У пошуках великого карася
У пошуках великого карася
Весна, сонце, висока вода, перші теплі дні й перші заливисті трелі, що вернулися з півдня пичуг… Що може бути краще! Я глянув на улов – у коші трепыхались карасики так пристойна густера – і ледь не проґавив поклевку. Поплавець, що зноситься плином, зупинився, просів і різко пішов під воду. Вудлище згинається в дугу, фрикціон із захватом верещить, здаючи лісочку. З рибиною, що спокусився мотилем, довелося возитися досить довго, почасти через її напористість, почасти через дуже тонку волосінь. Але, зрештою, полуторакилограммовый карась виявився в моїх руках. Сріблистий красень томно ворочався на прибережній гальці й стовбурчив плавці, від чого видався ще крупніше. Такого «постола» і влітку не часто побачиш, а отут провесною! Випадковість? Або закономірність? Як виявилося – не випадковість. Ближче до вечора вдалося виловити ще декількох таких же красенів
З того памятного дня пройшло багато часу. Але щороку, тільки-но сходить лід, я відправляюся на полювання за великими карасями. Так, саме на полювання. Лов великого карася в цей період до того складна й непредска-зуема, що це слово тут більш доречно.
Що ж слід знати рибалці, який зібрався поповнити список трофеїв великим весняним «постолом»? Якщо згадувати всі хитрості й премудрості, до яких мені доводилося прибігати, щоб изловить хоча б парочку трофейних екземплярів, те, напевно, не вистачить і цілого журналу. Але все-таки є деякі моменти, про яких не можна не згадати
Для початку необхідно правильно вибрати водойма. Першими, як правило, від льоду звільняються ріки зі швидким і середнім плином, а вже потім затоки й озера. У ріках великого карася слід шукати там, де плин помітний уповільнюється – у входу в затоки, у крутих берегів, поблизу вирів і в прибережних ямах. Особлива увага слід приділити місцям, де росте очерет або очерет, особливо якщо глибина тут понад двох метрів. До речі, про глибину. Найбільш підходяща від 2-х до 5-і метрів. Рідше поклевки можуть відбуватися на глибині 6-7 метрів, але це скоріше виключення. У ріках я волію ловити пятиметровим телеско-пическим вудлищем, оснащеним невеликий безынерционной котушкою. Залежно від глибини використовую два варіанти оснащення – глуху або ковзну. Розповім про кожну вотдельности.
У кожній з моїх оснащень основна волосінь не худе 0,18 мм. Якщо глибина в місці лову не більш трьох метрів, до основної волосіні за допомогою ніпельних гумок кріплю поплавець вантажопідйомністю 2,5-3,0 г. Вантажило складене ( із трьох-пяти дробинок, розташованих на відстані 10-20 див друг від друга). Ближче до поплавця перебуває сама маленька дробинка, нижче крупніше і т.д. У самого повідця розташовується сама масивна дробинка. Для чого це потрібно? При наявності плину лісочку вигинає дугою, і обережна поклевка може бути помічена із запізненням, або взагалі пропущена. При оснащенні вищезгаданим способом дуга між гачком і поплавцем набагато менше, що суттєво збільшує шанси помітити найменший дотик риби до принади. Унизу, під нижньою дробинкою ставлю микровертлюжок з повідцем діаметром 0,10-0,12 мм із мякої, але міцної волосіні, довжиною 15 див. Особлива увагу приділяю гачку. Він повинен бути невеликим і обовязково самим якісним. Цвіт гачка – тільки темний. Провесною в якості наживки користуюся тільки мотилем. На гачок наживляю 2-3 личинки
Неодноразово експериментуючи з ковзним оснащенням, я вибрав найбільш оптимальний варіант. На основну волосінь кріплю стопор, потім бусинку, поплавець із довгою антеною, ще одну бусинку, стопор, бусинку грузило, що сковзає, необхідного ваги, бусинку й микровертлюжок з повідцем. У чому ж перевага такого варіанта оснащення? По-перше, її можна закинути на велику відстань, що часом буває надто важливо. По-друге грузило, що сковзає, при поклевке не насторожує рибу й вона впевнено заковтує гачок з наживкою. По-третє, – зверніть увагу на нижній стопор. Ті, хто хоча б раз ловив з ковзним оснащенням і поплавцем з довгою антеною, знають про істотний недолік цієї снасті – часто повідець при забросе заплутується за антену, що доставляє рибалці чимало турбот. Використання нижнього стопора дозволяє уникнути цієї незручності. Його піднімають на таку висоту над грузилом, щоб кінчик поплавця в опущенім положенні був ледве вище микро-вертлюжка. Гарантую, що при такім оснащенні жодного перехлеста у вас не трапиться
Прагну торкнутися ще однієї немаловажної деталі – весняного при-кармливания на плині. Щоб збільшити шанси на успіх, необхідно точно розрахувати кормову зону. Зрозуміло, усе з