Техніка лову коропа на коропових ставках. Частина 2
У першій частині циклу статей про лов коропа на коропових ставках ми розглянули питання підготовки до риболовлі й виборі місця лову. Тепер перейдемо до виготовлення оснащень для коропового лову. Виготовлення будь-якого оснащення починається з виготовлення повідця
Тому що зараз холодна погода й вода досить холодна, риба не дуже активна, тому ми розвязали ловити на невеликі насадки 14 діаметра. У звязку із цим вибираємо невеликі гачки 8 номера
Відрізаємо шматок спеціального плетеного поводочного матеріалу й знімаємо з нього частина захисної оболонки. Завязуємо на одному кінці звичайну петельку. Насадка в нас буде нейтральної плавучості й складатися із двох частин. Одна частина буде потопаючої, інша частина плаваюча. На повідці встановлюємо гумовий стопорок, призначений для верхнього кріплення бойла. Після цього нанизуємо на повідця шматочок силіконової трубочки й акуратно просмикуємо гачок під цю трубочку.
Тепер нам необхідно відрегулювати довжину волосся. Довжина волосся – це дуже важлива характеристика в кожному повідці, тому що вона впливає на зацепистость даного повідця. Щоб відрегулювати цю довжину необхідно відразу надягти на волосся насадку, на яку ми будемо ловити. У нашім варіанті ми побрали два 14 бойла. Один з них потопаючий, інший плаваючий. Режим їх на половинки, зєднуємо й насаживаем на волосся. Половинка плаваючого бойла буде перебувати в нас зверху. Таким чином, виходить насадка нейтральної плавучості, яка буде підніматися над мяким мулом. Маленьким стопорком підтискаємо бойл знизу. Приблизна відстань від краю бойла до гачка повинне бути близько 5-10 мм. Вставляємо кінчик повідця у вушко гачка й робимо 5-7 витків навколо. Затягуємо вузол і проводимо тест на зацепистость гачка. Якщо гачок розвертається жалом униз і чіпляється за руку, виходить, при поклевке риби він нормально розвернеться й пробє нижню губу риби.
Для надійності вузол можна проклеїти швидковисихаючим клеєм. Зі зворотної сторони повідця зробимо звичайну петельку без вертлюжка. Стандартна довжина повідця 20-25 див. На цьому повідець у нас готовий. Тепер беремо противозакручиватель, спеціальний вертлюжок, у якого з однієї сторони перебуває колечко, а з іншого зроблений спеціальний гачок. Надягаємо на противозакручиватель гумку й просмикуємо в неї вертлюжок.
Так ми виготовили ковзний монтаж, для того, щоб зрозуміти на яку насадку буде ловитися риба. Коли визначимося з насадкою, на яку ловиться риба, тоді вже можна буде переходити на глухі монтажі. Тому що ловити будемо на двох дистанціях, то застосовуємо два види грузил. Перше полівидної форми для далекої дистанції й грушоподібне грузило для близької дистанції
У висновку привязуємо наш монтаж до шок-лідера, який по довжині вибирається рівним двом довжинам вудлища. Останній штрих перед забросом оснащення, обробка бойлов спеціальним ароматизатором. Це не хитре приймання дозволяє збільшити привабливість насадки, але іноді можливий і зворотний ефект. Так, що пошук спеціального складу для обмакивания бойлов процес творчий
И от уже назустріч із коропами відправляється одна за інший, усі чотири оснащення, по дві до кожного з маркерів. Насамперед, потрібно налагодити лов, а вуж потім зайнятися пригодовуванням. Самий оперативний спосіб доставити підгодовування під ніс рибі, добре знайома кожному карпятнику трубка-кобра. При відомій вправності вона дозволяє точно покласти прикормочные бойлы до поплавця-маркеру, навіть на дуже пристойні видалення від берега. По своїй далекобійності вона уступає лише парашуту, геніальному винаходу російських карпятников, які придумали його для пригодовування Нижне-Волзького сазана
Тепер приступаємо до виготовлення суміші для готування прикормочных куль. Серед інгредієнтів зерна коноплі, готове підгодовування для лову коропа й суміш для виготовлення бойлов, у якості сполучного. Воду необхідно додавати поступово, щоб не переборщити. Коли суміш злегка набрякла, можна приступати до роботи. Найпростіший тест – куля не повинен розвалюват
ися про удар про землю. У цьому випадку при забросе він точно досягнеться дна, а не розібється про водну поверхню
Сам процес пригодовування порівняно простий, але при цьому досить точний. За допомогою вудлища й парашута доставляємо прикормочные кулі в місце лову. Після такої арт-підготовки на порівняно не глибокій водоймі, необхідно якийсь час, щоб риба зібралася на підгодовування.
А от і довгоочікувана поклевка. Короп середніх розмірів, який стояв на прикормі в близького маркера. Після піймання декількох екземплярів, необхідно підкинути до місця лову трохи бойлов. Це вірне приймання, що дозволяє тримати в крапці лову рибу насторожену тільки, що виведеннями, що завершилися. Коли процес рибного лову остаточно налагоджений, можна ухвалюватися за облаштованість коропового табору. Головна його складова, короповий намет. Її слід ставити так, щоб через відкритий вхід можна було бачити своє вудлище. Це нескладне правило значне полегшить вам нічну ловлюся
Хазяї водойми пропагують тут відносно коропа принцип, піймав – відпусти. Так, що ми були змушено відповідати високому званню карпятника й повернути назад свій видобуток
Вечірнє пригодовування повинне бути досить інтенсивне, уночі риба може почати активно годуватися. Ледь починає смеркти, відбувається серйозна поклевка. Відразу відчувається, що на гачку вже не двох кілограмовий короп. Спокусився він на комбінацію снеговик, з бойлов з банановим заходом
Вечереет. Можна підводити підсумки дня. Ми переконалися, що місце обране правильно. Краще працює крапка близького маркера. Видне риба ще не почуває наближення холодів і продовжує ловитися порівняно близько від берега
Автор: «Секрети сучасної риболовлі» www.fishlovlya.ru