Обапіл – колючеперая костиста риба
« Через якийсь час я почув дзвінок на одній зі своїх вудок. Зробив різке підсікання, але опору не було, і здалося, що шнур обірваний — я не почуав ні грузила, ні гачків з наживкою. Продовжуючи вибирати з води шнур, помітив, як близько моїх ніг почала плескатися риба — це був обапіл. Його звичка після підсікання кидатися на берег мені знайома, я швидко схопив його й викинув на берег. Так описує лов обапола І. Дудин.
Цю рибу ловлять донками з міцними лісочками, на кінцях їх грузила вагою 100-120 г, а вище повідці довжиною 8-10 див. Удильника в такої снасті немає: лісочку намотують на мотовильце. Дрібного обапола ловлять на креветку, великого — на бичка, хамсу
При масовому підході обапола до берега його можна ловити цілодобово. Однак це дуже обережна риба, а насадку треба закидати на 70-80 м, що досить важко. Тому звичайно ловлять уночі, коли обапіл менш обережний і підходить ближче до берега. Ближче він підходить і після шторму, коли вода мутна. Може бути, це пояснюється тим, що в такій воді обапіл гірше бачить людину, а може бути, тим, що під час шторму з берега буває змите багато корму
на годівлю ця риба зупиняється в травянистих місцях піщані галявинки, що мають. Особливо вона любить такі місця, де галявинки облямовані каменями. Коштовна рада, де шукати цю рибу, залишив І. Шубін: «Хто спостерігав 8а морем при свіжому бризі, той знає, що під час прибою в пологих берегів гребінь хвилі, що набігає, розбивається не в самого берега, а на значній відстані від нього, найчастіше там, де починається уступ — перехід до глибини. У цьому місці звичайно шукають порятунку від прибою краби, креветки, рыбешки — тут їх не розмелює, як у берега галькою, що безупинно пересувається. Сюди на годівлю спрямовуються під час накату й такі великі морські риби, як обапіл. Тому закидати насадку треба якнайдалі, за кордон прибою, туди, де коштують найбільші обаполи
Сімейство горбылевых — велике й широко розповсюджене, однак у наших морях водиться тільки два види. Це, наприклад, світлий обапіл. Звичайно він буває довжиною 25-33 див, але зустрічаються півтораметрові екземпляри. Спина в нього коричневого цвіту зі спрямованими вперед темними смугами й сильно вигнута, тому він видасться горбатим, а це послужило приводом, щоб назвати його «обаполом». На підборідді є маленький вусик. Спинний плавець складається із двох частин, розділених вилученням, зуби дрібні, верхня щелепа небагато видається над нижньою. Годується обапіл хробаками, крабами, молюсками, креветками й дрібними рибками: хамсою, барабульок, кефаллю, ставридою. Живе близько дна, любить скелі й камені. Світлий обапіл, його називають ще умбриной, водиться в Чорному й Азовському морях. Попадається вудильникам досить рідко.
Другий вид називається темним обаполом, або мелакопией. Водиться він там же, де й світлий, вони дуже схожі один на одного. Спина темно-синя з фіолетовим або мідно-червоним відтінком, боку світліше, хвостовий плавець і мякі частини спинного плавця мають темну облямівку. Довжиною буває до 70 див, а звичайно — 25-45 див, на підборідді вусика немає. Годується він тим же, чому й світлий обапіл; на зиму й той і іншої відходять від берегів туди, де глибше.
горбыли мають дивну здатність видавати досить сильні звуки за допомогою плавального міхура. Біологічне значення цих звуків різне: наприклад, залучення особин іншої підлоги, сигнали погрози. Їх можна почути без якого-небудь приладу: досить вилучити голову у воду.