSTON), який після влучення у воду швидко розчиняється. А можна надягти на повідця відрізок гумової трубочки довжиною приблизно 40 мм 1,5-2 мм, натягнувши її одним кінцем на кільце вертлюжка, до якого привязаний повідець
До речі сказати, вертлюжки в коропових монтажах застосовуються далеко не завжди. Іноді їх заміняють спеціальними вставками, а для оснащень із «амнезії» застосовують вертлюжки з упаяними в них кільцями. У короповому монтажі вертлюжок не покликано боротися із закручуванням волосіні, а просто виконує сполучну функцію між основною волосінню й повідцем, тому він повинен бути дуже надійним і невеликим по розміру. А деякі коропові монтажі, наприклад із грузилом «in-line», вимагають застосування вертлюжков конкретного розміру й форми.
У коропових монтажах насадка привязана до гачка за допомогою «волосся», і це обовязкове правило: тільки в такому випадку можна розраховувати на ефективне самопідсікання, до того ж це єдиний спосіб надійного кріплення твердого шарика-бойла.
Відомо чимало варіантів «волосяного» кріплення, а який порадиш ти?
У більшості випадків прекрасно працює так званий «вузол без вузла» (knotless knot), коли й «волосся», і повідця роблю!1 з єдиного відрізка плетеної волосіні (мал.7).
lign="left" alt="Сучасні коропові монтажі" title="Сучасні коропові монтажі"/>Спочатку роблю на кінці плетінки петельку для стопора, потім пропускаю лісочку у вушко й регулюю довжину «волосся». Роблю від 7 до 10 ( залежно від розміру гачка) оборотів «плетінки» навколо цівки, намагаючись класти її виток до витка, і знову просмикую вільний кінець у вушко. Після затягування такий вузол необхідно зафіксувати «Суперклеєм». Гідність цього вузла полягає в тому, що вяжеться він дуже швидко й найвищою мірою надійний. Правда, коли вузол завязаний, ступінь регулювання довжини «волосся» обмежена й залежить від довжини цівки (мал.3).
Якщо «волосся» зроблений з окремого відрізка «плетінки» (з розривним навантаженням приблизно 5Lb) і привязаний до вушка або цівки гачка, те можна варіювати розмір насадки в більш широких межах. Правда, не варто забувати, що різним по діаметру бойлам відповідають гачки певних розмірів, та й турбот із привязуванням окремого волосся до гачка додається. Я застосовую окремий тонкий «волосся» звичайно лише в тому випадку, коли прагну зробити дуже делікатні отвори в насадці, наприклад, якщо потрібно надягти на нього трохи опарышей, або при лові на сильному плині, де широкий отвір під «волосся» сприяє більш швидкому розмиванню бойла зсередини. А при використанні оснащень D’Rig я кріплю бойл за допомогою спеціального колечка й гумки.
Найбільше питань викликає такий елемент оснащення, як противоакручиватели. На прилавках рибальських магазинів можна побачити тверді й мякі пластикові трубочки, моделі із застібкою для кріплення грузила й із грузилом, крізь яке вже пропущена тверда пластикова трубочка. Але я помітив, що ти не користуєшся жодним із цих варіантів. Чому?
Ну, що стосується твердих противозакручивателей, те вони, на мій погляд, більше підходять для лову на квивертип. Я віддаю перевагу гнучким трубочкам, які прекрасно маскуються на дні. Сучасні матеріали дозволяють робити їх досить важкими, щоб вони ще щільніше притискалися до дна й не викликали в коропа підозр
Для цих цілей при виготовленні противозакручивателей використовують добавки з бору або армують трубочки. Вантажило може кріпитися на таких трубочках і збоку, за допомогою безпечної застібки safety, і безпосередньо на противозакручивателе по системі «in-line» . Але й у тому, і в іншому випадку при обриві основної волосіні короп має можливість звільнитися від грузила, а значить – вижити.
Фірмові грузила для лову коропа винятково різноманітні за формою, вазі й навіть характеру камуфлирующего покриття. Але серед російських рибалок існує думка, що форма грузила для донного лову і якість його виготовлення – питання другорядне: мол, згодиться будь-який шматок свинцю підходящого розміру з упаяної в нього петелькою для кріплення волосіні. А ти як уважаєш: насправді, можна обійтися кустарними виробу мі? І які вимоги предявляються до них у цьому випадку?
Там, де це можливо й де продиктоване умовами лову, я й сам частенько застосовую саморобні грузила. Так я надходжу при лові в сильно закоряженных місцях, поблизу від берега, наприклад подекуди на Ахтубі. Зачепи тут – справа звичайна, і можна за одну риболовлю запросто втратитися всього свого запасу фірмових грузил. Гра в цьому випадку не варто свіч! Але в інших – я волію користуватися фірмовими виробами, і поясню чому.
По-перше, у кожної «ціпка» є така характеристика, як тест – тобто діапазон між мінімальною й максимальною вагою принади, що закидається, на який вона розрахована й при якім працює максимально ефективно. Залежність між потужністю вудлища й тестом проста й дозволяє відразу прикинути, яке грузило буде для ціпка оптимальним, а яке змусить бланк працювати вже з перевантаженнями (або, навпаки, недовантажувати його, що теж погано).
На короповім вудлищі тест потужності (test curve) завжди зазначений у фунтах (Lb). Отож, це числове значення, що позначає його потужність у фунтах, відповідає також і оптимальному для цього вудлища ваги грузила в унціях, плюс-мінус пів-унції. Наприклад, якщо на вашім короповім вудлищі коштує тест 3,5 Lb, це значить, що воно розраховане на заброс грузил вагою від 3 до 4 унцій. Одна унція – це ледве менше 30 г, тобто грузило повинне важити приблизно від 90 до 120 г.
Насправді усе ще простіше, адже майже всі фірмові коропові грузила мають маркування саме в унціях. На грузилах кустарного виробництва вага найчастіше не зазначена або ж він не відповідає дійсності, а поломка дорогого коропового вудлища на потужному забросе в результаті перевантаження – річ ці