Уклея (верховодка, швачка)
Уклея (верховодка, швачка)
Тіло уклей подовжене, сильно стисле з боків. Луска тонка, блискуч, що легко обпадає. Її голова загострена кпереди. Рот кінцевий, спрямований трохи нагору. Ока відносно більше. Анальний плавець довжин її спинного. Спина темна із зеленуватим відтінком. Боку й черево сріблисті. Спинний і хвостовий плавці сірі, грудні, черевні год анальний – жовтуваті
Уклейки ведуть стайный спосіб життя. Зустрічаються вони переважно на відкритих ділянках водойм із уповільненим плином, уникаючи зарослих ділянок. Правда, у нічний час її зграйки зупиняються поблизу заростей у місцях зі слабким плином. Удень і присмерком вони постійно перебувають у русі, перебуваючи поблизу берегів, особливо неподалік від пристаней, мостів, плотів, дамб і інших споруджень. У тиху літню погоду уклейки плавають у самої поверхні, у вітряну погоду – опускаються трохи глибше. До осені зграї збільшуються
Нереститься уклея при температурі води близько 15-17°. Ікру відкладає порціями ( до трьох), ікрометання триває більше двох місяців. Полове дозрівання наступає у дворічному віці при довжині тіла близько 9 див. Плідність самок уклей із середнього плину Дніпра довжиною близько 11-15 див склала в середньому близько 1 тис. ікринок. Значні коливання довжини тіла в особин одного віку пояснюються порційністю ікрометання уклей, у звязку із чим різні її покоління попадають у неоднакові кормові й інші умови. У звязку із цим у Дніпрі довжина її годовиков коливалася від 2 до 10 див, становлячи в середньому близько 5 див, а в при дунайському лимані Кагул – від 4 до 9 див, становлячи в середньому більше 6 див, що обумовлене більш південним положенням Кагула, де нагульний період довше, чим на середньому Дніпрі. Харчується уклея різною їжею. Наприклад, у Кременчуцькім водоймищі її молодь довжиною до 5 див харчується рачками, мотилем, водяними жуками й іншими комахами. Особини більшого розміру харчуються переважно рачками й мотилем. У різних ділянках водоймища склад її їжі неоднаковий. Так, у затоках вона, крім повітряних комах, водяних жуків і личинок комарів, споживала вищу водну рослинність і водорості, тоді як у відкритій частині водоймища рослинна їжа в її кишечниках була відсутня. У вершині водоймища вона харчувалася переважно мотилем і іншими комахами (жуками, поденщинами), у середній частині – рачками водної товщі, а в нижній – у більшій мері мотилем і в меншій – рачками
Уклея широко поширена. На Україні вона зустрічається повсюдно, крім рік Криму.