Зимові коропи

Пізня осінь, холодний пронизуючий вітер зриває з дерев останні сухі листи й жене їх по свинцевій воді повз самотній човен зі змерзлим спінінгістом. Безлюдно, сумовито й незатишно на водоймі. Карпятники давно змотали свої вудки й сховали їх до весни. А що ж коропи? Зі зниженням температури води до 10-12° вони припинили бродячий спосіб життя й зібралися в певних місцях, але аж ніяк не поринули в летаргічний сон і не зарилися в іл. Обмін речовин у холодній воді вповільнюється, але не припиняється зовсім. Зберігається якоюсь мірою й потреба в їжі. Тому надії на поклевку в холодну пору року цілком виправдані, потрібно лише знайти правильні відповіді на споконвічні питання «де?», «коли?» і «на що?».»Зимові квартири» коропів зовсім не обовязково повинні перебувати на максимальній глибині. Скоріше їх можна знайти на середніх глибинах, але не в берега, а ближче до середини водойми. Основна складність пошуків полягає в тому, що періоди клювання коропа взимку скорочуються, досягаючи часом напівгодини або навіть пятнадцяти хвилин. За моїми спостереженнями, на більшості водойм клювання припадає на вечірній і полуденний годинник, рідше на ранкові. Установити точний час можна тільки експериментальним шляхом, а це значить, що на водоймі доводиться сидіти цілодобово. Не знаючи ні місця, ні часу, карпятник у зимову холоднечу вирішує складне рівняння із двома невідомими. Кілька слів про погоду. Як і влітку, періоди стійкої погоди в цілому сприятливо позначаються на клюванні, але чи не найкращої вважається відлига при південному або західному вітрі й низької хмарності. Пік активності коропів звичайно припадає на кінець відлиги; схоже, що риба відчуває повернення холодів і наїдається «про запас».Мені вдавалося ловити коропів при температурі до 3° С включно, причому як по відкритій воді, так і з-під льоду. Зимова риболовля по відкритій воді поширена на півдні Росії й у закордонній Європі. У середній смуг Росії вона можлива тільки в ріках нижче гребель і у водоймах із сильним тепловим забрудненням. Узимку я використовую ті ж вудки з котушками, що й улітку, але з деякими змінами в оснащенні. Відсутність водоростей і латать дозволяє застосовувати більш тонку волосінь (0,22 – 0,25 міліметра), а отже й більш легкі грузила. Стрімкі поклевки – дуже рідкі, тому я ніколи не розраховую на самопідсікання й після заброса залишаю дужку котушки відкритої. Волосінь повинна бути натягнута й – якщо ви ловите без поплавця – зєднана із чутливим сигналізатором поклевки.Рясне підгодовування взимку не потрібно, оскільки коропи майже не переміщаються по водоймі. Крім того, їх дуже легко перегодувати. Кілька маленьких кульок панірувального борошна або шматочків макухи, пригорща зерен – от звичайна зимова порція, яка повинна лежати на дні в безпосередній близькості від насадки. Панірувальне борошно й деякі зерна я присмачую ароматичними й смаковими добавками, але макуха (коПоздняя осінь, холодний пронизуючий вітер зриває з дерев останні сухі листи й жене їх по свинцевій воді повз самотній човен зі змерзлим спінінгістом. Безлюдно, сумовито й незатишно на водоймі. Карпятники давно змотали свої вудки й сховали їх до весни. А що ж коропи? Зі зниженням температури води до 10-12° вони припинили бродячий спосіб життя й зібралися в певних місцях, але аж ніяк не поринули в летаргічний сон і не зарилися в іл. Обмін речовин у холодній воді вповільнюється, але не припиняється зовсім. Зберігається якоюсь мірою й потреба в їжі. Тому надії на поклевку в холодну пору року цілком виправдані, потрібно лише знайти правильні відповіді на споконвічні питання «де?», «коли?» і «на що?».»Зимові квартири» коропів зовсім не обовязково повинні перебувати на максимальній глибині. Скоріше їх можна знайти на середніх глибинах, але не в берега, а ближче до середини водойми. Основна складність пошуків полягає в тому, що періоди клювання коропа взимку скорочуються, досягаючи часом напівгодини або навіть пятнадцяти хвилин. За моїми спостереженнями, на більшості водойм клювання припадає на вечірній і полуденний годинник, рідше на ранкові. Установити точний час можна тільки експериментальним шляхом, а це значить, що на водоймі доводиться сидіти цілодобово. Не знаючи ні місця, ні часу, карпятник у зимову холоднечу вирішує складне рівняння із двома невідомими. Кілька слів про погоду. Як і влітку, періоди стійкої погоди в цілому сприятливо позначаються на клюванн
і, але чи не найкращої вважається відлига при південному або західному вітрі й низької хмарності. Пік активності коропів звичайно припадає на кінець відлиги; схоже, що риба відчуває повернення холодів і наїдається «про запас».Мені вдавалося ловити коропів при температурі до 3° С включно, причому як по відкритій воді, так і з-під льоду. Зимова риболовля по відкритій воді поширена на півдні Росії й у закордонній Європі. У середній смуг Росії вона можлива тільки в ріках нижче гребель і у водоймах із сильним тепловим забрудненням. Узимку я використовую ті ж вудки з котушками, що й улітку, але з деякими змінами в оснащенні. Відсутність водоростей і латать дозволяє застосовувати більш тонку волосінь (0,22 – 0,25 міліметра), а отже й більш легкі грузила. Стрімкі поклевки – дуже рідкі, тому я ніколи не розраховую на самопідсікання й після заброса залишаю дужку котушки відкритої. Волосінь повинна бути натягнута й – якщо ви ловите без поплавця – зєднана із чутливим сигналізатором поклевки.Рясне підгодовування взимку не потрібно, оскільки коропи майже не переміщаються по водоймі. Крім того, їх дуже легко перегодувати. Кілька маленьких кульок панірувального борошна або шматочків макухи, пригорща зерен – от звичайна зимова порція, яка повинна лежати на дні в безпосередній близькості від насадки. Панірувальне борошно й деякі зерна я присмачую ароматичними й смаковими добавками, але макуха (конопельний або гарбузовий) сам по собі має непереборний для коропів захід і смаком.Зимова насадка для коропа повинна являти собою невеликий, але ласий шматочок. Мотиль, точніше пучок мотиля на гачку ? 12-14 ( По шкалі Redditch), має властивість залучати дрібязок і застосуємо лише тоді, коли коропи вже локалізовані. Те ж саме можна сказати про «бутерброді» з мотиля й опарыша. Інші насадки: 2-3 опарыша на гачку No 12, гнойовий хробак (іноді із хлібом або опарышем) або хлібна кірка на гачку ? 8-12, шматочок картоплі або кукурудзяне зерно на гачку ? 10. Бойли повинні мати взимку високий зміст білка, але прикормлювати ними практично не можна, тому що вони занадто насичують рибу.При лові з льоду першою турботою карпятника стає підготовка лунки відповідних розмірів. У Росії зустрічаються саморобні льодобури, за допомогою яких можна проробити 20-сантиметрові лунки. У таку лунку саме проходить пятикілограмовий короп, але просвердлити її нелегко. Інша справа – розповсюджені в США й Канаді моторні льодобури, самі більші моделі яких дозволяють – без особливих зусиль – свердлити лунки по 10 дюймів діаметром ( близько 25 сантиметрів).Через брак льодобура, що походить, доводиться зєднувати кілька невеликих лунок за допомогою пилки. Якщо ж лід занадто товстий, у справу йде пешня. Усі ці роботи роблять неабиякий шум, тому лунки краще готовити завчасно.Для підлідного лову коропа зовсім непридатні снасті й приймання, які в ході в росіян лещатников. Ляща ловлять коротенькими вудками з фіксованим поплавцем, а при виведенні вибирають лісочку руками або відходять від лунки. З коропом цей номер не проходить. Випадкові коропові поклевки в лещатников за найрідшим виключенням кінчаються обривом і списуються на гігантських лящів – саме тому більшість випадкова підлідних коропів, що попалися, витягається на лід блеснильщиками, які розраховуючи на щуку й судака оснащують свої вудки котушками й міцною волосінню. До речі, деякі зимові блешні настільки привабливі для коропа, що заслуговують включення в список найбільш уловистих коропових принад. Але це тема для особливої розмови.Із самого початку мені було ясне, що для виведення коропа необхідне справжнє вудлище зі справжніми кільцями, нехай не дуже довге, але все-таки здатне небагато амортизувати ривки, що й дозволяє використовувати безынерционную або мультипликаторную котушку. Испробовав багато різних моделей, я зупинився на саморобнім цільнім вудлищі зі склопластикової трубки довжиною 120 сантиметрів. Вона плавно прогинається під навантаженням по всій своїй довжині, має коркову рукоятку із двома кільцями «Фудзи» у якості катушкодержателя й кілька пропускних кілець із надтвердими вставками.Ідеальною котушкою для підлідного ужения мені видасться більша інерційна з тонко регульованим і плавно працюючим гальмом. На жаль, нічого в цьому роді мені дотепер не зустрічалося й, боюся, чи навряд зустрінеться в найближчім майбутньому, так що доводиться задовольняти мультипликаторныминопляный або гарбузовий) сам по собі має непереборний для коропів захід і смаком.Зимова насадка для коропа повинна являти собою невеликий, але ласий шматоч
ок. Мотиль, точніше пучок мотиля на гачку ? 12-14 ( По шкалі Redditch), має властивість залучати дрібязок і застосуємо лише тоді, коли коропи вже локалізовані. Те ж саме можна сказати про «бутерброді» з мотиля й опарыша. Інші насадки: 2-3 опарыша на гачку No 12, гнойовий хробак (іноді із хлібом або опарышем) або хлібна кірка на гачку ? 8-12, шматочок картоплі або кукурудзяне зерно на гачку ? 10. Бойли повинні мати взимку високий зміст білка, але прикормлювати ними практично не можна, тому що вони занадто насичують рибу.При лові з льоду першою турботою карпятника стає підготовка лунки відповідних розмірів. У Росії зустрічаються саморобні льодобури, за допомогою яких можна проробити 20-сантиметрові лунки. У таку лунку саме проходить пятикілограмовий короп, але просвердлити її нелегко. Інша справа – розповсюджені в США й Канаді моторні льодобури, самі більші моделі яких дозволяють – без особливих зусиль – свердлити лунки по 10 дюймів діаметром ( близько 25 сантиметрів).Через брак льодобура, що походить, доводиться зєднувати кілька невеликих лунок за допомогою пилки. Якщо ж лід занадто товстий, у справу йде пешня. Усі ці роботи роблять неабиякий шум, тому лунки краще готовити завчасно.Для підлідного лову коропа зовсім непридатні снасті й приймання, які в ході в росіян лещатников. Ляща ловлять коротенькими вудками з фіксованим поплавцем, а при виведенні вибирають лісочку руками або відходять від лунки. З коропом цей номер не проходить. Випадкові коропові поклевки в лещатников за найрідшим виключенням кінчаються обривом і списуються на гігантських лящів – саме тому більшість випадкова підлідних коропів, що попалися, витягається на лід блеснильщиками, які розраховуючи на щуку й судака оснащують свої вудки котушками й міцною волосінню. До речі, деякі зимові блешні настільки привабливі для коропа, що заслуговують включення в список найбільш уловистих коропових принад. Але це тема для особливої розмови.Із самого початку мені було ясне, що для виведення коропа необхідне справжнє вудлище зі справжніми кільцями, нехай не дуже довге, але все-таки здатне небагато амортизувати ривки, що й дозволяє використовувати безынерционную або мультипликаторную котушку. Испробовав багато різних моделей, я зупинився на саморобнім цільнім вудлищі зі склопластикової трубки довжиною 120 сантиметрів. Вона плавно прогинається під навантаженням по всій своїй довжині, має коркову рукоятку із двома кільцями «Фудзи» у якості катушкодержателя й кілька пропускних кілець із надтвердими вставками.Ідеальною котушкою для підлідного ужения мені видасться більша інерційна з тонко регульованим і плавно працюючим гальмом. На жаль, нічого в цьому роді мені дотепер не зустрічалося й, боюся, чи навряд зустрінеться в найближчім майбутньому, так що доводиться задовольняти мультипликаторными моделями, ремствуючи на малий діаметр їх шпуль. Що ж стосується безынерционных котушок, то вони незручні при мінусовій температурі й вимагають особливого розташування пропускних кілець на вудлище.Багато лісочків-мононитки мають неприємна властивість ставати жорсткіше на холоді, скручуючись у кільця, а також перешкоджаючи втягуванню насадки коропом, останнього можна уникнути за допомогою мякого плетеного повідця, але міняти всю волосінь на плетену я рішуче не рекомендую. Коротеньке вудлище неважливий амортизатор, воно вимагає розтяжної волосіні, а плетені лісочки практично не розтягуються. Пошукайте мяку й еластичну мононитку або навіть спеціальну «зимову» лісочку – результат виправдає ваші зусилля. Великої різноманітності діаметрів не потрібно. Я порекомендував би лісочку діаметром 0,25 мм для чистих місць і 0,30 – для закоряженных.Єдиний сигналізатор поклевки, що надійно працює навіть при мінусовій температурі повітря – це притоплений поплавець. Якщо мороз несильний, поплавець може бути ковзним. Але якщо є небезпека, що волосінь змерзне під час виведення, то краще ставити знімний поплавець, який можна буде відєднати відразу після підсікання. Фіксований незнімний поплавець у даній ситуації зовсім непридатний, оскільки не дозволяє намотати на котушку останні кілька метрів лісочки, а братися за волосінь руками, відклавши убік вудку не можна в жодному разі.Вилучивши насадку на дно й відрегулювавши поплавець таким чином, щоб його верхній кінець перебував на сантиметр нижче поверхні води, я скарбу вудку на пластмасове цебро. Поклевки виражаються в зануренні або всплытии поплавця, залежно від відстані між нижнім грузилом і насадкою. З підсіканням баритися не слід.Підсіченог
о коропа іноді доводиться відпускати на гальмі метрів на десять, а то й більше, але взагалі-те виведення з-під льоду простіше, чим у відкритій воді. Мені здається, це повязане з тим, що коропові сутужніше пручатися, коли його тягнуть нагору, а не убік. Для витаскування коропа з лунки я звичайно користуюся невеликим багориком, що полягають із морського гачка одинарника, обструганной соснової палички й страховочной мотузки.У рамках цієї статті в мене немає можливості докладно зупинитися на зимовому одязі карпятника. Двома словами, вона повинна бути як можна тепліше. Для лову коропа характерно тривала бездіяльність, тому можна не боятися спітніти, та й вага одягу не відіграє тут такої великої ролі. Ватяні куртки й штани, зимова літна форма, саморобні валянки з хутряними устілками або унти – усе це придатне точно так само, як спеціальні костюми для обслуговуючого персоналу промислових холодильників. Звичайно ж дуже допомагає намет, що захищає від вітру й снігу.