Лов щуки у квітні
Лов щуки у квітні
З кожним днем вода стає тепліше, і з кожним днем усі активней стають хижаки. Ловити у квітні – одне задоволення: простору хоч відбавляй; живці клюють будь-які; ні холодно, ні пекуче; гнуси не докучає; водорості не заважають… А найголовніше – риба ловиться й ранком, і вдень, і ввечері.
У квітні щук можна ловити й на штучні принади, і на живця. На початку місяця, коли не так рідкий нічний заморозок, їх слід шукати у відносно глибоких місцях, але обовязково розташованих поблизу мілководь, де тримається дрібна риба. Час від часу щуки відвідують обмілини й, проковтнувши пари-трійку мальків, знову вертаються у вири. Тому найкраще ловити хижака на виході з ям. Зібравшись підкріпитися й зустрівши по дорозі блешню або іншу принаду, щука її не пропустить
При лові на живця пускати його випливає в полводы або ледве глибше. У якості наживки можна використовувати плотву, уклею, густеру або червоноперку, які добре ловляться прямо тут же, на прибережнім мілководді. Розмір живця особливого значення не має, але все-таки краще брати середніх рибок довжиною від 5 див до 10 см.
Дуже часто, перебуваючи й не в дна, і не в поверхні, живець, якщо в нього досить сил, намагається повернутися на обмілину. При цьому він так усердствует, що через кілька хвилин після заброса поплавець виявляється в берега, а утомлена рибка лежить на дні й ледве ворушить хвостом. У цьому випадку слід установити поплавець-вітрило й за допомогою вітру спробувати удержати живця в потрібній крапці. Якщо вітру немає або він дме убік рибалки, то живця необхідно закинути далі, за яму, благо зі спінінгом зробити це нескладно. Поступово підпливаючи до берега, живець пройде спочатку над ямою, а потім і над виходом з неї
При переміщенні живця убік рибалки доводиться увесь час вибирати надлишок волосіні, інакше вона може заплутатися або утруднити підсікання. Звичайно щука бере наживку над далеким або над близьким краєм ями. Поплавець при цьому різко зміщається убік і через секунду-дві різко йде під воду. Поспішати з підсіканням не випливає. Спочатку необхідно вибрати надлишок волосіні й подивитися на поведінку щуки. Якщо вона зупинилася й волосінь нікуди не рухається, виходить, швидше за все, живця схопила невелика щука, і зараз, коштуючи на місці, вона заковтує видобуток. Підсікання в цьому випадку роблять через 10-20 секунд або в момент поновлення руху лісочки. Якщо лісочка різко й швидко йде від берега, то напевно клюнула значна риба. Сходу проковтнувши живця й не помітивши гачка, не відчувши опору поплавця, велика щука прагне в яму. У такому випадку підсікання необхідно зробити негайно. І якщо снасть досить міцна, підсікання повинна бути різанням
На початку квітня хижаків можна ловити й на різноманітні штучні принади. На озерах краще використовувати твистеры й виброхвосты середньої величини або обертові блешні. Ранком і ближче до вечора принада повинна йти в дна із середньою швидкістю, днем – у середніх шарах води. Добре, якщо спінінгістові вдається вести блешню уздовж брівки, розташованої паралельно бережу. Саме отут і підстерігає щука свою жертву
У річкових заводях і затоках, в устях припливів краще використовувати коливні блешні. Облавливать тут у першу чергу потрібно берегові вимивини, прибережні ями й перекати з уповільненим плином. Дуже часто в цей час щуки тримаються в суводях перед мисами або за ними, на границі прямого й зворотного плинів
У другій декаді квітня, коли температура води піднімається вище 6-7° С и починає прибувати вода, щуки йдуть на нерест. У цей час клювання помітно слабшає, і ловляться в основному тільки дрібні щурята. Вони жадібно беруть і на малька, і на невеликого виброхвоста. Найбільше дрібної щуки накопичується в озерах, вузьких річкових затоках, у протоках між островами. Знайти місце, де можна піймати молоду щуку, нескладно. Її видають часті сплески й распуганные зграйки мальків. Принаду, будь-те дрібний живець або блесенка, потрібно закидати туди, де полюють щучки. Звичайно жадібні й нелякливі, вони вистачають принаду відразу ж після її приводнення. Якщо все-таки поклевки доводиться чекати довго, то місце краще перемінитися
У більшості водойм нерест щуки триває днів десять. Потім тиждень-іншу риби відпочивають, приходять у себе, а наприкінці квітня в них починається посленерестовый жор. Звичайно він збігається з піком паводка, коли з весняними водами в заплаву спрямовуються косяки всякої риби. щуки, що тому жирують, затримуються тут доти, поки не одїдяться або поки не поч