«Театр

Чому б і ні. Приманюючи рибу до обраного бережка, ми вважаємо, що їй, як істоті нижчому, досить кинути «кістку» у вигляді жмені неапетитної каші, і вона з усіх боків кинеться до нашого гачка. Майже завжди це неодмінно потрібно зробити, але деякі вважають, що недостатньо одному підгодовування
Мисливці здавна примітили стайный інстинкт дичини. Обережні птахи, бачачи собі подібн, що сидять у спокійній позі, уважають цю територію свідомо безпечної й намагаються приєднатися до них. Вони не підозрюють, що їх родичі не справжні – мистецьки зроблені руками людини, а сам він – небезпека номер один для багатьох звірів і птахів – перебуває поблизу. Так добувають гусаків із профілями, тетеревів з опудалами. Навіть докучливих хитрих ворон і сорок легко стріляти, коли вони злітаються з усією округи до опудала ненависного имфилина.
Американський винахідник урахував досвід мисливців. Він пропонує влаштовувати подібні спектаклі з нерухливими статистами під водою. Адже багато видів риб теж ведуть стайный спосіб життя. До безтурботно граючої серед водоростей зграйки охоче приєднуються інші рибки, налякані небагато віддалік неспритними маніпуляціями малодосвідченого рибалки. Якщо тут вони до того ж знайдуть смачний корм, то в замаскованого принадою гачка зявляється реальна віз-, можность бути проковтнутим. Так що непогано разом з підгодовуванням помістити в глибині й «стаю» підходящих риб
Групу рибок імітують за допомогою заздалегідь приготовленого «театральної завіси», на якім розташовані обємні надувні зображення риб і водоростей. Для цього два листи еластичного прозорого матеріалу зєднують уздовж їхніх крайок. У верхньої крайки формують повітряну камеру, що забезпечує плавучість завіси. До нижньої крайки прикріплюють грузило – смужку металу, яка втримує завісу у вертикальнім положенні під водою.