З вудкою на розливах

Зараз настав, а десь тільки наближається пік повіддя, тобто рівень води у водоймах близький до свого максимального значення. Обумовлене це тим, що почали інтенсивно надходити ґрунтові води. З погляду лову, це й добре, і погано.

Погано те, що ґрунтові води несуть масу дрібних часток ґрунту й вода швидко стає мутною. Так, Москва-Ріка в межах міста настільки мутна, що клюють йоржі, бички й піскарі, які відшукують корм на дні за допомогою нюху. Представники інших видів риб або відстоюються близько берегової зони, або шукають заводі й затоки без плину. Тут вода осветляется досить швидко.

Добре те, що висока вода затоплює прибережну зону й надає рибам чудову можливість у виборі корму на будь-який смак. Тут і личинки, і хробаки, і ракоподібні. Саме тому підвищення рівня води активізує клювання риби саме в прибережній зоні

У водоймах без плину відбувається майже те ж саме, з невеликими особливостями. В озерах і ставках, особливо слабопроточных, мутність води залишається цілком задовільної, але й тут з підвищенням рівня води риби виходять годуватися на дрібні й дуже дрібні місця. Навіть карась виходить на зарослі рослинністю дрібні місця й починає клювати, хоча по водоймі ще плаває лід

Вибір місця

Тобто зараз настав час лову в розливах. Лов досить добутливий і цікава. Цікава тому, що, по-перше, вимагає від рибалки кмітливості й розуміння поведінки риб, а по-друге, тому, що такий лов відносно не простий і вимагає не тільки майстерності, але добре налагодженої й пристосованої до даних умов лову снасті

На великім водоймищі, також як і на ріці, доцільно починати з мілководних заток. На водоймищах Підмосковя вода ще не досяглася свого вищого рівня, але ця година не далека

Поведінка карася, ляща, плотви й уклейки мають істотні відмінності, незважаючи на те, що вони зараз тримаються практично одних і тих районів. Карась, наприклад, коштує як у крайки рослинності, так і проникає в саму її гущавину. Тут же в прогалах можна зустріти плотву з окунем. Лящ до нересту не лізе в гущавину водної рослинності, а воліє залишатися в її крайки. Плотва, окунь і червоноперка можуть як відвідувати вікна рослинності, так і займати місця осторонь. Плотва часто виходить просто на обмілині без рослинності. Червоноперка постійно переміщається уздовж крайки рослинності. Зграя червоноперки проходить кілька десятків метрів, потім розвертається й випливає назад тим же маршрутом

Уклейка утворює щільні зграї, які також переміщаються уздовж рослинності, але рух уклейки більше підданий зміні напрямку вітру. Уклейка найчастіше займає не самі дрібні місця, а тримається над лящем

Характерною рисою поведінки всіх риб є те, що як тільки ховається сонце або починається дощ, так вони опускаються до самого дна й перестають клювати. Виключення становить, мабуть, тільки червоноперка

Дуже гарні для лову місця, де у водойму впадає струмок. Зараз будь-який струмочок може перетворитися в цілком повноводну річку. Якщо вода в ній буде досить прозорої, то в «устя» цієї річки може відбутися скупчення таких риб як густера, подлещик і язь, тут же тримається й велика плотва

При виборі місця близько берега завжди потрібно враховувати можливу конкуренцію з боку інших рибалок. Справа в тому, що риба на розливі активна, але дуже обережна. Також потрібно памятати про те, що ловити із сухого берега чи навряд удасться. Звичайно лов проводиться в забродку. При цьому доводиться досить часто переміщатися, пробуючи ловити як на різних глибинах, так і на різнім видаленні від рослинності

Снасті й техніка лову

Кращі результати під час риболовлі в безпосередній близькості від берега, серед рослинності й близько неї дає лов за допомогою штекера. Штекер можна оснастити як поплавочной оснащенням, так і оснащенням з «літньої» блешнею. Під час лову в устях струмків може знадобитися легка проводочная снасть

Штекер гарний тим, що з його допомогою легке оснащення завжди точно міститься в обране місце, а також тим, що з його допомогою просто виявити найменший перепад глибини. Будь-який такий перепад, будь-яка навіть сама незначна ямка, випадково виявлена коряжка або камінь на дні можуть визначити успіх лову. Замічене, що лящ, що карась або плотва, у періоди, коли вони підходять годуватися до берега, вистачають принаду тільки в якийсь зовсім певній крапці

Тепер про підгодовування. Можливі дві тактики лову. Перша з них полягає в тому, що рибалка, поступово просуваючись уздовж берега, облавливает усі перспективні к
рапки. Така тактика використовується «мормышечниками» і багатьма поплавочниками.

Інша тактика заснована на використанні підгодовування. Для того щоб ефективно ловити з підгодовуванням, необхідно виявити стоянку риби. Після декількох поклевок, і тільки тоді, коли клювання починає стихати або припиняється, має сенс скористатися підгодовуванням. Справа в тому, що часте застосування підгодовування приводить до припинення клювання. Коли клювання вже практично припинилося, можна ризикнути. Ризик зведеться до мінімуму, якщо в якості підгодовування використовувати мотиля, опарыша або хробака без додавання яких-небудь інших компонентів. Тільки в тому випадку, якщо ви певен, що мотиль не досягнеться дна, наприклад, через плин, має сенс звязати підгодовування. Для цих цілей рекомендується використовувати землю, суглинок або спеціальний ґрунт. При виборі того або іншого варіанта потрібно мати на увазі, що сполучне не повинне давати каламуть, яка однозначно віджахне рибу, і що кількість сполучного повинне бути мінімальним

На підмосковних водоймах, я вважаю, краще мати із собою в якості підгодовування пятдесят-сто грам великого мотиля

Для того щоб ефективність мотиля була максимальної, я особисто його давлю й у такому виді відправляю в крапку лову. Роздавлений мотиль не заривається в іл, відразу ж утворює пляма заходу у воді й швидше досягає донних шарів води

Рідко, але бувають випадки, коли сильне хвилювання й відповідно сильний поверхневий і придонний плин не дозволяють прикормлювати без сполучного, а підходящого ґрунту немає. Тоді доводиться використовувати стандартне підгодовування, що містить сухарі, відрубай, бісквіт, мелені горіхи. Цю же підгодовування доцільно застосовувати й під час лову уклейки й червоноперки, які й провесною дотримуються середніх і верхніх шарів води й реагують на «смачну» каламуть. Відмінність поверхневого підгодовування від донною, виготовлених з того самого складу, полягає лише в кількості води, що додається в суміш

Надійніше брати «зимову» підгодовування з мінімальним змістом ароматизаторов. Я якщо щось і додаю, то свідомо такий компонент, який не зашкодить. Звичайно це або чебрець, або кріп. Нерідко позитивний ефект дає додавання невеликої кількості цукру (чайна ложка на кілограм підгодовування) і какао-порошку. У тому випадку, якщо мотиля немає або, що трапляється набагато частіше, годувати їм нема рації через те, що мотиля швидко знищує уклейка й плотва, їсти зміст додавати в підгодовування жменя рубаного хробака. Рубаний хробак зараз також може стати кращим підгодовуванням для карася й коропа

Нерідко гарні результати, особливо при полюванні за великим лящем, дає використання як підгодовування двох жмень распаренной «перловки» у суміші із жменею сухих пластівців «геркулеса».

Оснащення

Що стосується оснащення, те потрібно памятати про те, що риба хоч і активна, але дуже обережна. Тому лісочку краще вибирати як можна більш тонку, а оснащення максимально легку. З іншого боку, під час лову на розливах неминучі як зачепи за рослинність на дні, так і за рослинність, яка стирчить із води. Тому має сенс скористатися повідцем з більш тонкої волосіні, хоча це й не обовязково. Складність полягає в тому, що серед «ладошечных» плотвиц може «проскочити» карась на полкило, тому лісочку потрібно брати не тільки тонку, але й міцну. Повідець вибирається довжиною до двадцяти сантиметрів. Подпасок ставиться трохи вище зєднання повідця з основною волосінню, а основне грузило розташовується ще вище, приблизно в десяти сантиметрах від подпаска. Нерідко я зрушую основне грузило впритул до поплавця. Така, можна сказати, найпростіша конструкція гарна під час лову в умовах невеликої глибини й великої ймовірності зачепів. При використанні в якості наживки хробака можна обійтися й без подпаска, сконцентрувавши всю огрузку в одному грузилі. Однак така конструкція гарна, коли немає хвилювання на воді. При хвилюванні, щоб принада перебувала в крапці лову, можна заякорити її. Для цього подпасок зрушують до гачка на дистанцію пять-десять сантиметрів і спуск роблять таким, щоб подпасок ліг на дно. При цьому, як показує практика, нема рації використовувати дуже маленькі подпаски масою менш 0,3 грама. Поплавець краще використовувати витягнутий, зі стовщенням у нижній частині. Я вибираю оснащення з масою від 0,5 до 1,25 г.

По материаоам «Російська Мисливська газета» Автор А. Яншевский