Up – stream – джиг

Джиг-Спінінг – особливий напрямок лову спінінгом, у якім найбільш важлива подача принади рибі, ніж якісь інші, другорядні деталі, начебто цвіту або розміру. Способів цих самих подач дуже багато й усі вони працездатні в якихось певних умовах. Сьогодні я прагну зупинитися на одному способі подачі, який неодноразово виручав мене в самі різні ситуаціях

Поняття «апстрим» (up-stream) найчастіше ставиться до лову на неджиговые принади на малих річках. Суть цього методу зводиться до того, що рибалка просувається нагору за течією ріки, проводячи принаду не проти плину, як ми все звикли, а за течією. Про ефективність такого лову ви можете почитати в статтях справжніх майстрів лову на вертушки на малих ріках, де основним видобутком спінінгіста стають такі обережні риби, як форель, головень, жерех, язь.

Я ж прагну розповісти про цей же метод лову, але в привязці до лову на джиг вводохранилищах.

Якось на початку відкриття сезону ми оправилися на Волгу, на відому тільки нам безвідмовну крапку. Облавливать місце розвязали з найглибших ям, але на фарватернім зваленні судак ловився досить посередньо – за цілу годину ми піймали лише три кілограмові «хвости». Ловлю ускладнювали сильний плин і вітер. Розвязали зміститися під високий берег – пошукати там укриття, хоча б від сильного вітру. Тут виявили скупчення судака й почали методично його «проріджувати». Клювання припинилося тільки через годину, але за цей час на нашім кукані додалося з десяток добрих судаків

Змістилися із цієї крапки вниз за течією метрів на пятдесят. Обловили прибережне звалення на цій ділянці, але нічого більш цікавого, чому окуні й берши отут не виявили. Уже розвязали повернутися на попередню крапку й чекати нового виходу судака, як зясувалося, що якір щільно засів у корчах. Ловити на такому плині без якоря фактично неможливо, і такий розклад означав лише кінець риболовлі. напарник, що зажурився, продовжив ловити бершей, я ж, небагато похитнувшись, зробив заброс проти плину на ту саму крапку й уже через хвилину вивільняв з ікластої пащі судака свій твистер.

Техніка «апстрим» виправдала надії й у джиговой лову. У підсумку проводка виходила по дузі (мал. 1).

Up - stream - джиг

Того разу я виловив ще з десяток судаків, а на наступних риболовлях закріплював свій успіх в апстрим -джизі

КОЛИ Ж ПОТРІБНИЙ UPSTREAM?

Цей вид подачі актуальний, насамперед, тоді, коли риба активна. Самий характерний приклад – лов із човна по великім протяжнім зваленню й на рівних ділянках на досить великій глибині й з наявністю солідного плину. Основна риба – судак, він тут не «живе», а періодично виходить на ці «крапки», причому, «виходи» ці досить нетривалі за часом. Що ж ми маємо? Роблячи стандартні забросы по напрямкові плину, ми змушено затрачати на одну проводку від пяти до десяти й більш хвилин. Можна, звичайно, вимотувати принаду, коли вона попадає в ту зону, де очікування падіння принади на дно становить до десяти й більш секунд, але, як показує практика, тут теж часто відбуваються поклевки. У випадку ж, якщо ми робимо заброс у протилежний напрямок стосовно плину, то на одну проводку ми будемо затрачати десь хвилину-дві, максимум – три. І справа все в тому, що час падіння принади мінімально, і при цьому вона швидко наближається до човна, завдяки плину. Хтось може заперечити, мол, занадто невелика пауза – не є добре для такої риби, як судак, але можу з повною впевненістю завірити, що під час таких «виходів» судак украй активний, і на це він не буде обертати уваги. У підсумку ми встигаємо зробити в 3 – 5 раз більше забросов у перспективну зону, що, поза всяким сумнівом, збільшить кількість поклевок і, відповідно, улов. Це особливо актуально в умовах, підкреслю, короткочасних «виходів» активного судака на водоймище

Приблизно те ж саме я проробляв і в береговому джизі-спінінгу. Також заброс вище за течією й прискорена проводка. Умови були наступна: мис, що солідно вдасться у воду, – коса, перекат і яма нижче його. Риба тут – судак, жерех, сом і окунь – під час низької активності трималася на свалах у яму й у самій ямі, а от під час «виходів», коли риба активізувалася, майже вся вона курсувала по перекату й вище його. І саме подача джига в стилі апстрим дозволяла максимально швидко зібрати гарний «урожай» з околиць перекату. Після ж закінчення таких «виходів» (а тривали вони звичайно від 10 хвилин до години-півтора), я знову переходив на стандартний лов у ямі й по свалам, де добирав уже неактивну
рибу

У такий же спосіб я збирав рибу на протяжних поздовжніх ямах берега, що йдуть уздовж, і знову up-stream виручав у плані «скорострільності».

Крім сугубо хижих риб подача джига в цьому стилі знайшла своє втілення й у лові язя на джиг. Взагалі, ця тема, звичайно, окрема й дуже цікава, тому що язь ловиться на джиг у нас на Куйбишевськім водоймищі тільки в деякий час – у предзимье по відкритій воді протягом декількох тижнів до становлення льоду. Тому, як цей лов має деяке відношення до нашої сьогоднішньої теми, варто це коротенько розглянути

Язь у предзимье набирає свою хижацьку активність і починає крім іншого активно поїдати малька й тюльку, у той же час і на спиннинговые принади він ловиться превосходно. Хоч і активний буває язь, доводиться його, проте, старанно спокушати, щоб він тикнув-таки нашу принаду, тому стандартна джиговая лов із заякоренной човна небажаний, куди доцільніше намагатися спокусити цю рибу подачею принади «зверху», тобто, прямовисно. Називається це – стрімкий джиггинг або сплавна риболовля

Ми запливаємо вище за течією (або «вище» по вітру) і, сплавляючись, постукуємо нашою принадою по дну. Таким чином, ми дуже ретельно «прощупуємо» дно, і принада рухається сверхмедленно – що й позначається на кінцевій результаті – язь не може відмовити собі в бажанні схопити невелику поролонку.

У ті ж дні, коли на Волзі дуже сильний плин, доводиться ловити з якоря. А плин у верхівях Куйбишевського водоймища найчастіше до того сильне, що на пятиметровій глибині неможливо ловити на «чебурашку», вагою в півтори унції!

У такі дні я застосовую метод upstream. Встаю на якір і забросы роблю не перпендикулярно плину й не вниз по ньому, а нагору. Знову ж, проводка виходить швидкісна й не зовсім якісна, але буває, що тільки так і ніяк по-іншому ловити просто фізично неможливо. І, яким би це дивним не видалося, язь не обертає на цю увагу – він ловиться, і досить непогано. До речі, у лові язя по методу апстрим крім традиційних джиговых принад, непогано працюють блешні типу «зріз». Ловити на справжній Кастмастер (який не так вуж і дешевий) я б не став, але от спрацьовані « під нього» китайські «зрізи» не гірше справляються зі своїм завданням. Крім компактності при відносно великій вазі, такого типу блешні мають дуже звабну гру саме на східчастій проводці. Разом з язем попадається й великий лящ. Поклевки «мирної» риби на таку проводку – це чи не доказ дієздатності апстрима?

И ще одна гідність методу. Тільки роблячи забросы нагору за течією, ми можемо зробити хід нашої принади не просто прямолінійним, а яким-небудь «ламаним». Досить тільки міняти положення спінінга й уміло використовувати силу плину, який завжди буде коректувати хід нашої принади « під себе». Тепер же, грамотно міняючи положення спінінга, ми можемо обловить не тільки одну якусь вузьку зону брівки, але й зможемо зробити дуже мудру проводку по всіх «аномальних» ділянках звалення. Це важко передати словами, осягтися ази можна тільки на практику

Самий характерний приклад -, що йде уздовж берега брівка, різко (або плавно) перехідна в поперечну (мал. 2). Ми кидаємо принаду під брівку, повільно ведемо її, тримаючи спінінг у положенні А (див. мал. 2).

Up - stream - джиг

Після того, як принада вперлася в брівку, переміщаємо спінінг у положення Б и ведемо принаду знову уздовж брівки. Тим самим, ми не пропускаємо практично ні однієї «смачної» крапки на цій аномальній брівці. До речі кажучи, працює це приймання тоді, коли риба коштує під брівкою, а не на її вершині, що означає лише її пасивність. У цьому плані є мінус – проводка швидкісна, а риба загальмована. І тут буде актуальне прислівя «терпіння й праця все перетруть» – доводиться рибу «вымучивать», раз за разом проводячи принаду по цьому зваленню

Отже, зробимо висновок. Проводка джиговой принади по методу up-stream краща насамперед тоді, коли нам потрібно виловити максимальне число хвостів під час «виходу» у той момент, коли риба максимально активна. Це може бути актуально не тільки на змаганнях, коли ціна кожної хвилини дуже висока, але й на простій риболовлі, коли ми не можемо бути впевнені, що «вихід» на нашу «крапку» незабаром гарантоване повториться. Трохи гірше, чим стандартна проводка, upstream працює по пасивній рибі, але, проте, його застосування буває виправданим, а іноді – просто змушеним ходом

КУТ ЗАБРОСА

От ми й перейшли до іншого питання – як нам закидати принаду, щоб з більшою часткою ймовірності
проводити її в «активній» зоні. Взагалі, поняття «активної» зони в цьому випадку (коли судак «виходить» на певну ділянку водоймища) досить нечітке. Якщо активна риба жене зграю уклейки (тюльки, плотвички, густерки…), вона піде в будь-яке місце, куди ринеться її видобуток. Ми можемо очікувати поклевку й під самим берегом, і під нашим човном, словом, тут уже не варто привязываться до певної брівки, хоча й віддалятися від неї не можна – щоб пізніше « по гарячих слідах» зібрати «остиглу» рибу. Тут більш важливим для нас буде створити оптимальну проводку, щоб вона не була зайво швидкісний, і, у той же час, щоб не затягалася на великий проміжок часу. Умовно-ідеальна проводка зображена на мал. 1. Видалося б, легко її задати такий. Але ні, – плин завжди буде коректувати хід принади, намагаючись винести її в «зону довгих падінь», чого нам з вами ніяк не можна допускати. Побічно тут же нам може перешкодити вітер, але може й допомогти – якщо він задасть потрібну дугу для волосіні (мал. 3).

Up - stream - джиг

Із приводу кута заброса (мал.4) можу сказати лише те, що чому сильніше плин, тим більше гострим він повинен бути. Звичайно я кидаю принаду під кутом в 450 і менше. Як правило, кут заброса більш 450 може знадобитися при лові на «кривій» брівці (принаду просто пригорне плином під підставу брівки й не винесе на струмінь). Якщо ж такої брівки в нас ні, заброс під кутом в 50 і більш градусів лише збільшить затрачуване на один заброс час. Суха теорія, але це дуже важливо зрозуміти

Up - stream - джиг

ХАРАКТЕР ПОКЛЕВОК

Видалося б, проводячи принаду по методу апстрим, ми повинні без особливих проблем фіксувати будь-які поклевки – адже по теорії риба рухається противтечения й тому повинна атакувати «у голову» принади, завдяки чому всі поклевки просто зобовязано бути «злими». Але всі далеко не так. Звичайно, часто буває так, що поклевка судака до того потужна, що спінінг відразу згинається навпіл, але не менш часто буває й так, що поклевки й зовсім непоказні, на самій грані сприйняття чутливої снасті. Із цього можна зробити висновок, що положення атакуючої риби може бути довільним – не обовязково вона вдарить у Чебурашку, вона може зайти й збоку, і позаду.

Бувають і «отгрызы» задньої частини принади, що підтверджує атаку «з тилу», риба наздоганяє принаду позаду. Моя власна статистика говорить, що таких «неарійських» поклевок буває в півтора, а то й у два рази більше. Доходило до того, що поклевку іноді просто неможливо відчути на руку. Ведеш принаду, робиш паузу, а її й немає зовсім – лісочка просто послабляється, начебто наша принада раптом відірвалася, вибираєш слабину, різко підсікаєш – і черговий судак сидить. При цьому варто відзначити, що поклевку риби, що атакує попереду, пропустити просто неможливо, який би дубової не була ваша снасть ( аж до спінінга із дрюка, що й тягнеться монолески) – про такі поклевках будеш усю довгу зиму згадувати

Але щоб життя не видалося вам медом, a up-stream – панацеєю, варто поговорити про деяких недоліках, зокрема, про велику кількість «шлюбу», тобто «незарубок» риби

ВИБІР ПРИНАД

Основний акцент нам слід зробити на принадах – від них багато залежить. Саме складне в лові методом апстрим – вибір ваги «Чебурашки».

Що хочеться відзначити із цього приводу, так це те, що вантаж потрібно поставити меншої ваги, чому той, яким ми звикли ловити в данім місці. Наскільки менше він повинен бути, можна визначити лише експериментальним шляхом. На своїй улюбленій ямі на водоймище замість еталонного 24-граммового я використовую 16 – 18-граммовые. Якщо ми поставимо зайво важку «Чебурашку», вона в нас буде волочитися по дну, якщо ж занадто легку – її пронесе плином і вона досягнеться дна де-небудь у човна

Взагалі, усе залежить, звичайно, від умов. Оптимальним для апстрима можна вважати падіння протягом однієї – двухсекунд, але неодноразово мені доводилося ловити судака й із проводкою, коли падіння принади на дно під час паузи становило десь полсекунды.

Із приводу форми принад. Принаду краще все-таки поставити парусящую. Мої фаворити в цьому лові – капловухі мясисті твистеры. Укупі з невеликою «Чебурашкою», парусящие принади дадуть у підсумку легку гру, від якої не зможе відмовитися жоден судак. Але й це – не догма. З берега, наприклад, або в дні із сильним вітром, я віддаю перевагу принадам компактні – невеликі поролонки й твистеры.

У ті дні, коли риба с

Дата: 04 Сен 2011 | Категории: Ловля хищника
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

 

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архивы

Лучшее видео: