У погоні за премудрою щукою

У погоні за премудрою щукою

Початок зими – відмінний час для лову щуки. Проте багато рибалок скаржаться на бесклевье. Чому? Начебто б щука в голландських водоймах ще не перевелася, оскільки її ловлять тут за принципом: «Піймав – відпусти». І я, і мої друзі – мисливці за щуками домагаємося успіху в тих самих водах, де інші піймати нічого не можуть. У чому справа? Може бути, ми використовуємо інші принади, інші методи, ловимо в «нетрадиційне» час доби або є інші секрети, які дозволяють бути з уловом? У цій статті я спробую дати практичні відповіді на ці питання. Але колись спробую пояснювати, чому багато щукари тепер не можуть похвастатися своїми уловами, хоча приходять на ті ж місця й у той же час року, що й раніше.

Занадто великий рибальський прес!

«Холодний сезон» 1998/99 року (з вересня по березень) став одним із кращих у моєму житті – я піймав 389 щук! Гарний настрій не залишав мене. Я почав багато писати про методи лову, які використовував, про водойми, де рибалив. У результаті в січні до мене приїхала команда з голландського телебачення – знімати фільм. Усе більше рибалок стало навідуватися в Бовенкарспель, щоб спробувати піймати щуку вагою 10 кг.

Уже наприкінці минулого сезону рибальський прес на наші води помітно збільшився, і коли у вересні 1999 року почався новий «холодний сезон», мисливці за щуками з Голландії, Бельгії й Німеччини все їхали і їхали. Треба сказати, що в найбільш популярних і легкодоступних місцях рибалок можна побачити в будь-який день тижня. А в уик-энды бажаючих побаловаться троллингом буває так багато, що біля каналів трапляються човнові «пробки».

Такий попит на риболовлю в наших краях привів до того, що в Німеччині називають: «Verblinkerte Gewasser» («‘Заблесненные води») – так говорять про водойму, де хижаки занадто часто бачать коливн, обертаються та інші принади, тому ігнорує їх або лякаються, коли бачать або почувають їхнє наближення. Риба стає навченою… Найпростішим розвязком цієї проблеми було б зменшення рибальського преса на місцеві води – і це автоматично трапляється через якийсь час, оскільки риба бере усе рідше й рідше, мисливці за щукою розчаровуються в колись уловистім місці й перестають його відвідувати. Я не раз ставав свідком того, як деякі «гарячі» місця через занадто широкий розголос втрачали свою привабливість – риболовля там перетворювалася в стовпотворіння. І потім, через кілька років, люди, що знають про відродження рибних запасів місцевої водойми, тримали свої роти на замку. Я сам завчив цей урок і намагаюся не оприлюднити координати своїх улюблних місць

Умудреннее стають не тільки люди, але й хижа риба. Вона перестає виявляти цікавість до звичайних, часто використовуваним принадам (звичайними я називаю ті, які нічим особливим не відрізняються друг від друга, пропливаючи повз щучий ніс). Поговоримо докладніше про ті хитрості й прийманнях, які дозволяють добувати «соромливих» щук у часто облавливаемых водах

Нові принади – нові вібрації

Серед рибалок існує думка, що щуки, пари раз уже випущені рибалками на волю, запамятовують, як виглядали ті принади, якими вони настільки необачно спокусилися. Можливо, це й так, але в мене є сумніву щодо цієї теорії. Особливо це стосується лову в темних водах або водах з тим або іншим відтінком ( а саме так виглядають канали в моїй місцевості). Думаю, щука взагалі не зможе розглянути в них принаду, оскільки видимість у них – не більш 30 см.
У погоні за премудрою щукою

Я дотримуюся того ж думки, що й американські вчені, – щуки вчаться асоціювати коливання тієї або іншої принади з небезпекою. Тому коли вони почувають вібрацію «знайомій» принади своєю бічною лінією, випливає свого роду реакція паніки. Замість того щоб атакувати можливий видобуток, вони стрімко зникають у будь-яких напрямках. Найчастіше я спостерігаю подібну картину, коли ловлю в невеликих каналах «на доріжку». Навіть коливань, викликаних човновим гвинтом, досить, щоб змусити щуку моментально зникнути

Сильно одмінні друг від друга принади викликають у воді різні коливання. Я бачив, як у величезних резервуарах лабораторії BERKLEY на озері Спірит проводилися випробування різноманітних принад. Учені виміряли викликані ними коливання й зясували, що відмінності виявилися набагато більшими, ніж передбачалося, особливо якщо вібрація була повязана з деренчливим (трещоточным) звуком

Майже к
ожний, хто ловить на RAPALA J-11, MANN’S «Minus-1 Stretch» або інший дрібно плаваючий воблер (shallow swimming wobbler) з маленькою лопатою, знає, що час від часу наступає момент, коли слід замінити дану принаду чимсь зовсім іншим. Я пробував ставити більші глибоко пірнаючі воблеры, подібно «Super Shad Rap», «Risto Rap», «Salmo Perch» і «Bagley’s Small Fry Shad», і вів їх неглибоко, максимум на 3 метра за й уздовж човна. Прагнете – вірте, прагнете – ні, але ці принади принесли щук, які зовсім не побоялися їх атакувати. При такій проводці ці воблеры виявляють на бічну лінію риб подвійний вплив, оскільки виникають додаткові, імовірно, невідомі щуці коливання. По-перше, це звичайна вібрація принад такого роду. По-друге, воблер відіграє вниз-нагору, (вода притискає його вниз, виявляючи тиск на лопату, у той час човен, що як рухається, тягне його нагору). Це – тільки один із прикладів, що показують, як завдяки заміні принади ви можете добитися кращих результатів у водоймі, де живе премудра щука

Після невеликої паузи ставте іншу принаду

Я думаю, це рано або пізно траплялося з кожним мисливцем за щуками, що використовують штучні принади. Ви закинули й бачите, як щука пробує атакувати вашу принаду, але потім відмовляється від свого наміру. Іноді ви на частки секунди або деяким більше навіть почуваєте видобуток на гачку. Трапляється, ви зауважуєте сплеск, лійку або саму щуку, що дала «свічу» раніше, чим настав момент підсікання. А потім… нічого. Коли я спостерігаю подібну картину, то говорю рибалці-невдасі: це відбулося через те, що ви не залишаєте «насидженого» місця й продовжуєте робити забросы з тієї ж самою принадою знову й знову. А налякана премудра щука постарається відплисти від небезпечного місця настільки далеко, наскільки можливо. Буває, цей казус трапляється й із мною, – тоді я просто запамятовую це місце й продовжую із властивої мені методичністю досліджувати інша ділянка каналу

Якщо щука тільки один раз пропустила принаду й взагалі не доторкнулася до гачка, по дорозі назад ( до машини або до човна) пробую половити ще раз із тієї ж самою принадою. У випадках, коли хижак торкнувся принади лише на мить, я заміняю її іншої (іншого виду) і намагаюся піймати недотрогу. Цей виверт приносить набагато більш відчутні результати, чому нескінченне закидання однієї й тієї ж принади ( а саме так звичайно роблять рибалки після того, як упустили щуку). Я був свідком піймання чотирьох метрові щук після своєчасної заміни принади

Якщо протягом досить тривалого часу я упускаю щуку за щукою, це означає, що вони бояться принади й відвертаються безпосередньо перед тем, як схопити її. Для мене це сигнал, що настав час кидати в справу інші принади, причому розмір іноді буває не важливий

Памятаю, протягом багатьох лет я був досить щасливий з «Road Runner» ( буквальний переклад – «бігун по доріжці»). Це джиг-голівка з маленьким спиннинговым пелюсткою, твистером і декількома пірям марабу. Я привіз цю принаду зі США, будучи абсолютно певен, що ніяка голландська щука колись її ніколи не бачила. Думаю, що я не помилився. Повірте, це був бойовий ловець хижаків: судак, окунь, форель, скумбрія, морський окунь і тріску брали її без роздумів, не говорячи вже про безліч великих щук

Можна піти по іншому шляхові. Якщо щуки не прагнуть брати занадто часто використовувані принади класу 7-12 див, дайте їм дещо побільше. Сьогодні я ще раз переконався в можливостях цього методу, піймавши двох відмінні щук у верхніх шарах води на 19-сантиметровий «Suick jerkbait». Взагалі, «Jerkbaits» у Голландії має більший успіх – у водах, де їх колись ніхто не бачив, щуки беруть їх із зовсім безоглядною довірою. Однак я вже можу передбачити, що через якийсь час прийде пересичення, а потім настане час шукати новиною принади

Коли щука навчиться пізнавати певні принади, ви зможете ловити її на принади, які звичайно використовуєте для абсолютно інших випадків. От кілька прикладів. Спиннер-Бейты призначені для використання у водах, що заросли травою. Але на них також можна піймати багато риби в чистій воді в зимовий час, коли майже ніхто не використовує цю принаду, що нагадує ялинкова прикраса. Коли ви ставите додатковий гачок (або навіть два), зацепистость цієї дивної принади, що виглядає, збільшується в багато разів у водах, позбавлених трав і інше сміття
У погоні за премудрою щукою

Минулою зимою я вперше спробував рибалити з тандемом воблеров (два тіла принад зєднані заводни
м колечком). Поки вода тепла, на нього краще не ловити – три потрійні гачки будуть частіше ловити траву, чому рибу. Але як тільки рослинність і опалі листи в каналах зникнуть, я буду використовувати цю незвичайну комбінацію й певен, що піймаю щуку в місцях, де звичайні принади не залучають її уваги

Улітку я їздив на риболовлю в Канаду й мав можливість наочно переконатися, як швидко щуки звикають до деяких принад і починають ігнорувати їх. Наш табір був розбитий на ріці Талтсон, де в потужних потоках розмножувалися сиги, і щука могла тут поживиться легким видобутком. До свого задоволення, я піймав 105-сантиметрову щуку на 26-граммовую блисну MEPPS «Cyclops». Протягом принаймні двох днів це була краща принада, нею спокусилося чимало щук, але потім темп риболовлі сповільнився. Ми пробували ставити більші «вертушки» і воблеры, інші екзотичні принади, і спочатку нові хитрості спрацьовували, але, на жаль, ненадовго.

Коли всі наші принади були випробувані й усе щуки в цих порогах були піймані вже не по одному разу, клювання зовсім затихло, устало питання: що тепер? Мій друг С.Багаття розвязало спробувати для лову на порогах незвичайну принаду – велику дволопатеву «Cisco Kid Topper», яку головним чином використовують у тихих дрібних водах. Неймовірно, але ця дурна принада піймала одну із самих більших щук у пінливому білому потоці цих порогів

В останній день нашого майже десятиденного перебування щуки ігнорували вже всі наші принади, хоча й були голодні, – ми спостерігали, як вони нападали на зовсім дрібну рыбешку. Ми зрозуміли, що піймати велику щуку можна на мертву рибку – начепити 50-сантиметрового сига на саморобну снасточку, що полягає з потрійних гачків на плетеному повідці, і дати їй плавати з потоком. Щораз, коли ця принада пропливала між валунами, за якими й ховаються щуки, ті кидалися в атаку, оскільки вже засвоїли різницю між штучною принадою й мертвим сигом

В інших важкодоступних місцях ріки Талтсон (природно, туди з озера Грейт Слейв підійшло менше щук, чому в устя ріки) регулярна заміна принад спровокувала більш часті поклевки, чому риболовля день у день із однієї й тієї же принадою, головним чином «ложкою». Відзначу, до речі, що більшість пійманих нами щук уже були піймані колись і в багатьох минулого помітні деякі ушкодження на щелепах через не занадто обережні підсікання, зроблені нашими гідами. Думаю, що подібна поведінка щуки переконливо пояснює, чому слід брати із собою різноманітні принади в достатній кількості

Ласощі для щуки

Може так трапитися, що поступово ви спробуєте всі принади й усі проводки, намагаючись піймати премудрих щук у водоймах, де великий рибальський прес, і переконаєтеся, що жодна принада не працює. І що тепер?

Кращою й самою легеням розвязком буде живець – зрештою, для багатьох хижих риб він краще, чим будь-які штучні принади, що й було доведено цікавою програмою досвідів, проведених у чотирьох водоймах з 60 індивідуально позначеними щуками (однакового розміру в кожному). Ця програма здійснювалася Організацією по розвиткові прісноводного рибного лову в Голландії) разом із Клубом мисливців за щуками Голландії й Бельгії, президентом якого я є

У першій водоймі рибу ловили тільки на штучні принади, у другому – тільки на мертву рибку, у третьому -тільки на живця, у четвертому – використовувалися штучні принади в комбінації снаживкой.

Досвіди показали, що на початку випробувань (які тривали кілька місяців) штучні принади діяли дуже успішно. Але коли щук, пійманих і випущених, ставало усе більше й більше, клювання явно сповільнилося

У третій водоймі, де проводився лов на живця, клювання спочатку не був настільки ж інтенсивним, як у першій водоймі (лов зі штучними принадами), але пізніше рибалки продовжували регулярно ловити щуку, у той час як принади не давали майже нічого

У погоні за премудрою щукою
Іншим цікавим спостереженням стало от що: трохи щук були піймано кілька раз у тиждень (одна – навіть кілька раз у день), у той час як інші не були піймані жодного разу – ні на живця, ні на штучну принаду

Лов риби завжди проводився протягом певних годин дня, причому так, щоб службовці могли бачити щуку, розпізнавати мітки й записувати свої спостереження. День у день ці щуки бачили живі й штучні принади протягом тих самих годин. Наприкінці цієї програми зявилася ідея подивитися, що трапиться, якщо ми п
очнемо ловити рибу дуже рано або дуже пізно. Нас чекав сюрприз: щуки стали брати принади й живця з набагато більшою довірою, чому протягом звичних для них годин. Те, що подібні зміни в приманюванні щуки працюють також і у важкі для лову водах, я зміг переконатися в Англії. Наш Голландський Клуб мав свого роду обмінну програму з англійськими колегами, і ми мали можливість рибалити на ріці Бьюр у Норфолке, недалеко від Норвича. У невеликім селі Роксхем ми піймали декількох щук, в основному невеликих, ловлячи доріжкою на живця й мертву рибку, що рухається. Але звіти Англійського РАС свідчили, що тут водиться безліч великих щук. Однак що б ми не пробували, ловилися тільки маленькі щурята.

Одного разу ввечері, направляючись із одного пабу в іншій, ми випадково побачили маленький човен для троллинга, що колишеться в річковій темряві. І ще ми побачили, що місцевий хлопець виловив щуку на 9,5 кг і були просто уражені. Він сказав нам, що через зрослий рибальський прес ловити більших щук треба в пізніше час доби, увечері й уночі, і що тільки при дотриманні цієї умови можна сподіватися на гарний улов. У результаті ми так і не добралися до пабу, а повернулися в готель за спорядженням і стали ловити рибу, причому з більшим з успіхом. Я думаю, то ж саме трапиться в польдере поруч із моїм будинком, і наступного тижня збираюся порибалити в той час, коли нормальні люди вертаються по будинках і готелям. Зрозуміло, я вже знаю, що трапиться: я піймаю більше судаків, яких, як ми знаємо, переважніше спокушати в темряві. Уважаюся, кожний розуміє, що існує багато можливостей подолати пасивність щук

Швидко, повільно, «сходинкою»

Ні, ця глава не про фокстрот або англійський вальс, це – заключна частина моєї розповіді, у якій мова йтиме про те, як важливо правильно вибрати потрібну швидкість вашого човна для троллинга й потрібний напрямок, у якім слід рухатися

Є така досить поширена думка, що влітку, при більш теплій воді, ловити «на доріжку» треба швидше, чим узимку, коли щуки в холодній воді менш активні. Прошу прощення за різкість, але це дурниця. Мій практичний досвід свідчить, що влітку я повинен ловити троллингом настільки повільно, наскільки це взагалі можливо, і намагатися стояти при цьому ближче до берега – там, де є трава, латаття, лілії, очерет і інший зелений «салат» і де щуки й судаки нападають на пропливаючу поблизу видобуток

У зимовий час ці хижаки частіше зустрічаються в глибокій і відкритій воді, і мій улюблений спосіб ловити їх «на доріжку» – рухатися досить швидко, удвічі швидше, чим улітку, пропонуючи рибі більші принади, дуже близько від човна. Але не думайте, що я ловлю «на доріжку» по прямої лінії. Нітрохи! Я волію робити багато поворотів для того, щоб принада сповільнювала швидкість, рухалася в напрямку до поверхні, (я використовую плаваючі воблеры), і багато раз у цей момент почував удар щуки навіть у важкі для лову водах. Спробуйте ловити, керуючись цією методикою, і ви самі переконаєтеся, як відмінно вона працює!

Ян Эггерс

«Рибалка-Elite № 1 – 2001 р.»

Дата: 17 Май 2011 | Категории: Ловля хищника
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Архивы

Лучшее видео: