За лящем із блешнею

Аматори рибного лову їдуть узимку за подлещиком, не залишаючи надії підчепити й ляща. А тому їсти зміст поговорити про підлідний лов цієї риби, про застосовуваних при цьому снастях

Насамперед відзначимо, що при лові подлещика (ляща) узимку використовуються звичайно дві снасті: вудка із блешнею й кивком і зимова поплавочная вудка. Лов тієї й іншою снастю багато в чому відрізняється, має свої специфічні особливості. Про це й поговоримо

Мистецтво гри принадою

Успіх лову на вудку із блешнею й кивком ляща (і подлещика) залежить у першу чергу від уміння рибалки правильно «управляти» блешнею, забезпечувати їй необхідну гру у воді. Від того, як рибалка відіграє блешнею, яку надає їй частоту й амплітуду коливань, з якою швидкістю і як її піднімає або опускає, багато в чому залежить результат риболовлі

От і виходить, що гра блешнею при лові ляща – не просто механічні рухи, а свого роду мистецтво. Отут важливо враховувати й пору року. Приміром, на початку зими, по перволедью, коли вода ще багата киснем, риба, у тому числі й лящ, енергійна й досить активно харчується. У цю пору амплітуду коливань блешні можна збільшити. Досить швидкими можуть бути й вертикальні рухи блешні. Саме в цей період досить ефективної буває лов ляща на мормышечную снасть. Те ж саме можна сказати й про період останнього льоду, коли починає надходити потала вода, багата живлющим для риби киснем. Риба знову стає активніше.

Інша справа – у середині зими, у період так званого глухозимья. У цей час через недолік кисню у воді риба млява, малорухома, перебуває як би в заціпенінні. «Флегматичного» телепня ляща це особливо стосується. У глуху зимову пору спокусити його грою блешні значно трудней. Крім того, саме в середині зими звичайно наступають сильні холоди, коли лунки швидко покриваються кіркою льоду, а на лісочку раз у раз утворюються крижані «намисто». Ловити на мормышечную снасть у таких умовах важко. Амплітуда коливань блешні в цю пору повинна бути найменша, а вертикальний рух принади – значно повільніше.

Як викликати ляща на поклевку

Особисто я починаю з того, що опускаю блешню на дно й посмикуванням кивка кілька раз «постукаю» блешнею по дну. Нерідко саме в цей момент вигнутий під вагою блешні кивок раптом випрямиться. Отут уже не можна позіхати з підсіканням. Немає поклевок – починаю підйом у повільному темпі з одночасними короткими коливаннями кивка. Амплітуда коливань – близько двох-одного-двох сантиметрів. Після підйому приблизно до напівметра (вище піднімати нема рації) затримую блешню на кілька секунд, а потім починаю опускати її, знову ж поигрывая кивком

Повторюю це кілька раз, міняючи частоту й амплітуду коливань кивка. Зрозуміло, що цим самим я домагаюся непереборної для ляща гри принади, щоб спокусити його на поклевку. Поклевка може піти як при підйомі, так і при опусканні блешні. Причому поклевка ляща й у цьому випадку, можна сказати, «фірмова»: прогнутий під вагою блешні кивок спочатку ледве «тюкне» униз, а потім відразу випрямлюється. Саме це маленьке «чудо» особливе радує око рибалки й зігріває його душу навіть у найдужчий мороз. Машинально випливає підсікання, рука почуває приємні ривки опірної риби

Особливо уважним треба бути, коли після підйому блешні із дна почнеш знову її опускати, відіграючи кивком. Нерідко при цьому поклевку можна проґавити, тому що складається враження, начебто блешня торкнулася підводної рослинності або ще чогось – настільки вянуло й нерішуче випрямився кивок. У будь-якому подібному випадку слід відразу підсікати!

Можна використовувати й таке приймання. Після того як блешню з наживкою вилучили на дно, треба підняти її на два-три сантиметри й, роблячи плавні коливання кивком з амплітудою не більш сантиметра, почати повільно її піднімати. Через кілька сантиметрів призупинити підйом і плавно покачати кивком кілька раз. Якщо немає поклевок, знову повільно підняти блешню на стільки ж і затримати її тут, одночасно відіграючи кивком

Так періодично піднімати блешню «сходами», роблячи зупинки після кожного короткого підйому. Після приблизно півметрового підйому блешня опускається в такому ж темпі й порядку, як при підйомі. Важливо помітити, на якому рівні частіше випливають поклевки й намагатися ловити саме на цій глибині. Для цього можна змінити й відпустка волосіні

Але найчастіше я застосовую таке приймання. Опускаю блешню з наживкою на дно й починаю «ворушити» нею, не піднімаючи. Кивок при цьому залишається в прогнутім, напруженім положе

Дата: 12 Мар 2011 | Категории: наживка для пресноводных рыб
«
»

Комменты уже нельзя оставить.

Всё о рыбалке

Лучшее видео: